ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
22 квітня 2011 року 17:10 № 2а-19060/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Лисенко Т.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Громадської організації "Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг "Трудова співдружність" в особі голови ради-Картозії Лаліти Шалвівни
до Прокуратури м. Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київська міська рада
про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити заходи прокурорського реагування
за участю представників сторін:
від позивача: Картозія Л.Ш., паспорт НОМЕР_1, виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 30.09.2006 р.;
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 07.01.2010 р.;
від відповідача: Боса І.В., довіреність № 05/2/1-9597-10 від 27.01.2011 р.;
від третьої особи: ОСОБА_2, довіреність № 225-КР-185 від 21.02.2011 р.
В С Т А Н О В И В:
Громадська організація "Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг "Трудова співдружність" в особі голови ради-Картозії Лаліти Шалвівни (надалі Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Прокуратури м. Києва (надалі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київська міська рада (надалі - Третя особа), яким просить визнати неправомірними дії Прокуратури м. Києва щодо неналежного реагування на інформацію про неопублікування Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. та зобов"язати Прокуратуру м. Києва здійснити заходи прокурорського реагування на незабезпечення Київською міською радою офіційного опублікування Правил благоустрою міста Києва у офіційному виданні газета "Хрещатик" шляхом надання припису Київській міській раді.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач не вчинив належне реагування на повідомлення позивача про порушення Київською міською радою ст. 57 Конституції України, а саме, переслав телеграму позивача до Київської міської державної адміністрації, оскільки нею позивач повідомила Прокуратуру м. Києва про порушення прав і свобод людини та громадянина, в зв"язку з чим Прокуратура м. Києва повинна була вжити заходи прокурорського реагування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2010 р. відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2011 р. справу призначено до судового розгляду у судовому засіданні.
В судовому засіданні 22.04.2011 р. представники Позивача позов підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі. Представник Позивача зазначила, що, направлена на адресу Відповідача 01.12.2010 р. термінова телеграма, містила інформацію про неопублікування Київською міською радою Правил благоустрою міста Києва, які є додатком до рішення Київської міської ради від 25.12.2008 р., у офіційному виданні газета "Хрещатик". На думку Позивача, повідомлення Відповідача про сам факт неопублікування нормативно-правового акту у порядку, встановленому чинним законодавством, є повідомленням про очевидне порушення та, як наслідок, підставою для вжиття Відповідачем заходів прокурорського реагування, як це передбачено Законом України "Про прокуратуру". Зазначила, що неналежне реагування Відповідачем на інформацію про неопублікування нормативно-правового акту - це перенаправлення Відповідачем телеграми позивача Київській міській державній адміністрації. Також представник позивача зазначила, що спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем регулюються перш за все ст. 57 Конституції України, а не іншими законами чи нормативно-правовими актами.
Представник Відповідача проти позову заперечила. Свої заперечення представник Відповідача обгрунтовує тим, що телеграма Позивача, яка надійшла до Відповідача містила у собі повідомлення про проведення масової акції (мирного зібрання) на території Шевченківського району м. Києва в порядку ст. 39 Конституції України, що вбачається з самого змісту телеграми. Жодних вимог щодо проведення перевірок, інших дій чи вжиття заходів прокурорського реагування повідомлення Позивача не містило. В зв"язку з тим, що повідомлення Позивача не стосувалось вчинення будь-яких дій, віднесених до компетенції прокуратури, воно було перенаправлено до Київської міської державної адміністрації, як до органу який повинен бути оповіщений про проведення масових акцій відповідно до чинного законодавства України.
Також представник Відповідача додала, що документи прокурорського реагування вносяться за наявності порушень, виявлених під час перевірки, а тому вимога Позивача щодо зобов"язання Прокуратури м. Києва здійснити заходи прокурорського реагування є необгрунтованою без вимоги про зобов"язання відповідача провести відповідну перевірку, а така вимога Позивачем у його повідомленні від 01.12.2010 р. заявлена не була.
Представник третьої особи надала суду письмові заперечення, просила у задоволенні позову відмовити. В судовому засіданні зазначила, що Правила благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. є офіційно оприлюдненими у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
01.12.2010 р. голова ради Громадської організації «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг «Трудова співдружність»Картозія Л.Ш. направила за допомогою телеграфного зв'язку повідомлення про проведення 02.12.2010 р. акції протесту на території Шевченківського району м. Києва до Київської міської ради та Прокуратури м. Києва.
Як вбачається зі змісту зазначеного повідомлення, телеграфне повідомлення Позивача від 01.12.2010 р. було направлене адресатам на підставі ст. 39 Конституції України.
Також, зазначена телеграма містить інформацію, що акція протесту починається на захист члена організації ФОП ОСОБА_3 проти незаконних дій керівництва Головного управління контролю за благоустроєм, які при організації робіт по примусовому демонтажу МАФів керуються Правилами благоустрою м. Києва, які не були опубліковані у газеті "Хрещатик", тобто не набули чинності.
Листом від 07.12.2010 р. Відповідач повідомив Позивача, що направлене ним повідомлення було перенаправлене до Київської міської державної аміністрації.
Позивач, не погоджуючись з діями Відповідача звернувся до суду, оскільки вважає, що повідомлення ним самого факту неопублікування нормативно-правового акту є порушенням Київською міською радою вимог ст. 57 Конституції України, а, відтак, і підставою для вжиття заходів прокурорського реагування, що Відповідачем здійснено не було, а натомість, зазначена телеграма Позивача була перенаправлена до Київської міської державної адміністрації.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про прокуратуру" діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про прокуратуру" прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Також цією статтею Закону надано визначення термінам пропозиція, заява, скарга, клопотання.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. У зверненні, зокрема, має бути викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.
Судом встановлено, що направлена на адресу Відповідача телеграма від 01.12.2010 р. носить інформативний характер, не містить у своєму тексті жодних вимог чи прохань щодо проведення перевірки, вжиття заходів прокурорського реагування, тобто дій, які мали б бути вчинені прокуратурою міста Києва відповідно до її компетенції.
Враховуючи викладене, телеграфне повідомлення від 01.12.2010 р., надіслане Картозією Л.Ш. до Прокуратури міста Києва, не є зверненням до прокуратури в розумінні Закону України «Про звернення громадян», а тому не підлягало розгляду Відповідачем.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ст. 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Отже, повідомлення про заходи, визначені ст. 39 Конституції України, повинні надсилатись до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.
Разом з цим, частина 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" передбачає, що у разі, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Таким чином, суд вважає, що Відповідач правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, скерував вищевказане телеграфне повідомлення Позивача від 01.12.2010 р. на адресу Київської міської державної адміністрації.
Щодо вимоги Позивача про зобов"язання Прокуратури м. Києва здійснити заходи прокурорського реагування на незабезпечення Київською міською радою офіційного опублікування Правил благоустрою міста Києва у офіційному виданні газета "Хрещатик" шляхом надання припису Київській міській раді, суд зазначає наступне.
В судовому засіданні 22.04.2022 р. встановлено та не заперечувалось представниками Позивача, що рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008 р. "Про Правила благоустрою міста Києва" затверджено Правила благоустрою міста Києва. Вказане рішення опубліковано у газеті "Хрещатик" випуск 142 (575) від 25.02.2009 р. з приміткою: додаток не друкується. Ознайомитися з ним можна в секретаріаті Київради.
Позивачем не надано суду доказів наявності перешкод для ознайомлення із додатком до вказаного рішення Київської міської ради і, як наслідок, - порушення прав позивача в силу неознайомлення із додатком до рішення Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008 р. "Про Правила благоустрою міста Києва" та необхідності вжиття у зв"язку з цим заходів прокурорського реагування.
Суд також звертає увагу на те, що Позивачем повідомлено, що в Окружному адміністративному суді м. Києва розглядається справа № 2а-13012/10/2670 за позовом Громадської організації «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг «Трудова співдружність»до Київської міської ради, Київського міського голови, третя особа - Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації, в якій позивач просить визнати Правила благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051, такими що не набули чинності з дня офіційного оприлюднення рішення Київської міської ради від 25.12.08 № 1051/1051 «Про Правила благоустрою міста Києва» в газеті Київської міської ради «Хрещатик» №142 від 25.02.09; визнати дії Київської міської ради депутатів щодо затвердження пленарним засіданням ради від 25.12.08 Правил благоустрою міста Києва без його графічної частини такими, що здійснені з прямим порушенням частини 1 ст. 17, частин 1,2 ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»; визнати дії Київської міської ради депутатів щодо затвердження пленарним засіданням ради від 25.12.08 пунктів 13.1.1, 13.2.5, 13.3, 20.2.10-20.2.12 Правил благоустрою міста Києва, такими, що здійснені з привласненням функцій законодавчої гілки влади; Київському міському голові у подальшому утриматися від підписання рішень Київської міської ради, якими затверджуються нормативні акти, що визначають: правовий режим власності; засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них; зобов'язати Київську міську раду в особі Київського міського голови невідкладно опублікувати резолютивну частину постанови суду в газеті "Хрещатик" в порядку, встановленому ч. 11 ст. 171 КАС України.
Викладене підтверджує, що Позивач скористався своїм правом на оскарження дій чи бездіяльності Київської міської ради щодо публікації, набрання чинності Правилами благоустрою міста Києва, в силу чого суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог для вирішення питання, чи мають місце інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень, обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність дій по направленню телеграфного повідомлення Позивача від 01.12.2010 р. на адресу Київської міської державної адміністрації, та спростовано доводи Позивача, якими останній обгрунтовує неправомірність дій Відповідача.
Позивачем не надано суду достатніх та належних доказів в обгрунтування позовних вимог, які б спростовували доводи Відповідача.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вимоги Позивача є не обґрунтованими та визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні позову Громадської організації "Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг "Трудова співдружність" в особі голови ради-Картозії Лаліти Шалвівни відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 22.04.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 27.04.2011 р.
Суддя Ю.Т. Шрамко