ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
16 травня 2011 року 16 год. 38 хв. № 2а-5694/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовомНадвірнянського районного центру зайнятості –робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
доМіністерства екології та природних ресурсів України
простягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 2365 грн. 48 коп.
ВСТАНОВИВ:
20 квітня 2011 року до судді Окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Надвірнянського районного центру зайнятості –робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Міністерства екології та природних ресурсів України, в якому просить стягнути з відповідача суму виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 2365 грн. 48 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач як роботодавець у відповідності до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»має сплатити суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі його поновлення на роботі за рішенням суду, а оскільки ОСОБА_1 було поновлено на роботі, то роботодавець і має повернути суму виплаченої допомоги по безробіттю.
16.05.2011 р. до судді Саніна Б.В. від відповідача через Відділ документального обігу та контролю надійшли заперечення проти адміністративного позову, в яких останній не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та безпідставними та вказує на ст. 21 Кодексу законів про працю України, належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір, в даному випадку такою юридичною особою є Природний заповідник «Горгани».
Суд розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали дійшов висновку про наступне.
08.04.2010 р. у Надвірнянському районному центрі зайнятості був зареєстрований у пошуках роботи громадянин ОСОБА_1, якого було звільнено з посади директора Природного заповідника «Горгани».
15.04.2010 р. ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. За період з 14 липня по 14 грудня 2010 року було виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 2365 грн. 48 коп.
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28.10.2010 р. у справі №2-464/2010 позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, визнано недійсним наказ Мінприроди від 03.02.2010 р. №87-о про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани та наказ Мінприроди від 27.02.2010 р. №165-о про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Природного заповідника «Горгани», ОСОБА_1 поновлено на посаді директора Природного заповідника «Горгани»з 27.03.2010 р., стягнуто з Мінприроди на користь ОСОБА_1 30677 грн. 61 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу без урахування обов’язкових платежів.
14.01.2011 р. видано наказ Надвірнянського районного центру зайнятості № 5 «Про повернення коштів»та на виконання даного наказу 21.01.2011 р. позивачем було направлено лист за вих.. №152/01-12/06 про відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю до Міністерства, у відповідь останнє зазначило, що Природний заповідник «Горгани»є юридичною особою та всі розрахунки по заробітній платі з поновленим на роботі директора ОСОБА_1 здійснюються Природним заповідником «Горгани».
16.02.2011 р. позивачем на адресу Природного заповідника «Горгани»було направлено лист про відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю поновленому на роботі директору ОСОБА_1, у відповідь позивачем було отримано листа від 28.02.2011 р. за № 39, в якому зазначається про вину роботодавця –Міністра Філіпчука Г.І. і рекомендовано з поставленого питання звернутись до Міністерства.
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.03.2011 р. апеляційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України було задоволено частково, рішення Надвірнянського районного суду від 28.10.2010 р. в частині стягнення середнього заробітку та судових витрат скасовано та постановлено нове рішення, яким зокрема, стягнуто з Природного заповідника «Горгани»на користь ОСОБА_1 30677 грн. 61 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Так, Природний заповідник «Горгани»є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Держказначейства, печатку з зображенням Державного герба України і свого найменування, штампи, бланки та офіційну емблему, що реєструються в установленому порядку. Посада директора Природного заповідника «Горгани»є штатною посадою у даній установі. ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Природним заповідником «Горгани». Облік робочого часу, виплата заробітної плати ОСОБА_1 здійснювалась вказаною установою.
Особливістю призначення на посаду керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, є те, що таке призначення здійснюється органом вищого рівня (посадовою особою), який (яка) не є стороною трудових відносин, що виникають.
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, адже саме з роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі його поновлення на роботі за рішенням суду, а у даному випадку роботодавцем є Природний заповідник «Горгани», а отже сума виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 2365,48 грн. заявлена у позові до стягнення з Міністерства не підлягає до відшкодування останнім.
Суд з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, керуючись положеннями Кодексу законів про працю України, ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованого в Мін`юсті 17.08.1993 за № 110, пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 12 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», дійшов висновку що надані сторонами документи та матеріали є достатніми для прийняття в порядку скороченого провадження рішення по справі про відмову у задоволенні адміністративного позову, ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163, 167, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Строк для подання апеляційної скарги обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя Б.В. Санін