Категорія справ:1 Справа №2-217

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 травня 2007 року               Маневицький районний суд Волинської області

в складі:     головуючого - судді                         Костюкевича С.Ф.

при секретарі                                   Боймиструк О.Ф.

за участю: позивача                                            ОСОБА_1

представника відповідача              Каліша В .В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Маневицька меблева фабрика", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Волинське ОБТІ, про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ „Маневицька меблева фабрика", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Волинське ОБТІ про визнання права власності на нерухоме майно.

Свої вимоги обгрунтував тим, що 26 лютого 2007 року між ним та ВАТ „Маневицька меблева фабрика" було укладено договір купівлі-продажу основних фондів підприємств - будівлі котельні, балансовою вартістю 10 000 грн., за яким відповідач продав, а позивач оплативши 43000 грн., придбав нерухоме майно - будівлю котельні в смт. Маневичі, по вул. Галана, 12А Волинської області. Оскільки сторонами були повністю виконані зобов'язання, вважає договір укладеним. Коли в березні 2007 року він звернувся до Маневицької державної нотаріальної контори про реєстрацію на себе права власності на дане майно, йому було відмовлено у зв'язку з тим, що сторонами не було дотримано процедури укладення договору.

Посилаючись на те, що він, як і відповідач, виконали всі істотні умови договору купівлі-продажу щодо предмета та ціни, тому згідно ст. 328 ЦК України він набув права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна, а тому просив суд визнати за ним право власності на будівлю котельні, що по вул. Галана, 12А в смт. Маневичі Волинської області, зобов'язавши Волинське ОБТІ зареєструвати даний об'єкт за позивачем.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, просив суд визнати за ним право власності на будівлю котельні, що по вул. Галана, 12А в смт. Маневичі Волинської області, придбаного ним згідно договору купівлі-продажу основних фондів підприємств від 26 лютого 2007 року.

Представник відповідача Каліш В.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнав, вважає, що оскільки ОСОБА_1 повністю сплатив всі кошти за договором купівлі-продажу в сумі 43000 грн., тому він набув права власності на будівлю котельні, яка до цього рахувалась на балансі ВАТ „Маневицька меблева фабрика" і її балансова вартість становила 10000 грн.

Трезся особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Волинське ОБТІ належним чином було повідомлене про час та місце засідання суду, однак повноважного представника в судове засідання не скерувало, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе, розглядати позов за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази у справі в їх сукупності, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З оглянутого в судовому засіданні договору купівлі-продажу основних фондів підприємств, укладеного між ВАТ „Маневицька меблева фабрика" та ОСОБА_1 26 лютого 2007 року вбачається, що позивач придбав у відповідача будівлю котельні, що знаходиться по вул. Галана, 12А в смт. Маневичі Волинської області, сплативши за дане нерухоме майно 43000 грн.

Правомірність володіння та розпорядження відповідачем об'єктом нерухомого майна, що є предметом даного спору, як і правомірність його' дій щодо укладення договору купівлі-продажу даного майна, підтверджується технічним паспортом від 13.12.2006 року, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 12988555 від 20.12.2006 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12^88535 від 20.12.2006 року, де вказано, що власником будівлі котельні (С-2) являється ВАТ „Маневицька меблева фабрика", балансова вартість майна - 10000 грн.

Разом з тим, з оглянутих в судовому засіданні квитанцій № 1, 2, 3, 4 від 20 лютого 2007 року ^встановлено, що позивач провів усі необхідні платежі, по договору купівлі-продажу від 26 лютого 2007 року на повну суму покупки - 43000 грн., а згідно накладної № 1 від 26 лютого 2007 року вбачається, що відповідач в свою чергу передав позивачу у володіння будівлю котельні (С-2), що також відповідає умовам договору і не заперечується сторонами по справі. Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач, як і відповідач повністю виконали усі істотні умови договору купівлі-продажу щодо предмета та ціни договору, а тому суд має всі підстави вважати договір купівлі-продажу основних фондів підприємств - будівлі котельні від 26 лютого 2007 року дійсним.

У відповідності до ст.ст. 328, 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

В силу ст. 55 Закону України „Про власність" власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків передбачених цим законом чи іншими законодавчими актами.

Позивач у встановленому законодавством порядку не позбавлений права на передане йому нерухоме майно, його вимоги грунтуються на Законі, а проведення державної реєстрації нерухомого майна в органах БТІ є лише системою обліку майна, тому суд вважає, що при задоволенні вимог позивача про визнання за ним права власності на об'єкт нерухомого майна слід одночасно зобов'язати Волинське ОБТІ зареєструвати у встановленому порядку вищевказане майно.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що оскільки при укладенні договору купівлі-продажу основних фондів підприємств - будівлі котельні від 26 лютого 2007 року, укладеного між ВАТ „Маневицька   меблева   фабрика"   та   ОСОБА_1,   істотних   порушень   діючого

законодавства, що регулює договірні правовідносини, допущено не було, тому є всі підстави для визнання права власності на вищевказаний об'єкт -нерухомого майна за позивачем та зобов'язання Волинського ОБТІ зареєструвати даний об'єкт за ОСОБА_1

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з ВАТ „Маневицька меблева фабрика" в доход держави підлягає стягненню 430 грн. судового збору. Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Керуючись ст.ст. 328, 334, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 55 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року, ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

ПозовОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю котельні (С-2), що знаходиться за адресою: вул. Гайана, 12А смт. Маневичі Волинської області.

Зобов'язати Волинське обласне бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на даний об'єкт.

Стягнути з ВАТ „Маневицька меблева фабрика" в доход держави 430 (чотириста тридцять) гривень судового збору.

Стягнути з ВАТ „Маневицька меблева фабрика" на користьОСОБА_1 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Рішення може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд за поданою заявою про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду погається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.