ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
18.09.06 Справа № 9/225
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого –судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на постанову господарського суду Чернівецької області від 24.05.2006р.
у справі № 9/225
за позовом Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до відповідача приватного підприємства спеціалізованого міжрегіонального управління «Нафта»
про стягнення 6800 грн.
З участю представників :
від позивача – не з’явився.
від відповідача –не з’явився.
ВСТАНОВИВ :
Постановою господарського суду Чернівецької області від 24.05.2006р., суддя Бабак Л.М., було відмовлено у задоволенні первісного позову про стягнення з ПП СМУ «Нафта»6800 грн. штрафу. Зустрічну позовну заяву було задоволено, визнано нечинним рішення адміністративної колегії відділення Антимонопольного комітету України від 30.04.2003р. №5-Р у справі №06/5.
З даною постановою не погодилося Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України і оскаржило її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом було порушено норми процесуального права в частині оцінки доказів та неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи.
Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України слід залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2006р. у справі №9/225 - без змін, враховуючи наступне.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2004р. по даній справі частково було задоволено касаційну скаргу Чернівецького обласного відділенні Антимонопольного комітету України, скасовані рішення господарського суду Чернівецької області від 18.12.2003р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2004р. у справі №9/225 з направленням її на новий розгляд. (а.с. 202-205 Т.І).
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.04.2005р. на виконання вимог Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 06.07.2004р. було задоволено клопотання відповідача і призначено почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.(а.с. 67-68 Т.ІІ).
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи, підписи від імені Охотського О.Є., розташовані в рядку «Вручено, дата, особисто»про вручення поштових відправлень за №163 від 19.03.2003р., №192 від 14.04.2003р., №197 від 30.04.2003р., №735 від 10.05.2003р., №1003 від 16.06.2003р., виконані не громадянином Охотським О.Є, а іншою особою (а.с. 95-96 Т.ІІ).
Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2003р. Чернівецьке відділення АМКУ звернулось до ПП СМУ «Нафта»із запитом про надходження інформації за номером 29.3/06-90, який був відправлений рекомендованим листом №354 з повідомленням про вручення за адресою: вул.. Головна, 249-А м. Чернівці. Поштове відправлення (запит) вручено 30.01.2003р. черговому обчислювального центру, що підтверджується поясненням листоноші.
За таких обставин справи суд першої інстанції, зробив висновок, що відповідач - ПП СМУ «Нафта»запит позивача не отримувало, оскільки будинок по вул.. Головній, 249-А йому не належить, а він лише орендував в ньому одну кімнату під номером 405, а за юридичною адресою відповідача –вул.. Руська, 112, м. Чернівці, запит позивачем не надсилався взагалі. При цьому в судовому рішенні зазначено, що черговий, якому листоноша вручив 30.01.2003р. запит позивача, не є працівником відповідача, у зв’язку з чим суд першої інстанції правильно не погодився з твердженням Чернівецького відділення АМКУ, що факт вручення його запиту черговому, є доказом того, що ПП СМУ «Нафта»належно було повідомлено про необхідність надати Антимонопольному комітету певні дані, які він витребував від нього запитом від 27.01.2003р. №29.3/06-90.
Не були вручені відповідачу і послідуючі документи позивача, в тому числі, і рішення адміністративної колегії від 30 квітня 2003 року № 5-Р у справі № 06/5, яке ПП СМУ "Нафта" в зустрічному позові просить визнати недійсним. Підтвердженням даних обставин є вищенаведений експертний висновок № 3131 судово-почеркознавчої експертизи від 10.01.2006 року (а.с. 95-96 том 2).
Відповідно до ст.. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету повністю або частково до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Апеляційний суд погоджується з думкою місцевого господарського суду про те, що вказаний термін відповідачем не пропущено, оскільки про застосування до нього штрафу адміністративною колегією Антимонопольного комітету на підставі рішення від 30.04.2003 року № 5-Р у справі № 06/5, йому стало відомо лише після порушення справи № 9/225 господарським судом Чернівецької області за позовом Чернівецького відділення АМКУ, тобто у жовтні 2003 року. З урахуванням цього, суд вважає, що у ПП СМУ "Нафта" виникло право на оскарження зазначеного адміністративного рішення з того моменту, коли він дізнався про його існування.
У відповідності з вимогами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на якій ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Однак, позивач не надав суду ніяких підтверджень того, що у встановлений законом спосіб (надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб) відповідачу було вручено рішення адміністративної колегії від 30.04.2003 року № 5-Р, рівно як не надано і доказів того, що ПП СМУ "Нафта" було вручено запит про надання інформації від 27.01.2003 року № 29.3/06-90.
Позивач-апелянт посилається на відповідь поштового зв'язку «Укрпошта" від 16.05.2006 року № 12-19-48/3 як доказ того, що відповідачу була вручена кореспонденція, яка направлялася йому територіальним відділенням із запитом про надання інформації та інших питань, які стосуються правовідносин, що виникли із-за непредставлення відповідачем відповіді на запит первісного позивача. Однак в судовому засіданні з достовірністю було встановлено, що відповідач по первісному позову не отримував особисто ніяких рекомендованих листів від позивача ні по жодній адресі, і на повідомленнях про вручення поштового відправлення, які є єдиним доказом того, що відповідачу вручені ці поштові відправлення, відсутні підписи як керівника ПП СМУ "Нафта", так і уповноваженої ним особи.
За таких обставин справи, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що у задоволенні первісного позову Чернівецького обласного територіального відділення АМКУ до ПП СМУ "Нафта" про стягнення 6800грн. штрафу та пені слід відмовити, та відповідно задовольнити зустрічний позов ПП СМУ "Нафта" до Чернівецького обласного територіального відділення АМКУ про визнання нечинним рішення адміністративної колегії від 30.04.2005 року № 5-Р у справі № 06/5.
Даний висновок суду ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх вказаних обставин справи в їх сукупності, а тому апеляційний суд вважає безпідставним твердження апелянта про порушення судом першої інстанції вимог ст.. 43 ГПК України.
Апеляційний суд вважає помилковим розгляд даної справи судом першої інстанції в порядку КАС України, оскільки відповідно до п.3 ст.12 ГПК України справи за заявами органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам. Разом з тим дане порушення норм процесуального права не призвело до прийняття неправильного рішення, а тому не може бути підставою для скасування судового рішення.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Чернівецької області від 24.05.2006р. у справі №9/225 відповідає фактичним обставинам справи та винесена з дотриманням норм матеріального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Постанову Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2006 року у справі №9/225 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в господарський суд Чернівецької області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук