Категорія справ: 46

 Справа № 1-40

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт. Маневичі                                                                            23 квітня 2007 року

Маневицький районний суд Волинської області у складі

головуючого - судді                                                 Костюкевича С.Ф.

за участю: секретаря                                                 Боймиструк О.Ф.

прокурора                                                                 Веніславського С.В.

потерпілої                                                                 ОСОБА_2;

представника цивільного        ОСОБА_3.

позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, військовозобов'язаного, неодруженого, непрацюючого, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 19 грудня 2006 року, о 22-й годині, керуючи по вул. Луцькій в смт. Маневичі Волинської області власним, технічно справним автомобілем марки „Фольксваген-Сантана", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись зі швидкістю приблизно 60-70 км/год, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій і легковажно розраховуючи на їх запобігання, не зменшив швидкості руху, не переконався в безпеці руху і продовжував рух, не слідкуючи при цьому за зміною дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2., яка перетинала проїзну частину по вказаному вище пішохідному переходу. В результаті наїзду, потерпілій ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток лівої гомілки зі зміщенням; закритого перелому обох кісток правої гомілки без зміщення; закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, збійної рани лоба, забоїв м'яких тканин лівої тім'яної ділянки волосистої частини голови і лівого променево-зап'ясного суглобу, множинних осаднень і підшкірних гематом тулубу і кінцівок, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 29 від 6 лютого 2007 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив пп. 12.3, 18.1 ПДР України, що перебуває в прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки та виникненням дорожньо-транспортної пригоди та отриманням потерпілою ОСОБА_2 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиросердечно розкаявся у вчиненому та показав, що 19 грудня 2006 року, приблизно о 22 годині, він рухався по вул. Луцькій в смт. Маневичі в напрямку м. Луцька. Рухаючись зі швидкістю приблизно 60-70 км/год, наближаючись до автостанції, що знаходиться на цій же вулиці, побачив, що якась жінка наближається до

краю проїзної частини в районі пішохідного переходу, але не думав, що вона наважиться перетинати дорогу перед автомобілем. Однак вказана особа вийшла на пішохідний перехід і продовжила рух в напрямку автостанції. Розуміючи, що жінка буде переходити дорогу натиснув на гальма, проте автомобіль зупинився якраз на пішохідному переході і в цей момент відбувся наїзд. Розуміє, що вчинив дії, за які передбачена кримінальна відповідальність, щиро розкаюється вчиненому, просив його суворо не карати, врахувати, що потерпіла до нього ніяких претензій не має. Вказав, що. допомагав останній матеріально, оплачував лікування.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що до підсудного ніяких претензій не має, оскільки той добровільно оплатив вартість лікування та витрати пов'язані з ним, просила його суворо не карати.

Представник цивільного позивача ОСОБА_3. в судовому засіданні пояснила, що підсудний добровільно оплатив витрати понесені Маневицькою ЦРЛ на лікування потерпілої, тому даний медичний заклад до нього ніяких претензій не має.

Покази підсудного ОСОБА_1. відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1. вини в інкримінованому йому злочині, його вина у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового слідства по даній кримінальній справі, зокрема, рапортом оперативного чергового від 19.12.2006 року (а.с. 4) та повідомленнями з Маневицької ЦРЛ від 19.12.2006 року (а.с. 5), в яких зафіксовано повідомлення чергової медсестри про ДТП; протоколом огляду місця події від 19.12.2006 року (а.с. б) та протоколом додаткового огляду місця події від 29.12.2006 року, в яких описані обставини скоєння пригоди; актом судово-медичного обстеження № 5 від 09.01.2007 року (а.с. 22-24), висновком СМЕ № 29 від 06.02.2007 року, в яких вказано, що потерпіла ОСОБА_2 під час ДТП отримала тілесні ушкодження, що за ознакою тривалості розладу здоров'я належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; висновком експерта № 40 від 23.03.2007 року (а.с. 41-45), в якому вказано, що порушення водієм ОСОБА_1. пунктів 12.3, 18.1 ПДР знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП, оскільки у нього була технічна можливість уникнути наїзду на пішохода.

Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1. пункти 12.4, 12.9 ПДР України, як зайве пред'явлені, оскільки вони не знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які настали.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило ДТП, під час якого потерпіла ОСОБА_2 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання, суд враховує, що підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості з необережності.

;. Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудного ОСОБА_1., а саме: позитивну характеристику з місця проживання, те, що він є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, а також те, що раніше до кримінальної відповідальності він не притягався.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1., суд відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, суд не вбачає.

Виходячи із наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1., а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, можливе при призначенні йому покарання без ізоляції від суспільства у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу підсудному ОСОБА_1 слід залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Так як підсудний на час судового розгляду повністю сплатив вартість витрат на- лікування потерпілої, зазначених лікувальним закладом, та судові витрати по справі за виконану автотехнічну експертизу, як це вбачається з квитанцій № 14, № 16 від 29.03.2007 року на суму 796 грн. 30 коп. та 188 грн. 30 коп., тому суд вважає, що потреби у вирішенні цивільного позову не має, як і немає потреби у стягненні з підсудного судових витрат.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити попередню, підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.