КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 2-а-176/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2009 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі
головуюча суддя Шуляк Л.В.
при секретарі Колесниченко Л.К.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про поновлення строку на звернення до суду, визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИВ:
30 березня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим під час розгляду справи адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради (далі - УПСЗН) про поновлення строку звернення за захистом порушених прав, визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоотриманих сум державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 8 березня 2007 року по 31 грудня 2008 року включно, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її конституційного права на отримання соціальних виплат на дитину у гарантованому законом розмірі.
Ухвалою суду від 7 травня 2009 року до участі у справі у якості другого відповідача залучено Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, в обгрунтування яких послалася на обставини, наведені в позовній заяві, та зазначила, що вона є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. До народження дитини вона не працювала. На підставі норм Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» їй була нарахована відповідна державна допомога, розмір якої у 2007 та 2008 роках був безпідставно визначений у розмірах, передбачених нормами Законів « Про Державний бюджет України» на відповідні роки. Названими Законами була зупинена дія частини 15 Закону «Про державну допомогу сім*ям з дітьми». Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення деяких статей, зокрема абзацу третього частини другої статті 56 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення цього рішення. Рішення Конституційного Суду у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв*язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, та є обов*язковими до виконання на території України. Оскільки статтями 22 і 64 Конституції України визнано, що конституційні права і свободи не можуть бути обмежені і, що при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав, тому розмір допомоги на дитину не може бути на підставі положень ст. 46 Конституції нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму. Вважає, що протиправною бездіяльністю УПСЗН суттєво порушені її конституційні права на гарантований державою рівень матеріальної підтримки сім’ям з дітьми, тому просить суд стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради недоотриману з 8 березня 2007 року по 31 грудня 2008 року включно державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», в загальному розмірі 8535 грн. 75 коп.
Позивачка вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду нею пропущений з поважних причин, оскільки вона немає юридичної освіти та у зв’язку із здійсненням догляду за малолітньою дитиною, з огляду на стан її здоров*я, не мала об’єктивної можливості своєчасно відслідковувати зміни до чинного законодавства, а службові особи органу виконавчої влади на протязі всього часу безпідставно переконували її у правомірності своїх дій з посиланням на норми законодавства, що не відповідали вимогам Конституції України, тому про порушення своїх законних прав вона дізналася тільки у листопаді 2008 року. До теперішнього часу її соціальні права не захищені, у зв’язку з чим просить поновити їй строк звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушеного права.
Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, яке належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду справи, не використало наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні, подавши заяву про можливість розгляду справи за відсутності його представника. Як зазначено у запереченнях по позовну заяву ОСОБА_1, УПСЗН позов не визнає, посилаючись на його безпідставність, стверджуючи, що соціальні виплати у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Управлінням позивачці визначені з 8 березня 2007 року і виплачені в розмірі та в порядку, передбаченими нормами Законів «Про Державний бюджет України» на 2007 та 2008 роки та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» у межах бюджетного фінансування. Посилаючись на те, що службові особи Управління діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, наголошуючи на те, що строк звернення з адміністративним позовом до суду позивачкою пропущений з неповажних причин
Відповідач - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, яке належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду справи, не використало наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні, подавши заяву про можливість розгляду справи за відсутності його представника, у якій зазначило, що у відповідності до положень статей 3 і 4 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» та статтею 102 Бюджетного кодексу України, стягнення спірної суми повинно проводитися з відповідного управління праці та соціального населення за рахунок коштів державного бюджету.
Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 КАС України) установив наступне.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії 1-ФП № 042419, виданого 26 січня 2007 року Гірницьким відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області. Позивачка до народження дитини не працювала, тому є незастрахованою особою.
На обліку в управлінні праці на соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради ОСОБА_1 перебуває з часу її особистого звернення із заявою про призначення та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - 8 березня 2007 року.
Органом соціального захисту населення позивачці на дитину виплачена допомога у розмірі: 2007 рік: у березні - 77, 21 грн., у квітні - 99, 72 грн., у травні - 99, 72 грн., у червні - 99, 72 грн., у липні - 101, 16 грн., у серпні - 103, 41 грн., у вересні та жовтні - по 104, 85 грн., у листопаді - 107, 73 грн., у грудні - 110, 88 грн.; у 2008 році виплата допомоги здійснена у розмірі: у січні - грудні -по 130 грн. щомісячно.
Наведені факти та обставини визнані сторонами під час розгляду справи та підтверджені наявними у справі документами.
Відповідно до вимог статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Питання, пов’язані з призначенням і виплатою державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, для незастрахованих осіб регулюються нормами Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХН (зі змінами та доповненнями) «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-Х 11).
Статтями 13, 15 Закону № 2811-Х11 передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов*язкового державного соціального страхування особа (один із батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід, інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Приписами Порядку призначення і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13, визначено, що така допомога особам, незастрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, на підставі положень статті 4 Закону № 2811-Х11 здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб на підставі положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення згідно Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету, зокрема, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють відповідні територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 080303 «Допомога по догляду за дитиною віком до 3 років».
Законом від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (далі - Закон № 489-V) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 56).
На виконання вимог Закону № 489-V зазначений у ньому розмір державної грошової допомоги на дитину було передбачено також у пункті другому постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» з подальшими змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 та від 11 січня 2007 року № 13).
Відповідними положеннями статті 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», якою встановлений розмір допомоги незастрахованим особам по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішення Конституційного Суду України (п.5) є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до законодавства норми Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо визначення розміру допомоги на дитину до досягнення трирічного віку втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України, однак підлягають застосуванню в часі до його прийняття, оскільки вони не були визнані в цей час неконституційними.
Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому їх звуження підзаконними актами -постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанови КМУ від 11 липня 2007 р. № 900) змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставними.
Таким чином, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами - постановами Кабінету Міністрів України, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
З огляду на наведене дії посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з невиконання вимог закону визнається судом протиправними, такими, що порушують конституційні права позивачки на гарантований державою рівень соціальних виплат.
Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у ОСОБА_1 суб’єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала гарантованих нормами Конституції України соціальних зобов’язань перед позивачкою відносно виплат державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року у повному розмірі, судом причина пропуску строку звернення позивачки до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України судом цей строк поновлюється.
За наведених обставин доводи УПСЗН про те, що причина пропуску строку звернення позивачки до суду з адміністративним позовом є неповажною, судом не приймаються до уваги.
Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік відповідно до статті 62 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено: з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.
З урахуванням викладених обставин суми недоплаченої позивачці грошової допомоги становлять: липень -268, 47 грн. (463:31)х23- (101, 16:31)х23); серпень -359, 59 грн. (463-103, 41); вересень - 358, 15 грн. (463 - 104, 85); жовтень -365, 15 грн. (470-104, 85); листопад - 362, 27 грн. (470-107, 73); грудень - 359, 12 грн. (470-110, 88), а всього в загальній сумі - 2072, 75 грн.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоотриманої нею суми грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за зазначений період у розмірі 2072, 75 грн.
Доводи відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених статті 15 Закону № 2811-X11, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобов’язань (рішення Європейського суду з прав людини - справа «Кечко проти України»). Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної пільги - державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 807 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»» внесені зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Конституція не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, у тому числі залежно від предмету правового регулювання, немає закону, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року № 807 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» не розглядались Конституційним Судом України, відтак ця норма Закону не визнана неконституційною, тому буда чинною і діяла на протязі 2008 року. Закон «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прийнято пізніше Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ним могли встановлюватися розміри допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підлягають виплаті за рахунок коштів Державного бюджету, він не визнаний на теперішній час неконституційним, а відтак до спірних правовідносин має перевагу в застосуванні.
За таких обставин, відповідно до принципу дії правових актів у часі та виходячи з правил застосування норм матеріального права, суд дійшов висновку про правомірність дій посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо проведення виплат соціальної допомоги у 2008 році, які відповідають чинному законодавству, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення недоотриманої суми допомоги на дитину у 2008 році задоволенню не підлягають.
Посилання позивачки на необхідність застосування норм статей 22 і 64 Конституції України, якими передбачено, що конституційні права і свободи не можуть бути обмежені та, що прийняттям нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, суд визнає безпідставними, тому що місцевому суду не надано право визнавати неконституційними прийняті в установленому порядку Закони і нормативно-правові акти, що є виключною компетенцією Конституційного Суду України.
Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 75, 83, 87, 90, 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статями 4, 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області задовольнити частково.
Пропущений ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду за відповідний період 2007 року поновити.
Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня по 31 грудня 2007 року включно на підставі нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35413024001500 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕДРПОУ 25953586) на користь ОСОБА_1 недоотриману нею у період з 9 липня по 31 грудня 2007 року включно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 2072, 75 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви.