ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.06.11 р. Справа № 36/28
Господарський суд Донецької області у складі судді: Гриник М.М.
при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.
за позовом Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк
до дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства „ТрестДонбастрансбуд” Краснолиманський пісчаний кар”єр, м. Красний Лиман
про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 888,00 грн.
При участі представників:
Від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю №02-16 від 05.01.11р.
Від відповідача: не з’явився
Державна екологічна інспекція в Донецькій області (далі – позивач) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства „ТрестДонбастрансбуд” Краснолиманський пісчаний кар”єр, м. Красний Лиман (далі – відповідач) про відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 888,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на самовільне зайняття земельної ділянки лісового фонду із земель державного лісового господарства загальною площею 0,0827 га, з них 0,0457 га під кар’єром; 0,037 га зайняті для розміщення матеріалів (металевих труб та інші), що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.10.2009 року –18.11.2009 року, приписом про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства № 06-210 від 25.11.2009 року.
Позивачем зазначено, що діями відповідача в частині самовільного зайняття земельної ділянки нанесено збитків державі в розмірі 888,00 грн., які розраховані відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963.
Відповідач у відзиві на позов вимоги позивача не визнав. Просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки по–перше вважає, що позивачем заявлено до стягнення збитки у розмірі 888,00 грн. за межами передбаченого ст. 257 Цивільного кодексу загального строку позовної давності у 3 роки, а саме за 2008 рік; по-друге, вважає що розрахунок збитків здійснено згідно постанови КМ України № 963 від 25.07.2007р., яка на час подання позовної заяви скасовано; по-третє, вважає, що данні позовні вимоги мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Позивачем були надані письмові пояснення по справі від 08.06.2011р., в яких він спростовує доводи відповідача та наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 15.06.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області , -
ВСТАНОВИВ:
З 29.10.2009 року по 18.11.2009 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області Шинкарьовим В.І., державним інспектором відділу оперативного міжрайонного контролю по Північному регіону Лозіцким О.О., державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дербньовим В.О., у присутності директора дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства „ТрестДонбастрансбуд” Краснолиманський пісчаний кар”єр Алексеєвой В.К. проведено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства на державному підприємстві закритого акціонерного товариства „ТрестДонбастрансбуд”, м. Красний Лиман.
Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що з північної сторони кар»єру (Північно-східна ділянка) на землях лісового фонду Краснолиманського «Лесхоззага», підприємством самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 0,0457 га. Дане порушення відбулося в результаті недодержання підприємством вимог робочого проекту («Розробка пісчаного кар»єру управління механізації ЗАТ Треста «Донбастрансбуд» том 2 гірничотехнічна рекультивація кар»єру) в частині проведення рекультивації, в якому зазначено, що згідно технічних умов на відновлення порушених земель, відпрацьований Краснолиманський кар»єр повинен бути рекультивований під водойму. При цьому відповідачем не проведено біологічну рекультивацію шляхом залісення для зміцнення відкосу (вона взагалі не зазначена в проекті рекультивації), що призводить до ерозійних процесів осипання та змиву відкосу, межа яких, на деяких ділянках, вже зайшла за межі земельного відводу в лісовий фонд.
Також вищевказаною перевіркою зафіксовано, що з північної сторони господарсько-побутового двору, ділянки Північно-Східна підприємством самовільно зайнято земельну ділянку загальною площею – 0,037 га лісового фонду Краснолиманського Лесхоззага, для розміщення матеріалів (металевих труб та інші) та розпланована і розгорнута ділянка для розширення майданчику та проїзду, грунт з цієї ділянки згорнутий в лісний массив за межі землекористування підприємства.
За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією в Донецькій області складно акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.10.2009 року –18.11.2009 року та директору дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства „ТрестДонбастрансбуд” Краснолиманський пісчаний кар”єр Алексеєвій В.К. було видано припис від 25.11.2009 року № 02-210, яким зобовязано відповідача усунути порушення вимог природоохоронного законодавства у строк до 01.06.2010р.
До речі, вищеназваний акт перевірки підписано директором відповідача без зауважень і вказаний документ, згідно пояснень сторін на момент розгляду спору не оскаржено в судовому порядку.
Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.
Відповідно до 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані: додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
Згідно ч. 2 ст. 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.
При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність факту самовільного використання відповідачем, в порушення вимог земельного законодавства, земельної ділянки лісового фонду державного лісового господарства загальною площею 0,0827 га, з них 0,0457 га під кар’єром; 0,037 га зайняті для розміщення матеріалів (металевих труб та інші), що підтверджуються актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.10.2009 року –18.11.2009 року.
Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов’язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.
Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття вищевказаних земельних ділянок лісового фонду державного лісового господарства, відповідно до якого загальний розмір шкоди, заподіяної державі, склав 888,00 грн.
Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу та є чинною до тепереішнього часу, що спростовує ствердження відповідача про скасування Постанови КМ України № 963 від 25.07.2007р.
Ствердження позивача про непідвідомчість даного спору господарському суду є помилковими.
Аналогічне міститься і в п. 2.4 Роз’яснень ВГСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища” від 27.06.2001 N 02-5/744 (далі- Роз’яснення), згідно якого спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Посилання позивача на пропуск строку позовної давності також є безпідставними, оскільки ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно п. 1. 91.9. Роз’яснень Перебіг строку позовної давності у спорах, пов'язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається з дня складання акта про відповідне порушення, а у разі несвоєчасного складання акту - з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений.
Враховуючи, що позивачу стало відомо про самовільне використання відповідачем земельної ділянки лісового фонду під час проведення перевірки та складання акту перевірки, а саме з 18.11.2009р. то перебіг трирічного строку позовної давності має розпочатися саме 18.11.2009р., а закінчитися - 18.11.2012р.
Сума шкоди в розмірі 888,00 грн. не сплачена відповідачем на день подання позову і заявлена позивачем до стягнення у межах строку, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.
В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 96, 125, 126, 168 Земельного кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Донецькій області до дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства „ТрестДонбастрансбуд” Краснолиманський пісчаний кар”єр, м. Красний Лиман про відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 888,00 грн. –задовольнити.
Стягнути з дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства „ТрестДонбастрансбуд” Краснолиманський пісчаний кар”єр, м. Красний Лиман на користь спеціального фонду місцевого бюджету Красноліманської міської ради (м. Красний Лиман, п/р 33117331700063, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686673, КБК 24062100) збитки, заподіяні державі в наслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 888,00 грн.
Стягнути з дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства „ТрестДонбастрансбуд” Краснолиманський пісчаний кар”єр, м. Красний Лиман на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 102,00 грн.
Стягнути з дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства „ТрестДонбастрансбуд” Краснолиманський пісчаний кар”єр, м. Красний Лиман на користь Державного бюджету України (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач : УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації 22050003) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гриник М.М.
Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2011р.