Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

20.06.2011 Справа №2-3618/11

                    Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:  

           головуючої                 Герчаківської О.Я.

                                     з участю секретаря    Сесик Х.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

                                                                в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2, просить визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. ЇЇ колишній чоловік ОСОБА_2, який зареєстрований у вказаній квартирі з 10.07.1998 року, не проживає за вказаною адресою понад 10 років, його особисті речі у помешканні відсутні, він не приймає участі в утриманні квартири, не несе витрат по оплаті комунальних послуг. Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі понад рік, просить суд визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві, просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, заперечень проти позову, а також заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не подав.

Тому, суд в порядку ч.4 ст. 169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних в ній даних, доказів і постановляє заочне рішення.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що з позивачем у справі він перебуває у дружніх відносинах, а тому декілька раз в тиждень приходить в квартиру АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 не проживає у вказаній квартирі на протязі останніх десяти років, його речей у помешканні позивача він не помічав.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він є сином позивача, а тому майже щодня  буває у квартирі АДРЕСА_1, де вона проживає. Відповідач ОСОБА_2 близько десяти років за вказаною вище адресою не проживає, також там відсутні речі відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, покази свідків, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставин справи.

          Згідно технічного паспорту від 22.01.2001 року, квартира АДРЕСА_1 зареєстрована Тернопільським міським бюро технічної  інвентаризації та знаходиться у власності ОСОБА_1

Згідно даних будинкової книги для прописки громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_1, у вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5.

          З довідки ДП «Люкс-житло1»ПП «Люкс»№ 1-64 від 22.02.2011 року, вбачається, що ОСОБА_1 (квартиронаймач) дійсно зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1. Окрім неї у квартирі зареєстровані донька - ОСОБА_5,1982 року народження, син - ОСОБА_4, 1975 року народження, колишній чоловік - ОСОБА_2, 1957 року народження.

          Згідно акту ДП «ЛЮКС-ЖИТЛО-1»ПП «Люкс»від 11.01.2011 року, при обстеженні квартири АДРЕСА_1  встановлено, що ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає, що підтвердили сусіди.

Згідно акту ДП «ЛЮКС-ЖИТЛО-1»ПП «Люкс»від 22.02.2011 року, при обстеженні квартири АДРЕСА_1  встановлено, що ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає, що підтвердили сусіди.

Згідно акту ДП «ЛЮКС-ЖИТЛО-1»ПП «Люкс»від 24.03.2011 року, при обстеженні квартири АДРЕСА_1  встановлено, що на час перевірки ОСОБА_2 за вказаною адресою відсутній, що підтвердили сусіди.

          Відповідно до ст.72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому засіданні.

Стаття 71 ЖК УРСР передбачає, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

домовленостей з цього приводу і не користується житлом, де він  зареєстрований понад рік.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

Суд приходить до висновку, що не підлягають до задоволення позовні вимоги в частині зняття відповідача з реєстраційного обліку, оскільки, згідно ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. З чого вбачається, що рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є підставою для зняття з реєстрації.

В силу ст.88 ЦПК України із відповідача ОСОБА_2 в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати по справі: 8,50 грн. сплачених витрат по оплаті судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст.71, 72 ЖК УРСР, ст.ст.10, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 223-226, 232-233 ЦПК України, суд, -

                                                                  в и р і ш и в:

          Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням –квартирою АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із відповідача ОСОБА_2 8 (вісім) грн. 50 (п’ятдесят) коп. судового збору та 37 (тридцять сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська