ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/4701/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Серьогіної О.В.
при секретаріПономаренко В.Г.
за участю:
позивача
представника позивача
представника відповідача ОСОБА_3
ОСОБА_4
Борисенко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області про поновлення на службі в органах внутрішніх справ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень ГУ МВС України в Дніпропетровській області в частині його звільнення протиправним;
- скасувати накази Начальника ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 468 від 02.03.2011 року та № 54о/с від 05.04.2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_3;
- поновити його на службі на посаді слідчого слідчого відділу Жовтневого районного відділу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області.
- стягнути з Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області на його, ОСОБА_3, користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, який буде розрахований на день прийняття рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані, з посиланням на Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, тим, що наказами Начальника ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 468 від 02.03.2011 року та № 54 о/с від 05.04.2011 року позивач був звільнений з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни безпідставно та з порушенням вимог чинного законодавства, що регулюють порядок такого звільнення.
При цьому позивач зазначає, що твердження ГУ МВС України в Дніпропетровській області про те що він в порушення чинного законодавства вступив у неділові стосунки з ОСОБА_6, що був обвинуваченим у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та намагався отримати від нього грошову винагороду у розмірі 3.000 доларів США за перекваліфікацію статті кримінальної справи № 52111118 на статтю, що передбачає менш сувору відповідальність, не відповідає дійсності, оскільки постановою старшого слідчого прокуратури м. Кривий Ріг від 26.02.2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, тобто за відсутності в його діях складу злочину. В порушення порядку звільнення працівників ОВС позивач був звільнений без його присутності на засіданні кадрової комісії під час його перебування на лікуванні у стаціонарі. Звільнення з органів внутрішніх справ є остаточним заходом дисциплінарного впливу, в той час, як позивач на протязі служби жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності, а навпаки неодноразово заохочувався подяками та грошима та був у 2009 році нагороджений медаллю «За сумлінну службу» третього ступеню.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.
Представник ГУ МВС України в Дніпропетровській області проти позову заперечує, посилаючись на те, що службовим розслідуванням було встановлено порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося в недотриманні ним вимог ст. ст. 22, 65 КПК України та розділу 5 Положення про органи досудового слідства МВС України щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин кримінальної справи № 52111118. Слідчий у період з 01.02.2011 року по 16.02.2011 року обмежився лише допитом підозрюваного ОСОБА_6, обрав йому запобіжний захід, виніс постанову про призначення судово-хімічної експертизи, направив доручення в порядку ст. 114 КПК України та через 10 діб пред’явив ОСОБА_6 обвинувачення в скоєнні злочину за ст. 309 ч. 1 КК України, в той час як, на думку відповідача, він мав провести низку додаткових слідчих дій.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6 показав, що 31.01.2011 року він був доставлений до райвідділу міліції і дізнався про порушення проти нього кримінальної справи. За якою статтею було порушено кримінальну справу відносно нього не знає. 01.02.2011 року слідчий ОСОБА_3 запропонував йому принести гроші у сумі 3.000 доларів США за те, щоб він перекваліфікував йому звинувачення з статті з 307 на 309 КК України. Спочатку ОСОБА_6 передав слідчому ОСОБА_3 4000 грн., коли це відбулося не пам’ятає. В подальшому ОСОБА_6 звернувся з заявою до СБУ про вимагання ОСОБА_3 у нього грошей. 15.02.2011 року він приніс до СБУ гроші у сумі 10000 грн., номери яких були переписані. Зранку наступного дня – 16.02.2011 року - працівники СБУ повернули йому вказані гроші для передачі ОСОБА_7 і він цього ж дня передав їх останньому.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та показання свідка, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади АР Крим, органах місцевого самоврядування.
З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою.
Статтями 16, 18 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року N 565-XII встановлено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції. Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності з п. 2., п. 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114 (надалі – Положення), особи старшого начальницького складу, до яких належить особи, що мають спеціальне звання майор міліції, можуть бути притягнуті до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в органах внутрішніх справ в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Пунктом 70 Положення встановлено, що звільнення осіб старшого начальницького складу до підполковника міліції включно в запас і відставку провадиться, зокрема, начальниками управлінь внутрішніх справ областей.
Статтею 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» визначено, що таке дисциплінарне стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, вважається виконаним після видання наказу по особовому складу.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 15.08.1997 року по 05.04.2011 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. За період службі в органах внутрішніх справ заохочувався подяками 7 разів, грошима 1 раз, був нагороджений медаллю «За сумлінну службу» ІІ ступеня за сумлінне ставлення до виконання службових обов’язків.
Наказом начальника Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області № 468 від 02.03.2011 року слідчого слідчого відділу Жовтневого районного відділу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області майора міліції ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
На підставі вказаного наказу та у відповідності зі статтею 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України начальник Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області видав наказ по особовому складу від 22.03.2011 року № 47о/с, яким звільнив позивача з органів внутрішніх справ України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
05.04.2011 року начальник Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області видав наказ № 54 о/с, яким вирішив пункт наказу начальника ГУ УМВС України в Дніпропетровській області від 22.03.2011 року № 47 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ з 22.03.2011 року змінити, вважати його звільненим з 05.04.2011 року. Підстава: лист непрацездатності від 21.03.2011 року серії АВТ № 203626, виданий міською лікарнею № 16 м. Кривого Рогу.
Як вбачається із змісту оскаржуваного наказу начальника ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 468 від 02.03.2011 року, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з’явилося звернення гр. ОСОБА_6 з письмовою заявою про протиправні дії позивача, які виявилися в тому, що він під час розслідування кримінальної справи № 52111118, порушеної у відношенні заявника за ознаками складу злочину, передбаченому ч. 1 ст. 309 КК України, вимагав від нього грошову винагороду у розмірі 3.000 доларів США за вирішення питання про перекваліфікацію кримінальної справи на статтю, яка передбачає менш сувору відповідальність. Крім того, перевіркою стану досудового слідства у зазначеній справі встановлено, що слідчим ОСОБА_3 допущені грубі порушення вимог ст. ст. 22, 65 КПК України щодо повного, всебічного та об’єктивного дослідження обставин справи.
При цьому, згідно довідки заступника начальника Криворізького МУ ГУ УМВС України в Дніпропетровській області, за час служби в ОВС майор міліції ОСОБА_3 до свого звільнення не мав інших дисциплінарних стягнень (а.с.40).
Як вбачається з матеріалів справи 31.01.2011 року працівниками СБНОН Жовтневого РВ Криворізького МУ ГУ УМВС у Дніпропетровській області затримано громадянина ОСОБА_6, у якого вилучено медичний шприц, заповнений опієм ацетильованим.
01.02.2011 року слідчим СВ райвідділу ОСОБА_3 порушено кримінальну справу № 52111118 за ознаками злочину, передбаченому ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно протоколу прийняття заяви про скоєння злочину від 15.02.2011 року (а.с. 54), складеному оперуповноваженим відділу в м. Кривому Розі УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_8, ОСОБА_6 о 18 год. 15 хв. звернувся з усною заявою про скоєння злочину й повідомив, що слідчий ОСОБА_3 вимагає від нього хабар у сумі 3.000 дол. США за перекваліфікування справи на ст. 309 КК України, у разі відмови погрожує затримати ОСОБА_6 на час слідства. 11.02.2011 року ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 частину хабара у сумі 4000 грн. Решту грошей у розмірі 12000 грн. ОСОБА_6 має передати ОСОБА_3 16.02.2011 року.
Згідно акту огляду та вручення грошових коштів від 15.02.2011 року (а.с. 55) оперуповноважений відділу в м. Кривому Розі УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_8 у присутності понятих оглянув грошові кошти, надані ОСОБА_6 в сумі 10000 грн., та переписав їх номери. Після огляду вказані грошові кошти були повернуті ОСОБА_6 для участі в проведенні оперативно-розшукових заходів щодо отримання фактичних даних про вимагання ОСОБА_3 хабара.
Постановою старшого слідчого прокуратури м. Кривого Рогу ОСОБА_9 від 26.02.2011 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, що передбачений ст. 368 ч. 2 УК України, за відсутністю в його діях цього складу злочину.
При цьому у вказаній постанові зазначено, що, згідно пояснень ОСОБА_6, 16.02.2011 року він у приміщенні Жовтневого РВ КМУ УМВС України передав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 12000 грн., але при здійсненні огляду службового кабінету ОСОБА_3, а також при його особистому огляді і огляді службового кабінету його дружини – ОСОБА_10, грошові кошти, передані йому ОСОБА_6 виявлені не були.
За таких обставин пояснення свідка ОСОБА_6 не підлягають врахуванню, зважаючи на їх суперечливість та непідтвердженість матеріалами справи.
Згідно ст. 1141, ст. 227 КПК України контроль за своєчасністю дій слідчих по розкриттю злочинів здійснює начальник слідчого відділу, а нагляд за виконанням законів органами досудового слідства здійснює прокурор.
Відповідачами не надано доказів відповідного реагування вказаними посадовими особами на порушення, яких припустився ОСОБА_3 під час проведення досудового слідства у кримінальній справі № 52111118.
За таких обставин, посилання ГУ МВС України в Дніпропетровській області на порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося в недотриманні ним вимог ст. ст. 22, 65 КПК України щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин кримінальної справи № 52111118 є необґрунтованим.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни як вид дисциплінарного стягнення передбачено п. 6 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного виливу.
З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що до моменту звільнення на позивача не накладалися інші дисциплінарні стягнення, а також те, що за час служби в органах внутрішніх справ позивач неодноразово заохочувався та був представлений до нагороди за сумлінне виконання службових обов’язків, суд дійшов висновку, що у ГУ МВС України в Дніпропетровській області не було достатніх підстав для застосування до нього такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.
Згідно п. 24 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.91 N 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року N 565-XII, п. 2., п. 23, п. 24, підпунктом "є" пункту 64, 70 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114, ст. 2, 14, 18 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", ст. ст. 2, 17, 158 – 163, п. 1, п. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати рішення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в частині звільнення ОСОБА_3 протиправним.
Скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 468 від 02.03.2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_3.
Скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 54 о/с від 05.04.2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_3.
Поновити ОСОБА_3 на службі на посаді слідчого слідчого відділу Жовтневого районного відділу Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
Стягнути з Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3385,00 грн. (три тисячі триста вісімдесят п’ять гривень 00 копійок).
Постанову суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць звернути до негайного виконання.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –14.06.2011 р.
Суддя
О.В. Серьогіна