ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2006 р. Справа № 49/69-06
вх. № 9322/3-49
Суддя господарського суду Кононова О.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Рибін Д.Ю., дов. № 29 від 23.08.2006 року відповідача - Щегольський А.А., дов. № 11/09 від 11.09.2006 року
розглянувши справу за позовом ТОВ "Інноваційні технології 2005", м. Київ
до ТОВ "Агро-Інвест", с. Руська Лозова
про стягнення 30544,22 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суд з позовною заявою, в який прохає суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість згідно договору постачання нафтопродуктів № 42-МК укладеного між сторонами 21.12.2005 року у розмірі 35544,22 грн., з яких сума основного боргу 17000,08 грн., 13260,06 грн. – сума нарахованої пені, 66,11 грн. - сума інфляційних витрат, 217,97 грн. - сума 3-х процентів річних та 5000 грн. – сума адвокатських послуг. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від погашення сумти боргу та вживає можливі заходи щодо невиконання зобов’язання.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив про сплату суми основного боргу відповідачем, підтримав позовні вимоги в частині заявлених до стягнення сум штрафних санкцій.
Представник відповідача в судовому засіданні визнав суму інфляційних витрат, зазначив про сплату суми основного боргу, проти решти заявлених до стягнення сум заперечував.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
21.12.2005 року між ТОВ «Інноваційні технології 2005» (Постачальник) та ТОВ «Агро – інвест» (Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів, відповідно п. 1.1., позивач зобов’язався поставити, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити нафтопродукти (Товар), в кількості, по якості та за ціною, умовами постачання, визначеним цим договором.
Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору в період з 21.12.2005 року по 16.02.2006 року здійснив постачання відповідачеві нафтопродуктів на підставі видаткових накладних № 01073 від 21.12.2005 року, № 01080/1 від 22.12.2005 року, № 01153 від 11.01.2006 року, № 01252 від 31.01.2006 року та № 01335/1 від 16.02.2006 року на загальну суму 54172,82 грн. Доказами отримання зазначеного товару на вказану суму є копії довіреностей серія ЯКЯ № 258078 від 21.12.2005 року, серія ЯКЯ № 258088 від 10.01.2006 року, серія ЯКЯ № 258094 від 31.01.2006, серія ЯЛЦ № 839061 від 16.02.2006 року, які залучені до матеріалів справи та відповідно яких зазначений в накладних товар отримав Серіков В.К. Також отримання зазначеного товару підтверджується копіями товарно – транспортних накладних № Х-0895 від 21.12.2005 року, № Х-0899 від 22.12.2005 року, № Х-0037 від 10.01.2006 року, № Х-0222 від 31.01.2006 року, № Х-0223 від 31.01.2006 року, № Х-0371 від 16.02.2006 року та № Х-0372 від 16.02.2006 року.
Відповідно п. 5.2. договору відповідач зобов’язався сплатити рахунок на передплату на протязі доби з моменту виставлення рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав рахунки № 00846 від 21.12.2005 року, № 00847 від 21.12.2005 року, № 00902 від 11.01.2006 року, № 01039 від 16.02.2006 року, № 00977 від 31.01.2006 року на загальну суму 54172,82 грн. Доказом отримання є копія акту звірки реєстру рахунків, підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств, яка додана до матеріалів справи.
Але, позивач зазначає, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору в частині своєчасної та належної оплати, лише частково оплатив товар в період з 21.12.2005 року по 05.05.2006 року на суму 37172,74 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати за поставлений товар у сумі 17000,08 грн.
Проте, судом встановлено, що позивачем не точно визначено розмір заборгованості, оскільки до матеріалів справи додані довідки ЗАТ „Донгорбанк” про надходження грошових коштів на рахунок ТОВ «Інноваційні технології 2005» від ТОВ «Агро – інвест», відповідно яких відповідач сплачував заборгованість в період з 11.05.2006 року по 18.07.2006 року, а саме 11.05.2006 року у сумі 1000 грн., 02.06.2006 року у сумі 1000 грн., 06.06.2006 року у сумі 1000 грн., 26.06.2006 року у сумі 1000 грн., 05.07.2006 року у сумі 1000 грн. та 18.07.2006 року у сумі 1000 грн., тобто до подачі позовної заяви до суду. Відповідач надав до матеріалів справи копії виписок з банківських рахунків, які також підтверджують здійснені оплати. Отже в цій частині позивач безпідставно та необґрунтовано заявив до стягнення 6000 грн. заборгованості за поставлені нафтопродукти, оскільки відповідачем було сплачено вказану суму заборгованості. Тому суд вважає за необхідне відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Також із вказаних довідок та виписок з банківських рахунків відповідача вбачається, що відповідач погашав суму боргу і після подачі позовної заяви до суду, а саме 28.07.2006 року на суму 1000 грн., 31.07.2006 року на суму 1000 грн., 03.08.2006 року на суму 1000 грн., 04.08.2006 року на суму 2000 грн., 10.08.2006 року на суму 2000 грн., 11.08.2006 року на суму 2000 грн. та 29.08.2006 року на суму 2000 грн., всього за період з 28.07.2006 року по 29.08.2006 року було сплачено заборгованість у розмірі 11000,00 грн. За таких обставин суд вважає за необхідне в частині заявленої до стягнення суми основного боргу 11000 грн. провадження по справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Отже станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за придбані нафтопродукти становить 0,8 грн.
Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення 0,8 грн. заборгованості обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Відповідно п. 6.1. договору, якщо покупець затримав оплату товару, він сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми, яку потрібно сплатити за кожен день прострочення.
В позовній заяві позивач просить суд стягнути 13260,06 грн. пені, нарахованої за період з 12.01.2006 року по 29.06.2006 року, на суму заборгованості 17000,08 грн. Проте, наведений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми пені здійснений без врахування оплат відповідача, та від суми заборгованості, існування якої в зазначений період не підтверджено матеріалами справи, отже суперечить умовам договору та вимогам діючого законодавства. Крім того, у відповідності до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми пені у розмірі 13260,06 грн.
У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат, у розмірі 66,11 грн., які нараховані за січень та лютий 2006 року. Позовні вимоги в частині заявленої до стягнення суми трьох відсотків річних у розмірі 217,97 грн. також суд вважає безпідставними, оскільки три відсотки річних також нараховані на суму заборгованості 17000,08 грн. за період з 12.01.2006 року по 29.06.2006 року, тобто без врахування оплат відповідача, та від суми заборгованості, існування якої в зазначений період не підтверджено матеріалами справи. Отже в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову.
Крім того, в позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 5000 грн. сплачених адвокатських послуг. В обґрунтування заявленої цієї вимоги позивач надав суду договір № 02-09/05 від 01.05.2006 року, який він уклав з адвокатом Київської колегії адвокатів України Димовим К.Я., та відповідно п. 3.2. якого сума винагороди становить 5000 грн.
Проте до матеріалів справи не надано жодного доказу здійснення позивачем оплат за цим договором, не підтверджено перерахування винагороди у розмірі 5000 грн. за надання адвокатських послуг, а стягнення зазначених судових витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.Отже суд не має підстав для стягнення з відповідача 5000 грн. сплачених позивачем адвокатських послуг, тому відмовляє в задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 110,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 42,75 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро – інвест” (адреса: 62232, Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, вул. Белгородська, 1”а”, п/р 26003006531 в АППБ „Аваль” м. Деркачі, МФО 350589, код ОКПО 32797012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інноваційні технології 2005” (адреса: 01013, м. Київ, вул.. Будіндустрії, 5, п/р №26009040120100, № 26006040120200, № 26003040120300 в філії ЗАТ „Донгорбанк” у м. Києві, МФО 380065, код ЄДРПОУ 33398297) – 0,8 грн. заборгованості, 66,11 грн. інфляційних витрат, 110,67 грн. витрат по сплаті державного мита та 42,75 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.
В частині заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 11000,00 грн. провадження по справі припинити.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення підписаний 02.10.2006 року.
Суддя Кононова О.В.