У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Швеця В.А.,

суддів Квасневської Н.Д., Литвинова О.М.,

Сахна Р.І., Суржка А.В.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 16 червня 2011 року заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали Верховного Суду України від 02 грудня 2010 року,  постановленої за результатами розгляду кримінальної справи щодо нього,

                                           в с т а н о в и л а:

вироком Апеляційного суду Запорізької області  від 18 серпня 2010 року

                ОСОБА_6,

                ІНФОРМАЦІЯ_1,

                громадянина України, не судимого,

засуджено за ст. 69 КК України 1960 року на  дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за п. п. " ж "," і " ст. 93 КК України 1960 року на 14 років позбавлення волі, за  ч. 3 ст. 215-3 КК України  1960 року на 7 років позбавлення волі, за ст. 17, ч. 3 ст. 142 КК України 1960 року на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 1 ст. 263 КК України 2001 року на чотири роки позбавлення волі.  

   Відповідно до ст. 42 КК України 1960 року ОСОБА_6 за сукупністю злочинів остаточно призначено 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.  

   Ухвалою Верховного Суду України від 02 грудня 2010 року змінено вирок Апеляційного суду Запорізької області від 18 серпня  2010 року щодо ОСОБА_6 в порядку ст. 395 КПК України.  

Виключено як зайву кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 263 КК України 2001 року.

  В решті вирок щодо нього залишено без зміни.    

Заслухавши доповідь судді, розглянувши заяву ОСОБА_6 та вивчивши долучені до неї документи, колегія суддів вважає, що заявнику слід відмовити у допуску справи щодо нього до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Із тексту заяви про перегляд судових рішень, поданій до Верховного Суду України через Вищій спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 25 березня 2011 року, видно, що ОСОБА_6 фактично просить скасувати вирок Апеляційного суду Запорізької області від 18 серпня  2010 року та ухвалу Верховного Суду України від 02 грудня 2010 року щодо нього,  а справу направити на повторний розгляд до Верховного Суду України та прийняти нове рішення.

Відповідно до вимог ст. 400-12 КПК України  підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є: неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

          Проте, у своїй заяві ОСОБА_6, хоча і посилається на статті, що входять до гл. 32-1 КПК України, але не  наводить конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь або обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв’язку з ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, тобто взагалі не зазначає на якій підставі він просить допустити його заяву до перегляду судових рішень Верховним Судом України.

          До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 400-14 КПК України, заява про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій  п. 1  ч. 1 ст. 400-12 КПК України, може бути подана протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, відносно якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня  ухвалення судового рішення, на яке заявником здійснюється посилання.

  За загальним правилом, передбаченим ст. 90 КПК України, пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений судом за клопотанням заінтересованої особи.

 Із заявою про перегляд судового рішення, постановленого Верховним Судом України 02 грудня 2010 року щодо нього,  ОСОБА_6 звернувся до адміністрації колонії 25 березня 2011 року, тобто із запізненням на 23 дні.    

Заява ОСОБА_6 та додані до неї документи не містять в собі будь-яких відомостей, які б підтверджували, що встановлений ч. 1 ст. 400-14 КПК України строк пропущений ним з поважних причин, клопотання про поновлення цього строку від нього не  надходило, а тому підстав для допуску його справи до перегляду Верховним Судом України немає.   

На підставі наведеного, керуючись ст. 400-18 КПК України, колегія суддів   

у х в а л и л а:

відмовити ОСОБА_6 в допуску кримінальної справи щодо нього до провадження Верховного Суду України.

Судді:      Швець В.А.

 Квасневська Н.Д.

 Литвинов О.М.

                  Сахно Р.І

                  Суржок А.В.