Категорія справ: 4 Справа № 2-62

РІШЕННЯ

      ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року               Маневицький районний суд Волинської області

в складі:    головуючого - судді                           Костюкевича С.Ф.

при секретарі                                   Боймиструк О.Ф.

за участю: представника позивачки                  ОСОБА_2

представника відповідача               Туршса ШХ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до Маневицької селищної ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Маневицької селищної ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що їй та її покійному чоловікові ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належав житловий будинок з господарським та побутовими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1. Заповіту на випадок своєї смерті чоловік не залишав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину вищезгаданого будинку, яку у шестимісячний термін своєчасно прийняла його дружина ОСОБА_1 шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Крім неї іншими спадкоємцями є дочки спадкодавця ОСОБА_2, ОСОБА_4., які відмовились від належних їм часток спадщини. Отримати свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок в даний час вона не може через те, що не виділені частки у спільні сумісній власності. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1.

Представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснила, що ОСОБА_1 своєчасно прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Просить суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на спадкове майно вказане у позовній заяві, яке належало її покійному чоловікові і на яке вона за законом має право.

Представник відповідача Турик П.О. позовні вимоги визнав і пояснив, що Маневицька селищна рада не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, на який вона претендує. Будь-якого спору щодо даного майна немає, а тому просить позов задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

З оглянутого в судовому засіданні свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 6

листопада 1996 року вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маневичі Волинської області.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право, власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З оглянутої в судовому засіданні копії свідоцтва про одруження НОМЕР_2 від 23.01.1949 року вбачається, що позивачка ОСОБА_1 являється дружиною покійного ОСОБА_3 Разом з тим, з посвідчених Оконською сільською радою Маневицького району заяв про відмову від спадщини встановлено, що інші спадкоємці за законом -дочки спадкодавця ОСОБА_2, ОСОБА_4. відмовились від  належних їм часток спадщини, а тому позивачка ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем майна, що залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_3.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Факт прийняття позивачкою спадщини підтверджується довідкою Маневицької селищної ради № 1786 від 21.11.2006 року, де вказано, що ОСОБА_1 своєчасно прийняла спадщину шляхом дог-ляду за будинком, отже вимоги ст. 549 ЦК України (ред. 1963 p.) позивачкою дотримано.

Про те, що покійний ОСОБА_3 мав у власності в АДРЕСА_1 житловий будинок з господарськими будівлями, крім визнання цієї обставини сторонами, підтверджується рішенням виконкому Маневицької селищної ради про надання під будівництво земельної ділянки № 1 від 9.11.1954 року, свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння від 16.01.1965 року, будинковою книгою, технічним паспортом виданим Волинським ОБТІ 28.02.2007 року на дане житло, експертними висновком про відповідність індивідуального житлового будинку діючим державним будівельним, санітарним і пожежним нормам від 04.04.2007 року, які теж досліджені судом і якими доведено даний факт.

Відповідно до ч. З ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1, являючись спадкоємицею за законом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1 фактично набула-після смерті чоловіка ОСОБА_3. право власності на них, постійно проживаючи зі спадкодавцем на час відкриття  спадщини та фактично  вступивши в управління та володіння спадковим

майном. На даний час право власності на це майно ніким не оспорюється, а тому суд вважає, що є всі підстави для визнання права власності на вищевказаний будинок за ОСОБА_1

: Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1226, 1261, 1296 Цивільного кодексу України (2003 року), ст. 549 Цивільного кодексу України (1963 року), ст. 12 Законом України „Про власність" від 7.02.1991 року, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами: літня кухня, сіни-прибудова, погріб, сарай, сарай, сарай-прибудова, вбиральня, огорожа, що-знаходяться по АДРЕСА_1, які належали на праві спільної сумісної власності їй та ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Волинської області через Майевицький районний суд за поданою заявою про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.