Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2011 р. справа № 2а/0570/6021/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зінченка О.В.
при секретарі Гончар О.О
з участю представників:
позивача –Скакуна І.А.,
відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат»про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 10713,38 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2011 року управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат з виплати та доставки пенсій з 01 листопада 2010 року по 25 березня 2011 року в сумі 10713,38 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач повинен був відшкодувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам підприємства. Відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, яка підтверджується відповідними розрахунками з 01 листопада 2010 року по 25 березня 2011 року в сумі 10713,38 грн. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Відповідач надав заперечення на адміністративний позов (а.с. 29-30), в яких вказав, що розрахунок позову містить необґрунтовані суми, відповідно суперечить чинному законодавству України та порушує права товариства. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 21 червня 2011 року не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У зв’язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п. 12 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно п. 1, 3 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позивач - управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон N 1058-IV) визначено, що цей закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 6 «Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, /далі Інструкція/, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності до абзацу 3 пункту 6.1 зазначеної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень”Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України у таких розмірах:
20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;
30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;
40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;
50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;
60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;
70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;
80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;
90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;
100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Відповідно до пункту 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Таким чином, відповідач має відшкодовувати позивачу фактичні витрати з виплати та доставки пільгових пенсій.
Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного Фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного Фонду за місцем його реєстрації.
Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, відповідач –Відкрите акціонерне товариство «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат»зареєстроване в якості юридичної особи 06 травня 1994 року № 1 266 120 0000 013960 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, у відповідності до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, несе обв’язки з нарахування, обчислення в сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.
Судом встановлено, що сума заборгованості відповідача по сумам відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пункту «а»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за період з 01 листопада 2010 року по 25 березня 2011 року в сумі 10 713, 38 грн. підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с. 6-8), яка на час розгляду справи відповідачем не сплачена.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(за списком № 1), в сумі 10 713, 38 грн. у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат»про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01 листопада 2010 року по 25 березня 2011 року в сумі 10 713, 38 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» на користь управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 листопада 2010 року по 25 березня 2011 року у розмірі 10 713 (десять тисяч сімсот тринадцять) грн. 38 коп., з яких 494 (чотириста дев’яносто чотири) грн. 69 коп. на (р/р 256073012002 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106) та 791 (сімсот дев’яносто одна) грн. 41 коп. на (р/р 37198052000517 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016)
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 21 червня 2011 року у присутності представника позивача.
Повний текст постанови складений 23 червня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.