ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2011 р. Справа № 46736/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Пліша М.А., Коваля Р.Й.
при секретарі судового засідання Ігнатович Ю.І
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 лютого 2011 року про забезпечення позову у справі № 2а-2461/11/0308 за позовом Державного підприємства «Луцьке бюро подорожей та екскурсій» до Луцької міської ради про скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Луцького міського голови № 22 від 24.01.2011 року та зобов’язати відповідача передати на виконання маршрути № 8 «Карбишева – Центральний ринок» та № 10 «Шота Руставелі – Конякіна» у м. Луцьку ДП «Бюро подорожей та екскурсій», як переможцю конкурсів від 24.11.2010 року.
Одночасно з поданням адміністративного позову, позивачем подано клопотання про зупинення дії відповідача, а саме розпорядження Луцького міського голови № 22 від 24.01.2011 року «Про внесення змін в розпорядження міського голови від 03.12.2010 року № 586 «Про надання права на здійснення пасажирських перевезень у м. Луцьку».
В обґрунтування поданого клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник зазначає, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження № 22 до завершення розгляду адміністративної справи за позовом створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди їх законним правам, свободам та інтересам, оскільки підприємство є переможцем конкурсу, результати якого ніким не скасовані.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 лютого 2011 року в справі №2а-2461/11/0308 зупинено дію розпорядження Луцького міського голови від 24.01.2011 року № 22 «Про внесення змін в розпорядження міського голови від 03.12.2010 року № 586 «Про надання права на здійснення пасажирських перевезень у м. Луцьку».
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.
Апелянт зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції порушив його законні права та інтереси, адже безпідставно зупинив дію розпорядження міського голови, яким визнано його переможцем конкурсу на здійснення пасажирських перевезень по маршруту № 8 «Карбишева – Центральний ринок» у м. Луцьку.
Вважає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів та
навести обставини, які на думку суду свідчать про наявність підстав для забезпечення
позову. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов
висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та
інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав,
свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення
потрібно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про
очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Крім того, зазначає, що ухвала суду про забезпечення позову не відповідає підпункту
першому п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від
06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих
положень КАС України під час розгляду адміністративних справ». Постановою Пленуму
Вищого адміністративного суду передбачено, що «в ухвалі про забезпечення позову суд
повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів, або для й відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкте владних повноважень».
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник апеляційні вимоги підтримали, просили ухвалу про забезпечення позову скасувати, з підстав викладених в апеляційній скарзі. Представник третьої особи ОСОБА_4 також просить оскаржувану ухвалу скасувати
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовити. При цьому колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином можна дійти висновку, що наведена вище стаття передбачає такі обставини для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, як:
- існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
- захист прав, свобод та інтересів особи стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову;
- для відновлення прав, свобод та інтересів особи необхідно буде докласти значних зусиль та витрат:
- а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Колегія суддів зазначає, що забезпечуючи позов про скасування розпорядження міського голови від 24.01.2011 року № 22 «Про внесення змін в розпорядження міського голови від 03.12.2010 року № 586 «Про надання права на здійснення пасажирських перевезень у м. Луцьку» суд першої інстанції в своєму рішенні не вказав в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а саме мотиви, з яких він дійшов про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свобод та інтересам позивача, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів.
Наведене свідчить про поверхневий підхід Луцького міськрайонного суду до вирішення питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що ухвала про забезпечення позову шляхом зупинення дії зазначеного розпорядження не відповідає вимогам статті 117 КАС України.
Керуючись ст. 117, ст. 118, ст.195, ст.197, п.6 ч.1 ст.199, ст.202, п.3 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 лютого 2011 року про забезпечення позову у справі № 2а-2461/11/0308 – скасувати та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді М.А. Пліш
Р.Й. Коваль
Повний текст ухвали виготовлено
та підписано 24.06.2011 року.