ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/4117/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Конєвої С.О.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дедлайн»до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
06.04.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дедлайн»звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську та просить:
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську з не визнання податкової декларації з податку на додану вартість підприємства за січень 2011р. як податкової звітності Приватного підприємства «Аквахімпобут»;
- зобов’язати Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську прийняти до обліку податкову декларацію з податку на додану вартість підприємства за січень 2011р. як податкову звітність Приватного підприємства «Аквахімпобут».
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що ТОВ «Дедлайн»з 16.03.2011р. є правонаступником ПП «Аквахімпобут». Відповідачем була не визнана податкова звітність ПП «Аквахімпобут»з податку на додану вартість за січень 2011р. про що відповідачем було направлено повідомлення від 04.03.2011р. з причин того, що декларація заповнена всупереч порядку заповнення звітності, затвердженого наказом ДПА України. Порушено загальні вимоги оформлення. Однак, позивач не погоджується з такими висновками податкової інспекції, оскільки ДПА не зазначила, що саме невірно було оформлено. Позивач у позові зазначає, що декларація містить усі реквізити передбачені статтею 48 Податкового кодексу України, підписана посадовими особами та скріплена печаткою ПП «Аквахімпобут»у зв’язку з чим позивач вважає, що дії відповідача щодо не визнання податкової декларації як податкової звітності ПП «Аквахімпобут»є протиправними.
Позивач в судове засідання не з’явився, однак 10.06.2011р.направив факсом на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження відповідно до ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України про що свідчать наявні в матеріалах справи розписки про вручення від 19.04.2011р., від 23.05.2011р. (а.с.21,32). 16.05.2011р. відповідач надав до канцелярії суду заперечення на позов, в якому в задоволенні позову просить відмовити та розгляд справи здійснити без участі представника ДПІ за наявними у справі доказами. Відповідач у запереченнях вказує на те, що відповідно до п.48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність складена з порушенням норм ст. 48 ПК України не вважається податковою декларацією. Декларація з ПДВ за січень 2011р. не визнана як податкова звітність у зв’язку з тим, що вона заповнена всупереч «Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. за № 166. У зв’язку з наведеним порушенням податковим органом 04.03.2011р. було направлено повідомлення про не визнання як податкової звітності податкової декларації та платником до теперішнього часу декларації надано не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи заявлені позивачем та відповідачем клопотання про розгляд справи без участі їх представників, а також враховуючи строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 КАС України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України, у порядку письмового провадження.
Згідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1.2 ч.1 Статуту від 16.03.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дедлайн»є правонаступником Приватного підприємства «Аквахімпобут»(а.с.15).
18.02.2011р. Приватним підприємством «Аквахімпобут»було складено податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011р., яка була направлена на адресу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську 19.02.2011р. рекомендованим листом з описом вкладення та отримана податковою інспекцією 24.02.2011р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку від 19.02.2011р. №8420, копією опису вкладення, а також копією поштового повідомлення про вручення від 24.02.2011р. ( а.с.7-12).
04.03.2011р. Державною податковою інспекцією у місті Дніпродзержинську було складено повідомлення за № 8082/10/28-218 в якому повідомлено ПП «Аквахімпобут»про те, що податкова декларація з ПДВ за січень 2011р. не визнана ДПІ як податкова звітність, а саме: зазначено про те, що декларацію «заповнено всупереч порядку заповнення відповідної звітності, затвердженого наказами ДПА України. Порушено загальні вимоги оформлення.»(а.с.6).
Порядок оформлення та порядок подання податкової декларації регулюється Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011р., а також Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.97р. ( чинного на момент складання податкової декларації позивачем до 04.03.2011р.).
Відповідно до п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларації повинна містити такі обов’язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта ( для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення –залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку –фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку ( за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період ( п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України).
Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов’язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно п.49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Наведені норми Податкового кодексу України кореспондуються із положеннями Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97р. ( в редакції, чинний на момент заповнення та подачі декларації до 04.03.2011р.).
Згідно з п.п.3.2 п.3 вказаного Порядку № 166, вступна частина, службові поля та чотири розділи податкової декларації з податку на додану вартість, податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної), податкової декларації з податку на додану вартість (переробних підприємств) та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної) подаються на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; додатки до декларацій, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість з зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок ( до декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)- на аркушах формату А-4.
Як вбачається з досліджених у судовому засіданні примірників копії декларації з податку на додану вартість за січень 2011р., який наданий позивачем та відповідачем, остання містить усі передбачені законом та Порядком № 166 реквізити, містить підписи посадових осіб, скріплена печаткою, містить дату подання декларації та інші необхідні реквізити (а.с.7-9,25-27).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суд під час вирішення питання правомірності рішення суб’єкта владних повноважень перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо від заперечує проти адміністративного позову. Суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Відповідач не надав жодних доказів та не навів у запереченнях жодних підстав, які б свідчили про правомірність прийнятого ним рішення щодо не визнання ним податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011р. як податкової звітності ПП «Аквахімпобут». Навпаки, з повідомлення від 04.03.2011р. вбачається, що в порушення п.49.11 ст. 49 Податкового кодексу України відповідачем не зазначені причини відмови в прийнятті податкової декларації, як податкової звітності, а вказано лише на загальні порушення, а саме: «Заповнено всупереч порядку заповнення відповідної звітності, затвердженого наказом ДПА України. Порушено загальні вимоги оформлення»(а.с.6).
Такі висновки відповідача, як суб’єкта владних повноважень, без зазначення причин та посилань на норми чинного законодавства України без зазначення реквізитів нормативно-правового акту є неприпустимими, суперечать Конституції України та нормам Податкового кодексу України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв упереджено, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України, а тому слід визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011р. як податкову звітність ПП «Аквахімпобут».
Крім того, підлягають стягненню з Державного бюджету України судові витрати позивача щодо сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. сплачені позивачем згідно квитанції № 1/114 від 31.03.2011р. (а.с.2), оскільки відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дедлайн» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську з не визнання податкової декларації з податку на додану вартість підприємства за січень 2011р. як податкової звітності Приватного підприємства «Аквахімпобут».
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську прийняти до обліку податкову декларацію з податку на додану вартість підприємства за січень 2011р. як податкову звітність Приватного підприємства «Аквахімпобут».
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дедлайн» (51901, м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусівська, 22-7, код 33854995) – судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 15.06.2011р.
Суддя
С.О. Конєва