Справа № 185/9165/21

Провадження № 2/185/854/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 лютого 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Авджи А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Павлограда, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором б/н від 30.10.2017 року у розмірі 32143,83 грн., та судові витрати по справі у розмірі 2270,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 30 жовтня 2017 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, згідно якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Банк свої зобов`язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі. Однак, ОСОБА_1 не виконав належним чином умови договору і станом на 25.09.2021 року має заборгованість - 32143,83 грн., з яких:

28363,45 грн. - заборгованість за кредитом;

3780,38 грн. - заборгованість по відсоткам;

00,00 грн. - штраф.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу за договором та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте в позові зазначив, що просить суд, розглядати справу за його відсутності, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, проте надали письмовий відзив на позов, відповідно до якого просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, та розглядати справу за їх відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що 30 жовтня 2017 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний Договір б/н, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку, де зазначено, що ОСОБА_1 підписавши цю Анкету, «Він згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, Правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розташованими в рекламному буклеті, становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Він ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також із Тарифами Банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті А-Банку www.a-bank.com.ua. Він зобов`язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті А-Банку www.a-bank.com.ua».

В Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку наявний підпис як представника ПАТ «Акцент-Банк», так і підпис ОСОБА_1 , а також зазначена письмово дата укладення цієї Анкети-заяви, а саме: «30.10.17».

Також судом при дослідженні Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку № б/н від 30 жовтня 2017 року, встановлено, що послуги, які пропонував Банк гр. ОСОБА_1 виражалися у наданні останньому банківських карток, що вбачається з Анкети-заяви та самого позову Банку, а тобто видача карткових банківських продуктів громадянам підпадає під дію ЗУ «Про захист прав споживачів» оскільки у даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг.

Згідно з п. 22 ч. 1 статті 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд вважає, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору ОСОБА_1 з ПАТ «Акцент-Банк», останній дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Аналогічна позиція викладена з приводу аналогічної справи у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки з розрахунку заборгованості за вищезазначеним кредитним договором(арк.с.5-7), не можливо встановити рух коштів по рахунках, періодичність та порядок їх отримання ОСОБА_2 , де у банківських виписках, це можливо б було встановити. Окрім цього у зв`язку з тим, що в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приват Банку взагалі не зазначені основні та конкретні умови та правила надання банківських послуг, а саме: розмір кредитного ліміту, який встановив Банк відповідачу, конкретні відсотки за користування кредитним лімітом, розміри та види неустойки за не виконання або не належне виконання зобов`язань за кредитним договором, а тобто банком не дотримано вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, та окрім цього позивачем не зазначено позовні вимоги з приводу застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання визначеної ЦК України, а не договором, а тому враховуючи вищенаведене суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, але оскільки у позові відмовлено повністю, то суд приходить до висновку, що судові витрати у розмірі 2270,00 грн. сплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням потрібно покласти на позивача.

Керуючись ст.76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України суд -

У Х В А Л И В

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості відмовити.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 гривень покласти на Акціонерне товариство "Акцент-Банк".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ,

-Акціонерне товариство "Акцент-Банк", ЄДРПОУ: 14360080, юридична адреса: 49074, м Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Суддя: В. О. Головін