ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2011 р.  Справа № 2а/0470/6665/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.  

при секретарі судового засіданняТроценко О.О.

за участю представників сторін:

Від позивача:   Гурбанова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України у Дніпропетровській області Дніпропетровського міського управління до Громадянина Узбекистану ОСОБА_5 про видворення за межі України,  -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2011р. Головне управління  Міністерства Внутрішніх Справ України у Дніпропетровській області Дніпропетровського міського управління звернулося з позовною заявою до Громадянина Узбекистану ОСОБА_5 та просить  видворити  його примусово за межі України посилаючись на те, що відповідач перебуває на території України без реєстрації,  не має постійного місця проживання та  роботи у зв’язку з чим відносно нього було прийнято висновок від 07.04.2011р. про видворення його за межі України до 21.04.2011р. із забороною в’їзду на територію України на 6 місяців, однак відповідач від добровільного виїзду з України ухиляється.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 КАС України.

Крім того, 17.06.2011р.  до канцелярії суду надійшла заява від відповідача в якій він просить розглядати справу про його примусове видворення за межі України без його участі та позовні вимоги підтримує повністю.

Враховуючи те, що до суду надійшла письмова заява відповідача з проханням розглядати справу за його відсутності, суд вважає за можливе розглядати справу  без участі відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи,  заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши  докази  у  сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про  необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що громадянин Узбекистану ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Хазорасп Тумані Узбекистан, який постійно проживає в Узбекистані прибув в Україну 05.10.2010р. через КПП «Червона Могила»по національному паспорту НОМЕР_1, виданому 24.03.2010р. МВС Узбекистану терміном дії до 01.09.2017р. для подальшого проживання та працевлаштування.

Судом встановлено, що  відповідач постійного місця проживання та законного джерела існування в Україні не має, живе за рахунок випадкових заробітків. Близьких родичів,  що проживають в Україні на законних підставах також не має. З питань продовження строку перебування в Україні до органів внутрішніх справ не звертався.

07.04.2011р. за порушення міграційного законодавства, Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області було прийнято рішення про видворення  громадянина Узбекистану ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України до 21.04.2011р.(а.с.8,9).

Відповідач у вказаний строк, наданий йому для залишення території України в добровільному порядку межі України не залишив та продовжує незаконно перебувати в Україні.

Відповідно до ч. 3  ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»та п.44 Постанови Кабінету Міністрів України «Про правила в’їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію»№ 1074 від 29.12.1995р., іноземець та особа без громадянства зобов’язані покинути територію України в строк, зазначений у рішенні про видворення.

Частиною 5 ст. 32 наведеного вище Закону передбачено, що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без  громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення, або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.

Судом встановлено, що громадян Узбекистану ОСОБА_5 територію України у строк до 21.04.2011р. не залишив, на даний час мешкає у м. Дніпропетровську на нелегальному становищі, постійного місця проживання не має.

17.06.2011р.  до канцелярії суду надійшла заява від відповідача в якій він просить розглядати справу про його примусове видворення за межі України без його участі та позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що перешкоди для прийняття судового рішення про видворення громадянина Узбекистану ОСОБА_5 за межі України в примусовому порядку відсутні, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням наданої суду заяви відповідача про визнання позову.

Керуючись ст.ст. 2 - 11, 12, 71, 86, 94, 112, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України у Дніпропетровській області Дніпропетровського міського управління до Громадянина Узбекистану ОСОБА_5 про видворення за межі України – задовольнити повністю.

Видворити за межі України у примусовому порядку громадянина Узбекистану ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений   20.06.2011р.

Суддя                       

С.О. Конєва