ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
11.09.06 Справа № 3/123
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Бобеляка О.М.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.
розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Рівненському районі, м.Рівне (далі –ДПІ) від 06.07.2006 р. № 4421/10-15
на ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.07.2006 року про вжиття заходів забезпечення позову
у справі № 3/123
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ровес», с.Шпанів Рівненського р-ну (далі – ТзОВ)
до відповідача ДПІ у Рівненському районі
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від скаржника – Слесарчук О.П. –нач. юр. сект. (дов. № 1868-10/32 від
08.06.2006р.)
від позивача – не з”явився
Апеляційна скарга розглядається без участі представника позивача, який був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання (а.с. 83), однак не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому процесі. Права і обов”язки сторін, встановлені ст.ст. 49, 51 КАС України, представнику податкового органу роз”яснені.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.07.2006 року у справі № 3/123 (суддя Шандалюк М.П.) зупинено дію податкового повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ № 0000152351/0/23-121 від 01.03.2006 р. про визначення ТзОВ «Ровес», с.Шпанів Рівненського р-ну податкового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 2779710 грн. на термін до прийняття відповідного судового рішення у даній справі.
Відповідач у справі – ДПІ у Рівненському районі, подав апеляційну скаргу на згадану ухвалу господарського суду, оскільки, на думку скаржника, господарським судом не взято до уваги, що подане позивачем письмове клопотання про забезпечення адміністративного позову не відповідає обраному процесуальному способу захисту порушеного права, а тому, ухвалу прийнято всупереч ст.117 КАС України. Також, вважає скаржник, судом не враховано норм кримінально-процесуального кодексу України, оскільки зупинення дії податкового повідомлення-рішення змінює порядок застосування норм кримінально-процесуального законодавства в частині забезпечення нанесення збитків Державному бюджету шляхом відчуження майна.
Позивач з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу (а.с. 85), вважає, що господарським судом при дослідженні обставин справи вірно застосовано ст.117 КАС України, оскільки, згідно абз.2 п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»при зверненні платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов»язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення, і т.ін.
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією
встановлено наступне:
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.07.2006 р. у даній
справі, відповідно до ст.ст. 81, 84, п.3,4 ч.2 та ч.4 ст.156 КАС України, вжито заходів для забезпечення адміністративного позову у даній справі, зупинено дію податкового повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ № 0000152351/0/23-121 від 01.03.2006 р. про визначення ТзОВ «Ровес», с.Шпанів, Рівненського р-ну податкового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 2779710 грн. на термін до прийняття відповідного судового рішення у даній справі. Дана ухвала мотивована господарським судом тим, що для з»ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань слід призначити комплексну судову бухгалтерську і товарознавчу експертизу, проведення якої доручити експертній установі, та до отримання результатів по проведених позапланових документальних перевірках ТзОВ «Літа Холдінг»та ТзОВ ТД «Літа».
Заслухавши пояснення представника податкового органу, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія відзначає наступне:
Підпунктами 5.2.1., 5.2.2. та 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон України № 2181-ІІІ), зокрема, визначено, що податкове зобов»язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов”язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетензції, встановленої законом, такий платник продатків має право оскаржити таке рішення в адміністративному порядку. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов»язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов»язання вважається неузгодженим до розгляду справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Відповідно до ч.1 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень.
З аналізу вищезазначених норм можна зробити висновок, що податкове зобов”язання, визначене позивачу податковим органом в оспорюваному у даній справі податковому повідомленні-рішенні, є неузгодженим, а тому, у податкового органу відсутні повноваження на вжиття заходів з погашення податкового боргу (надсилання податкових вимог, застосування податкової заставита арешту активів, тощо). Отже, відсутні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209 п.п.6,7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ДПІ у Рівненському районі задоволити.
Ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.07.2006 р. у справі
№ 3/123 про забезпечення позову скасувати.
Дана постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути
оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст. 211, 212 КАС України.
Справу повернути в господарський суд Рівненської області.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді О.М. Бобеляк
Г.Г. Якімець