Справа №2-145/11   

 40

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 09.06.2011  року                                                   м. Болехів

  Болехівський  міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Головенко О.С.

секретаря судового засідання  Галів  І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Звернувшись до суду із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно,  позивач обгрунтовує свої вимоги тим,  ОСОБА_4, ОСОБА_5 ,  яким належав житловий будинок  в АДРЕСА_1 склали заповіт на його ім’я.

Однак після їх  смерті, будучи спадкоємцем за заповітом, він не може оформити спадкові права, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на вказане будинковолодіння, власником якого був його батько та дружина батька (його мачуха).

Посилаючись на викладені обставини  просить визнати за ним право власності на вказане будинковолодіння.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяв із підстав, викладених в ній.     

Відповідач ОСОБА_3  подала заяву, в якій вказує, що жодних заперечень щодо позову немає та просить слухати  справу  без  її участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася і була повідомленою   про час та місце розгляду справи.

 Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

 Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається  іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

 Встановлено, що сторони по справі є рідними братами та сестрами, які народилися у батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за час їхнього шлюбу, укладеного 22 січня 1958року ( а.с.14).

 ІНФОРМАЦІЯ_1 мати ОСОБА_7 померла, що підтверджується записом акта про смерть .

 06 вересня 1966 року після смерті дружини  ОСОБА_4 вдруге уклав шлюб  з ОСОБА_8, яка змінила прізвище на ОСОБА_8 (а.с.14).

 Також встановлено, що ОСОБА_4  на законних підставах здійснив будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1,   що стверджується:  планом забудови  житлового будинку, затвердженого  рішенням виконавчого комітету Болехівської районної ради  від 14 липня 1980року ( а.с.27).

Відповідно до роз’яснень, викладених в п.9 постанови  Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91р. №7  «Про практику  застосування судами законодавства,  що регулює  право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований  громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Зважаючи на те, що житловий будинок  зареєстрований в  Тисівській сільській раді за ОСОБА_4, що підтверджується записами по господарської книги (а.с.19) то він  і був власником цього житлового будинку.

12 червня 2001року ОСОБА_4  склав заповіт, за яким заповів все своє майно –позивачу ( а.с.17), а

ІНФОРМАЦІЯ_3  він  помер , що стверджується свідоцтвом про його  смерть ( а.с.6).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

Як зазначено в ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла (спадкодавця) до іншої особи (спадкоємця).

Згідно з положеннями частин 1,2 ст.  1220, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи.  Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття cпадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1,3 ст. 1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини  вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 Кодексу він не заявив про відмову від неї.  Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст.1270 ЦК строк.

Довідкою  Тисівської сільської ради  на а.с.19 стверджується,  що  на час смерті ОСОБА_4 в будинку, що йому належав, проживали  ОСОБА_8 ( дружина) та ОСОБА_1  (син) .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла (а.с.7), яка теж за життя склала заповіт в користь позивача (а.с.16).

Позивач, будучи спадкоємцем за заповітом,  продовжуючи і надалі проживати у вказаному будинку,  прийняв спадщину, оскільки в установлений законом термін не звертався до нотаріальної контори із заявою про відмову у прийнятті спадщини.

У видачі свідоцтва на спадщину на житловий будинок йому відмовлено нотаріусом , так як не представлене свідоцтво про право власності померлого на цей житловий будинок .

Отже, позивач,  вважається таким, що прийняв  спадщину у вигляді будинковолодіння  після смерті   ОСОБА_4 та ОСОБА_8  і вона належить йому з часу її відкриття.

З  технічного паспорту вбачається, що дане будинковолодіння складається із житлового будинку «А»,  стайні «Б»,  стодоли «В»,  вбиральні «Г», погребу »Д», воріт, огорожі,  криниці ,  вартістю 61878 грн.   

На підставі наведеного, ст.ст. ст. 1268,1273, ст. 386 ЦК України, керуючись ст.ст.  214,215ЦПК України, суд,-

Р І Ш И В:

   Позов задоволити.

Визнати за   ОСОБА_1  право власності на будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 і складається  згідно технічного паспорту:  із житлового будинку «А»,  стайні «Б»,  стодоли «В»,  вбиральні «Г», погребу »Д», воріт, огорожі,  криниці ,

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів  з дня його проголошення.  Якщо особи, які брали участь  в справі , не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення,  то вони можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                            Головенко О.С.