ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р.                                                            Справа № 5023/2757/11

вх. № 2757/11

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М. 

при секретарі судового засідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від  29.03.2011 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Компанія Галон", м. Харків  

до  ПП "Автосервіс СВ", м. Харків  

про стягнення 303821,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача  про стягнення 303821,10 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором поставки № 06/01-11 від 06.01.2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 244000,21 грн., штраф в розмірі 49453,79 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 5183,55 грн. та пеню в розмірі 5183,55 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Під час розгляду справи позивач позовні вимоги підтримував в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні. Відповідач в судові засідання не з'являвся.

Востаннє розгляд справи відкладався на 08 червня 2011 року.

В призначене засідання суду 08 червня 2011 року позивач з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві.

В призначене засідання суду 08 червня 2011 відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 25 травня 2011 року сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх  нез’явлення в засідання суду, суд, за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

06 січня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 06/01-11, відповідно умов якого позивач зобов’язується передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити, товар (нафтопродукти) на умовах даного договору. Кількість, вартість та асортимент поставляємого товару вказується у товарних (видаткових) накладних. Ціна  товару вказується у товарних (видаткових) накладних на товар, які є невід’ємною частиною договору.  

Згідно п. 4.1 спірного договору поставки від 06 січня 2011 року, за взаємною згодою сторін товар може поставлятись як на умовах попередньої оплати за товар, так і з відстроченням розрахунків. У разі відстрочення розрахунків день сплати за поставлений товар наступає на другий робочий день  дня поставки товару.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов’язання по договору поставки виконав в повному обсязі та поставив відповідачу товар за видатковою накладною №31 від 10 лютого 2011 року, всього на загальну суму 250409,53 грн., відповідач товар отримав, про що свідчить його підпис та печатка підприємства, проте, оплату в строки, встановлені п. 4.1 договору поставки від 06 січня 2011 року не провів, лише 15 лютого 2011 року та 23 лютого 2011 року сплатив позивачу частину суми боргу в розмірі 6409,32 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.  

У зв’язку з існуючою заборгованістю позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 24/3 від 24 березня 2011 року, в якій просить останнього провести оплату поставленого товару по договору поставки від 06 січня 2011 року, однак відповідач відповіді на вимогу не надав та суму боргу  позивачу не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази                          для підтвердження своїх вимог стосовно суми боргу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 244000,21 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі                      244000,21 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, з посиланням на п.6.3 договору позивачем пред’явлено до стягнення 25040,95  грн. штрафу.

З огляду на умови п. 6.3 договору, а також враховуючи наявні порушення з боку відповідача щодо оплати товару, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10 % штрафу в розмірі 25040,95 грн. за прострочення виконання зобов’язання обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.  

З посиланням на ст. 625 ЦК України та п. 6.2, п.6.4 договору позивачем пред’явлено до стягнення 5183,55 грн. пені.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок оплаті товару в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 5183,55 грн. пені (з врахування проведених платежів з боку відповідача 15.02.2011 року та 23.02.2011 року), відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

З посиланням на  п. 6.6 спірного договору позивачем пред'явлено до стягнення 5183,55 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно п. 6.7 договору позивачем пред'явлено до стягнення штраф у розмірі 0,2 % від вартості неоплаченого товару, за кожен день затримки виконання спірного договору в розмірі 24412,84 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання  грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та  3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення на його користь з відповідача 5183,55 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами та штраф в розмірі 25040,95 грн., 0,2 % від вартості неоплаченого товару  - 24412,84 грн. підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в  сумі 3039,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Автосервіс СВ", 61109, м. Харків, вул. Драгомирівська, буд. 10 (в тому числі з р/р 26001261688300 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЗКПО 36457043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галон", 61033, м. Харків, вул. Новоолександрівська, буд. 54-А, корпус 1, кв. 60 (р/р 26009010077348 у ВАТ ВТП Банк, м. Київ, МФО 321767, код ЗКПО 36988374) - 244000,21 грн. основного боргу, 25040,95 грн. штрафу,  5183,55 грн. пені, 5183,55 грн. відсотки за користування чужими грошима, 24412,84 грн. штрафу 0,2 % від вартості неоплаченого товару,  3039,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          Жиляєв Є.М.

Повний текст рішення по справі № 5023/2757/11  виготовлений та підписаний 14 червня 2011 року.