Справа № 33-ц-264/07                                                     Головуючий у першій інстанції- Чир П.В.

Категорія - 19                                                                    Доповідач - Шевчук Л.Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2007 року колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі:

Шевчук Л.Я., Мудренко Л.І., Подолюка В.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_2 та в інтересах ОСОБА_1 до Шупарської сільської ради, Борщівського районного бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним рішення Шупарської сільської ради, свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на житловий будинок, повернення будинку спадкоємцям, визнання неправомірними дій Шупарської сільської ради та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 5 серпня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 14 жовтня 2004 року,

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 5 серпня 2004 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 14 жовтня 2004 року, яким в позові відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та постановления рішення про задоволення позову.

Відповідно до Закону України « Про внесення змін до Закону України « Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року № 691-V дана справа 11 червня 2007 року була передана до розгляду відповідно до глави 2 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України Апеляційному суду Волинської області.

Колегія судців дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що батько ОСОБА_2 був безпідставно підданий репресіям та разом з сім'єю насильно переселений в Краснодарський край, а майно, яке належало ОСОБА_1, було описано і конфісковано.

Відмовляючи в позові, місцевий суд виходив з того, що позивачам . ОСОБА_1, ОСОБА_2 як спадкоємцям реабілітованого відшкодовано вартість конфіскованого майна згідно чинного законодавства, а вилучені будівлі не можуть бути повернуті позивачам, оскільки будинок зайнятий, так як в ньому проживає інша особа, яка поселилася в даний будинок на законних підставах.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з таким висновком суду першої інстанції' та залишив його ухвалу без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 5 серпня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 14 жовтня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.