Справа № 11-377/07 Головуючий у 1 інстанції Храновська Н.В.
ст. 124 КК України Доповідач Матвіенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
М. Луцьк 26 червня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді ХлапукЛ.І. суддів Матвієнко Н.В., ПазюкаО.С. з участю прокурора Смолюка Б.С. засудженого ОСОБА_3 захисника ОСОБА_1 законного представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за апеляцією ст. помічника Любомльського міжрайонного прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, на вирок Шацького районного суду від 26 квітня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
За даним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель м. Червоноград Львівської області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, студент 2-го курсу Тернопільського державного економічного університету, працює гірником на шахті «Відродження» ДП «Львіввугілля», не судимий, -
- засуджений за ст. 124 КК України на 6 місяців виправних робіт з відрахуванням в доход держави 15% із суми заробітку щомісячно.
За ст. 296 ч.4 КК України ОСОБА_3виправданий за відсутністю в його діях складу злочину.
Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 1000 грн. моральної шкоди, в користь Шацької ЦРЛ 299 грн. 50 коп. витрат за лікування потерпілої та в користь держави 117 грн. 69 коп. судових витрат за проведення експертизи.
Цивільні позовиОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишені без задоволення.
Вирішена доля речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_3визнаний винним у тому, що 31 липня 2006 року близько 00 год. 30 хв., будучи неповнолітнім, перебуваючи в стані алкогольного
сп'яніння, в урочище Гряда Шацького району на дорозі напроти танцювального майданчику під час бійки, діючи в стані необхідної оброни, перевищивши її межі, спричинив потерпілому ОСОБА_4. тілесні ушкодження у вигляді ножових колото-ріжучих проникаючих поранень лівої і правої половини грудної клітки з пораненням лівої легені, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння.
В апеляції ст. помічник Любомльського районного прокурора, який брав участь в суді першої інстанції вказує на те, що суд безпідставно виправдав ОСОБА_3 за ст. 296 ч.4 КК України та перекваліфікував його дії з ст. 121 ч.1 КК України на ст. 124 КК України. Крім того, посилається на те, що судом безпідставно відмовлено в задоволенні позовів потерпілихОСОБА_5 та ОСОБА_6., та невірно вирішений позов потерпілого ОСОБА_4 Просить скасувати вирок в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи і постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним за ст. 296 ч.4, 121 ч.1 КК України і призначити йому покарання 7 років позбавлення волі.
В запереченнях на апеляцію ст. помічника прокурора засуджений ОСОБА_3, його захисник та законний представник посилаються на те, що суд прийняв вірне рішення про те, що з боку засудженого не було хуліганських дій, а тілесні пошкодження потерпілим були заподіянні під час необхідної оборони від їх нападу. Просять вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідача, який виклав обставини справи, суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляції, прокурора, який підтримував апеляцію, засудженого ОСОБА_3, його захисника та законного представника про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція ст. помічника прокурора підлягає до часткового задоволення.
Висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України, та заподіянні ним тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4. при перевищенні меж необхідної оборони ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, яким судом дана вірна оцінка.
Як вбачається з показань засудженого ОСОБА_3 та потерпілогоОСОБА_5 під час танців на танцювальному майданчику між ними виник конфлікт, в зв'язку з чим вони вийшли на вулицю поговорити, тобто причиною початку подій був конфлікт з потерпілимОСОБА_5, а не хуліганський мотив. В подальшому, при виході з танцювального майданчику, як пояснив сам потерпілий ОСОБА_5., він махнув рукою своїм товаришам, покликавши їх таким чином вийти за ними на вулицю. За ними вийшли свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та потерпілий ОСОБА_4, що вони підтвердили в судовому засіданні. На вулиці між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на ґрунті конфлікту на танцмайданчику виникла сварка та штовханина, під час якої всі хлопці, свідки і потерпілі по справі, підбігли до них іОСОБА_3 почав розмахувати руками кричати «Не підходьте!», що підтвердив свідок ОСОБА_9, який забрав потерпілого ОСОБА_5і тримав його, тому що він рвався до ОСОБА_3 Як пояснив свідок ОСОБА_10., ніж в руках ОСОБА_3 появився лише тоді, коли до ОСОБА_3 з ОСОБА_5 підбігли хлопці, після чого ОСОБА_3почав розмахувати руками з ножем, що підтвердив в судовому засіданні і свідок ОСОБА_9.
Таким чином, виходячи з показань потерпілих і свідків, а також засудженого ОСОБА_3, враховуючи той факт, що засуджений був один, а за потерпілим ОСОБА_5 з танцювального майданчика вийшла група його товаришів, які під час конфлікту підбігла до них і були настроєні агресивно, а також те, що потерпілі і свідки були місцевими жителями, а засуджений - іногороднім, суд дійшов правильного висновку, що обстановка, в який опинився ОСОБА_3., непередбаченість розвитку подій в умовах, коли він не міг розраховувати на сторонню допомогу, давали йому підстави вважати дії потерпілих загрозливими для свого життя і здоров'я, але застосувавши такий спосіб захисту, як нанесення ножем ударів потерпілим, перевищив межі необхідної оборони.
Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані судом за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони, а призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, тому підстав для скасування вироку суду з мотивів неправильної кваліфікації дій засудженого і м'якості призначеного йому покарання і задоволення апеляції прокурора колегія суддів не знаходить.
Разом з тим суд безпідставно залишив без задоволення цивільні позови потерпілогоОСОБА_5 та ОСОБА_6, які отримали під час конфлікту легкі тілесні ушкодження, позбавивши їх таким чином можливості звернутися з цивільним позовом про відшкодування заподіяної їм шкоди. Тому вирок суду в частині вирішення цивільних позовівОСОБА_5 та ОСОБА_6слід скасувати, направивши їх на вирішення в порядку цивільного судочинства.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ст. помічника Любомльського міжрайонного прокурора задовольнити частково.
Вирок Шацького районного суду від 20 квітня 2007 року щодо ОСОБА_3 в частині кваліфікації дій засудженого та призначеного покарання залишити без змін. Цей же вирок в частині вирішення цивільних позовівОСОБА_5 та ОСОБА_6скасувати, направивши справу в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд в іншому складі суду.
В решті вирок залишити без змін.