Судове рішення #161713

          

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

 

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

"21" вересня 2006 р.

Справа № 25/98-06-2360А

м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Таценко Н. Б.

                                 Сидоренко М. В.

при секретарі судового засідання Кійко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: ОСОБА_2 - по довіреності

від відповідача 2: Татомір О. О. -по довіреності

 

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

на  постанову   господарського суду  Одеської області від 10.05.2006 р.

по справі № 25/98-06-2360А

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

до 1. Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області

2. ПП „Оформітель”, м. Іллічівськ Одеської області

про скасування рішення від 21.10.2005 р. №1228-IV, припинення права користування земельною ділянкою, зобов'язання надати дозвіл на закінчення виготовлення технічної документації земельної ділянки

 

У березні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі -Підприємець) звернувся до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області та ПП „Оформітель” з наступними вимогами: скасувати рішення №1228-IV 23 сесії IV скликання від 21.10.2005 р., яким скасовано рішення №1040- IV 17 сесії IV скликання від 24.12.2004 р. про виготовлення документації на земельну ділянку площею 0, 0410 га, розташовану по АДРЕСА_1 для обслуговування бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”, про припинення договору оренди земельної ділянки  410 кв. м під спорудами бази відпочинку.

Позовні вимоги обгрунтовані положеннями ст. ст. 3, 14, 24, ЗУ „Про оренду землі”, ст. ст. 52, 96, 120. 141, 143 ЗК України, ст. 285, 425 ГК України.

В процесі розгляду справи господарським судом першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги і просив скасувати рішення 23 сесії 4 скликання №1228-IV від 21.10.2005р.;  припинити право користування земельною ділянкою ПП „Оформітель” площею 0,041 га, яка розташована по АДРЕСА_1; зобов'язати Дальницьку сільську раду Овідіопольського району Одеської області надати позивачу дозвіл на закінчення виготовлення технічної документації земельної ділянки площею  0, 041 га для обслуговування та експлуатації літньої житлової забудови бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”, яка розташована по АДРЕСА_1.

Постановою господарського суду від 10.05.2006 р. (суддя Малярчук І. А.) у задоволенні адміністративного позову відмовлено частково, закрито провадження  у відношенні заявлених позивачем позовних вимог про припинення права користування земельною ділянкою ПП „Оформітель”, площею 0, 041 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (землі рекреаційного призначення).

Постанова суду вмотивована наступним:

-          твердження позивача, що набуте за договором купівлі-продажу від 05.12.2000р. та договору дарування від 10.11.2003 р.  право власності на базу відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1” дає йому законні підстави  для отримання в користування спірної земельної ділянки є безпідставним, оскільки право власності виникло не у суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, а у фізичної особи ОСОБА_1, тобто є приватною власністю фізичної особи, а не особи-підприємця, яка звернулась до суду з даним позовом;

-          виходячи з приписів Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі” незалежно від  належності права власності на майно, яке знаходиться на орендованій земельній ділянці, право на оренду цієї земельної ділянки  визначається згідно  з договором оренди земельної ділянки, тому твердження позивача про виникнення у нього права на оренду земельної ділянки з врахуванням договору оренди цієї ділянки від 13.10.2000р.  з ПП „Оформітель” є неправомірним;

-          наданий сторонами лист директора ПП „Оформітель” не є доказом добровільної відмови ПП „Оформітель” від права на земельну ділянку в контексті положень ст. ст. 141, 142 ЗК України;

-          скасоване Дальницькою сільською радою Овідіопольського району Одеської області оспорюваним рішенням №1228- IV від 21.10.2005 р. рішення №1040- IV від 24.12.2004 р. містить посилання на припинення права користування земельною ділянкою ПП „Оформітель”, однак доказів  розірвання або припинення договору оренди земельної ділянки від 13.10.2000р. в установленому законодавством порядку сторони суду не надали  та не довели, відтак, наданий позивачу дозвіл на виготовлення документації не відповідає вимогам законодавства;         

-          рішення №1040-IV від 24.12.2004р. не відповідає положенням ст.ст. 19, 20 ЗК України, оскільки віднесення спірної земельної ділянки до земель запасу Дальницької сільської ради можливо лише  при  належному припиненні користування нею ПП „Оформітель”, яке було здійснено з порушенням вимог законодавства;

З наведених вище підстав суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність скасування Дальницькою сільською радою свого ж рішення №1040-IV від 24.12.2004 р. відповідно до визначеної ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” компетенції, оскільки рішення №1040- IV було прийняте в порушення вимог законодавства.

Як наслідок, позовні вимоги про скасування рішення №1228- IV від 21.10.2005 р. та зобов'язання Дальницької сільської ради надати дозвіл на виготовлення технічної документації  відхилені судом як неправомірні та необгрунтовані.

За позовними вимогами  про припинення права користування земельною ділянкою ПП „Оформітель” суд закрив провадження у справі, дійшовши висновку про неможливість розгляду цих вимог в порядку адміністративного судочинства та їх непідсудність адміністративним судам (ст. ст. 157 п. 1 ч. 1;ст. ст. 17, 18 КАС України).

Не погоджуючись з постановою, СПД ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Одеської області.

При цьому скаржник зазначає наступне: судом не з'ясовано, з якою метою  директор ПП „Оформітель” Нікогосян Ф. А. купив та продав житлові будинки літнього типу бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1” через 12 днів після їх купівлі, з якої причини він досі є орендарем спірної земельної ділянки; судом не надано належної оцінки відмові директора ПП „Оформітель” 27.07.2004 р. від оренди спірної ділянки та не призначено експертизу „на справжність виготовлення „відмови”; укладений між Дальницькою сільською радою та ПП „Оформітель” договір оренди має бути розірваний у зв'язку з невиконанням його умов, оскільки земельна ділянка з 2000 року не використовується орендарем за цільовим призначенням, діяльність орендаря на земельній ділянці зупинена та орендна плата за період 2001- 2005 р. р. не вносилась.

03.07.2006 р. позивачем надано доповнення до апеляційної скарги, в якому він просить скасувати постанову господарського суду Одеської області та прийняти нову постанову, якою визнати законним рішення №1040 від 24.12.2004 р.; припинити право користування земельною ділянкою ПП „Оформітель” і перевести земельну ділянку до земель запасу Дальницької сільради; дати дозвіл  на виготовлення технічної документації земельної ділянки в довгострокову оренду; визнати за позивачем право користування земельною ділянкою загальною площею 410 кв. м для обслуговування  та експлуатації  літньої житлової забудови  бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”, розташованої по АДРЕСА_1 з наступним укладенням  довгострокового договору оренди терміном на 49 років; накласти арешт на спірну земельну ділянку; витребувати з архіву Дальницької сільської ради лист-відмову від земельної ділянки директора ПП „Оформітель” Нікогосяна Ф. А. та направити його на експертизу.

Скаржник додатково зазначає: матеріалами справи та представниками відповідача підтверджено, що на протязі п'яти років орендну плату за зазначену земельну ділянку сплачував позивач, довідка про внесення орендної плати ПП „Оформітель” неправдива і підтверджує,  що внесена позивачем оплата без його відома зараховувалась на рахунок ПП „Оформітель”; на вимогу суду ПП „Оформітель” не надав жодної квитанції про сплату орендної плати за період 2001 -2005 р.р.; право користування спірною земельною ділянкою у ПП „Оформітель” припинилося.

У запереченнях на апеляційну скаргу ПП „Оформітель” зазначає, що постанова суду від 10.05.2006 р. є законною і обгрунтованою, має бути залишеною без змін та зазначає наступне:

- позивач не надав суду доказів правових підстав оплати ним оренди земельної ділянки, а вся оплата зараховувалась на особовий рахунок орендаря, так як саме ПП „Оформітель” знаходився у договірних стосунках з сільською радою, а не СПД ОСОБА_1; питання сплати орендної плати не є предметом спору

- ПП „Оформітель” ніяких письмових заяв до Дальницької сільської ради щодо припинення дії договору або розірвання його достроково не писав, а документ на який посилається СПД ОСОБА_1 як на доказ такої відмови, директор підприємства надав в рахунок майбутніх домовленостей по вказаній земельній ділянці, але домовленості ці не були досягнуті;

-ОСОБА_1 використав вказаний документ як письмову згоду ПП „Оформітель”, надав її до Дальницької сільської ради разом зі своєю заявою, в результаті чого 24.12.2004 р. було прийнято рішення №1040-ІУ, яке порушило права і інтереси підприємства.

21.09.2006 р.  суду апеляційної інстанції  надані заперечення на апеляційну скаргу  Дальницької сільської ради  наступного змісту:

- позивачем не зазначено жодної процесуальної підстави для скасування ухваленої судом постанови від 10.05.2006 р.;

- судом першої інстанції обгрунтована незаконність  рішення №1040- IV від 14.12.2004 р. та порушення ним прав ПП „Оформітель”;

- оскільки не відбулося  розірвання договору оренди між ПП „Оформітель” та Дальницькою сільрадою, остання не мала права переводити земельну ділянку   в землі запасу  і надавати позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації;

- факт сплати позивачем грошових коштів за земельну ділянку не має значення для даного спору, оскільки правових підстав для оплати саме спірної земельної ділянки він не мав;

- відсутність добровільної відмови орендаря від користування земельною ділянкою, зробленої встановленим законом способом, та письмової угоди сторін про розірвання договору оренди спірної земельної ділянки є свідченням необгрунтованості  твердження позивача  про втрату ПП „Оформітель” права користування землею;

- рішення органу місцевого самоврядування про скасування свого ж рішення про неправомірне одержання земельної ділянки у користування не можна вважати таким, що суперечить закону.

З наведених підстав Дальницька сільська рада просить залишити апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1 без задоволення, а постанову суду -без змін.

Судом першої інстанції  встановлено та підтверджено в ході апеляційного провадження наступне.

28.09.2000р. Дальницька сільська рада Овідіопольського району Одеської області (надалі -Рада) прийняла рішення №314 „Про надання ПП „Оформітель” в оренду земельної ділянки  під базу відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1” на умовах оренди  на 15 років (а.с. 163), на підставі котрого 13.10.2000 р., був укладений нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки між ПП „Оформітель” (надалі -Підприємство) та Радою (а.с. 15).

Відповідно до умов цього  договору Підприємство отримало в строкове платне користування земельну ділянку  на території Дальницької сільської ради в с. Грибівка, база відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”, Овідіопольського району Одеської області площею 410 кв. м на 15 років, з метою несільськогосподарського використання для літнього відпочинку громадян.

Договором оренди визначені підстави зміни його умов, порядок внесення змін в договір, підстави його припинення та розірвання.

В подальшому між ПП „Оформітель” та гр. ОСОБА_1 був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 05.12.2000р. належних відповідачу 81/100 частини бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1” у АДРЕСА_1, об'єкти якої розташовані на земельній ділянці  площею 410 кв.м..

19/100 бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1” отримані позивачем відповідно до нотаріально-посвідченого договору дарування від 10.11.2003 р., укладеного  між ОСОБА_3 та ОСОБА_1

27.07.2004 р. позивач подав до Дальницької сільської ради  заяву про надання земельної ділянки площею 0,041 га на термін 49 років, підставою чого визначив вищенаведені договори  та відмову ПП „Оформітель” від земельної ділянки (лист директора ПП „Оформітель” Нікогосяна Ф. А. від 27.07.2004 р., невідомо кому адресований -а.с 23).

Дальницькою сільською радою 24.12.2004 р. було прийняте рішення №1040- IV „Про виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0, 0410 га, розташовану по АДРЕСА_1 для обслуговування бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”,  яким припинено право користування вказаною земельною ділянкою ПП „Оформітель” і переведено її до земель запасу Дальницької сільради; надано дозвіл на виготовлення технічної документації земельної ділянки ПП ОСОБА_1 для обслуговування та експлуатації літньої житлової забудови б/в „ІНФОРМАЦІЯ_1” в довогострокову оренду терміном на 49 років; ПП ОСОБА_1 надати в Раду до 01.09.2005 р. документи для складання договору оренди земельної ділянки.

Підставою прийняття цього рішення Рада зазначила клопотання директора ПП „Оформітель” про „відказ” від земельної ділянки, заяву позивача на виготовлення технічної документації на земельну ділянку.

21.10.2005 р. у зв'язку з зверненням директора ПП „Оформітель” на сесію Дальницької сільської ради нею було прийнято рішення №1228- IV (а.с. 28) „Про скасування рішення №1040 від 24.12.2004 р. „Про виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0, 0410 га, розташовану по АДРЕСА_1 для обслуговування бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”, підставами чого вказана відсутність письмової згоди ПП „Оформітель” на припинення права користування земельною ділянкою  площею  410 кв. м, продаж ним ОСОБА_1 тільки  майна у вигляді літніх будиночків, наявність діючого договору оренди земельної ділянки від 13.10.2000р., відсутність звернень ПП „Оформітель” на сесію Дальницької сільської ради з проханням  припинити право користування земельною ділянкою та розірвати достроково договір оренди, неприйняття рішення Радою  про  розірвання договору оренди з ПП „Оформітель”.

Вважаючи, що набуття ним права власності  на майно тягне набуття права користування земельною ділянкою, на якій  майно знаходиться, відповідно до ч. 5 ст. 120 ЗК України, ПП ОСОБА_1 оскаржив рішення Ради №1228- IV від 21.10.2005 р. в судовому порядку, вимагаючи його скасування з підстав, наведених у позовній заяві та уточненнях до неї.

Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні цієї вимоги з мотивів, викладених в мотивувальній частині своєї постанови, дійшовши висновку про наявність у Дальницької сільської ради повноважень і компетенції, визначеної  ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”, для скасування власних попередніх рішень, які прийняті в порушення вимог законодавства.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши повноту встановлення обставин справи  та відповідність ним висновків місцевого господарського суду, правильність застосування норм матеріального і процесуального права,  заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку  про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги с.п.д. ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлюється, що органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи   місцевого  самоврядування в    межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до преамбули ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” цей Закон  відповідно  до  Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Ст. 24 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлює наступне: правовий   статус   місцевого   самоврядування  в  Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону; органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч.ч. 1, 3 ст. 24 Закону).

Відповідно до ст. 25 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні,   міські   ради  правомочні  розглядати  і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 цього Закону виключно  на  пленарних  засіданнях  сільської,  селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Перелік повноважень сільських рад у галузі земельних відносин наведений у ст. 12 Земельного кодексу України (від 25.10.2001 р.).

До виключної компетенції сільських рад Законом віднесено, зокрема,  скасування актів виконавчих органів  ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).

Рішення виконавчого комітету ради з питань,  віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою (ч. 9 ст. 59 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”).

Відповідно до ч. 10 ст. 59 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Рішення Дальницької сільської ради №1040- IV від 24.12.2004 р. „Про виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0, 0410 га, розташовану по АДРЕСА_1 для обслуговування бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1” не є рішенням виконавчого органу цієї ради, тому скасування рішенням тієї ж Ради  на підставі п. 34 ст. 26 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” ( саме ця норма закону вказана в оскаржуваному за адмінпозовом рішенні №1228- IV від 21.10.2005 р.) здійснено відповідачем з перевищенням повноважень, наданих сільській раді відповідно до Закону як органу місцевого самоврядування.

З огляду на вищенаведене, місцевий господарський суд повно з'ясувавши фактичні обставини, що мають значення для справи, зробив помилковий висновок про правомірність скасування Радою рішення №1040- IV  від 24.12.2004 р. і наявність таких повноважень у сільської ради відповідно до компетенції, визначеної ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Адже у випадку невідповідності рішення органу місцевого самоврядування положенням Конституції та законів України таке рішення визнається незаконним за позовом особи, яка вважає, що її права чи інтереси у сфері, що регулюється цим рішенням, порушені.

Наведений висновок випливає з приписів ч. 2 ст. 55 Конституції України, ст. ст. 6, 104 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 10 ст. 59 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Враховуючи, що на момент виникнення спору та вирішення  відповідної справи місцевим господарським судом користувачем  спірної земельної ділянки  у АДРЕСА_1 згідно договору  оренди від 13.10.2000р. був ПП „Оформітель”, право оскарження скасованого Дальницькою сільською радою рішення №1040- IV від 24.12.2004 р. в контексті приписів п. „г” ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України належить саме цій юридичній особі і може бути реалізоване в порядку та у строки, встановлені законом.

Дальницька сільська рада, прийнявши оскаржуване рішення №1228-IV від 21.10.2005 р., діяла, таким чином, з перевищенням повноважень, не дотрималась принципу рівності зацікавлених осіб перед законом, не врахувала право с.п.д. ОСОБА_1 на участь в процесі прийняття рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дальницька сільська рада як суб'єкт владних повноважень не довела суду правомірність  рішення №1228-IV від 21.10.2005р. і зайняла позицію обгрунтування порушення вимог  чинного законодавства при прийнятті рішення №1040- IV від 24.12.2004р., яке не виступає предметом оскарження в даній справі, відповідно, її пояснення та надані нею докази спрямовані цілком на досягнення цієї мети і не враховують приписи ст. ст. 69, 70, 71, 138 ч. 1 КАС України щодо визначення доказів в адміністративному судочинстві, розподілу тягаря доказування у справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, поняття „предмет доказування” в адміністративній справі.

В свою чергу, місцевий господарський суд безпідставно підтримав таку позицію, неправильно визначив предмет доказування, вдався до  правового аналізу обставин прийняття рішення Ради №1040- IV  від 24.12.2004р.  і обгрунтування його незаконності, в той час як воно ніким не оскаржено, є чинним і підлягає виконанню як акт ненормативного характеру (акт індивідуальної дії) усіма особами (ч. 1 ст. 144 Конституції України), у т.ч.  і Радою.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів зауважує, що позивачем при поданні позову про скасування рішення №1228- IV від 21.10.2005 р. та апеляційній скарзі наведені підстави  його протиправності не вказуються, що не позбавляє  суд права встановлювати невідповідність оскаржуваного рішення положенням Конституції України та ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”, а зважаючи на приписи ч. 3 ст. 2, ст. 7, ч.ч. 1, 2 ст. 9, ч.2 ст.11, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України -вважати це своїм обов'язком, чого суд першої інстанції при вирішенні справи не дотримався.

За таких обставин оскаржувана постанова господарського суду від  10.05.2006р. в частині відмови у задоволенні позову с.п.д. ОСОБА_1  про скасування рішення Дальницької сільської ради №1228- IV від 21.10.2005 р. підлягає скасуванню як ухвалена за висновками, що не відповідають обставинам, які мають значення для справи, з порушенням норм  процесуального права, неправильному  застосуванні  норм матеріального права, а апеляційна скарга в відповідній частині -задоволенню.

Суд першої інстанції правильно вирішив спір , відмовивши у позові  за вимогою зобов'язати Дальницьку сільську раду надати дозвіл на закінчення виготовлення технічної документації спірної земельної ділянки за їх необгрунтованістю, оскільки такий дозвіл був наданий рішенням Ради №1040- IV від 24.12.2004р., яке є чинним, не оскаржено і в судовому порядку не скасовано, і за цих обставин підлягає обов'язковому виконанню виходячи з вимог ст. 144 Конституції України.

Узгоджується з приписами ст. ст. 2, ч. 2 ст. 4, 17 КАС України і висновок  місцевого господарського суду про непідвідомчість адміністративному суду спору про припинення права ПП „Оформітель” користування земельною ділянкою.

Отже ухвалена судом першої інстанції постанова  від 10.05.2006 р. в цій частині позовних вимог грунтується на  нормах матеріального і процесуального права і підлягає залишенню без змін з відмовою у задоволенні вимог апеляційної скарги в відповідній частині.

Викладені в уточненнях до апеляційної скарги с.п.д. ОСОБА_1 вимоги визнати  законним рішення  Ради №1040- IV від 24.12.2004 р., визнати за позивачем право користування спірною земельною ділянкою і таке інше є по суті новими позовними вимогами, які не були заявлені в суді першої інстанції, тому не підлягають розгляду судом апеляційної інстанції згідно імперативних приписів ч. 3 ст. 195 КАС України.

Прохання скаржника накласти арешт  на спірну земельну ділянку відхиляється колегією суддів за відсутністю процесуальних підстав вчинення судом такої дії та необгрунтованістю його скаржником.

Дослідження листа-відмови  директора ПП „Оформітель” від 27.07.2004 р.  від користування земельною ділянкою, на якому наполягає скаржник, на думку колегії суддів, не має значення для даної справи, оскільки не впливає на результати вирішення адміністративного позову про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим суд не задовольняє клопотання скаржника.

На підставі наведеного,

 

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3. 167 ч. 4, 185, 195, 196, 200, 202, 205, 207,

п. 6 розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1.   Апеляційну скаргу с.п.д. ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.  Постанову господарського суду Одеської області від 10.05.2006 р. скасувати в частині відмови у позові  про скасування рішення від 21.10.2005р. №1228- IV.

Позов с.п.д. ОСОБА_1 в цій частині позовних вимог задовольнити.

Скасувати рішення Дальницької сільської ради 23 сесії IV скликання №1228- IV від 21.10.2005 р. „Про скасування рішення №1040- IV від 24.12.2004 р. „Про виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0, 0410 га, розташовану по АДРЕСА_1 для обслуговування бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1”.

3.          В іншій частині постанову господарського суду Одеської області від 10.05.2006р.                               залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України з моменту проголошення.

Право, порядок та строк касаційного оскарження визначаються згідно зі ст. ст. 13, 211, 212 КАС України.

           Постанова у повному обсязі складена    29.09.2006 р.

 

Головуючий суддя:                                                                                         Мишкіна М. А.

 

Судді:                                                                                                                 Таценко Н. Б.

 

                                                                                                                           

                                                                                                                            Сидоренко М. В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація