ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
16 червня 2011 р. Справа 16/14/2011/5003
Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., розглянувши справу
за позовом: приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Київської філії приватного акціонерного товариства "Київстар", м.Київ
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 76 207,22 грн. заборгованості
Секретар судового засідання Снігур Ольга Олегівна
За участю:
представника позивача: ОСОБА_2, довіреність №135 від 15.03.2011 року;
відповідача: ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області 23.02.1989 року)
ВСТАНОВИВ :
Приватне акціонерне товариство "Київстар" в особі Київської філії приватного акціонерного товариства "Київстар" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 76207,22 грн. заборгованості, що утворилась внаслідок невиконання останнім умов укладеної між сторонами угоди НОМЕР_3 від 22.01.2010 року про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, у тому числі 63926,26 грн. основного боргу; 4986,24 грн. - "втрат від інфляції"; 1192,71 грн. - 3% річних та пені в розмірі 6102,01 грн.
Ухвалою суду від 26 квітня 2011 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17 травня 2011 року.
В судовому засіданні, 17.05.2011 року, представник позивача позовні вимоги підтримала. Посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві №2707/7/00/01/00 від 31.03.2011 року (а.с.3-4), а також на дані, зазначені у рахунку-фактурі №2-1951191 від 01.03.2010 року (а.с.11), довідці б/н від 17.05.2011 року (а.с.26) та уточненому розрахунку заборгованості ФОП ОСОБА_1 (а.с.36) та інші документи, суду пояснила, що станом на 28.03.2011 року загальна сума основного боргу відповідача за телекомунікаційні послуги по особовому рахунку НОМЕР_3 становить 63926,20 грн. Обґрунтовуючи зазначену суму, представник позивача зазначила, що за лютий 2010 року абоненту фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нарахована заборгованість за послуги в розмірі 65136,20 грн., в рахунок її погашення врахований раніше здійснений ним платіж в сумі 210 грн.; а також сплачені 13.08.2010 року кошти в розмірі 1000 грн.
В зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача, ненаданням ним витребуваних ухвалою суду документів, слухання справи відкладено на 02.06.2011 року.
02.06.2011 року до суду прибули всі учасники господарського процесу.
До початку слухання справи через канцелярію суду надійшли письмові пояснення представника позивача б/н від 02.06.2011 року (вх.08-46/7414/11 - а.с.42-44). Даним листом останній уточнив обставини справи, зазначивши, що 04.04.2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості, що є предметом даного спору, додатково сплачені кошти в розмірі 200,79 грн. За таких обставин, позивач вважає, що залишок заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за надані послуги зв'язку за лютий 2010 року по особовому рахунку НОМЕР_3 станом на 01.06.2011 року становить 63725,41 грн., в зв'язку з цим останній фактично зменшує позовні вимоги та просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача 63725,41 грн. основного боргу; 4986,24 грн. - "втрат від інфляції"; 1192,71 грн. - 3% річних та пені в розмірі 6102,01 грн. В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про зменшення позовних вимог.
Суд, розглянувши дану заяву, вислухавши думку іншого учасника процесу стосовно неї, оцінивши наявні в матеріалах справи документи, дійшов висновку, що дії позивача по зменшенню позовних вимог не суперечать законодавству, не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а факт погашення відповідачем заборгованості в сумі 1410,79 грн. підтверджується поясненнями сторін та іншими матеріалами справи. За таких обставин суд, керуючись положеннями ч.6 ст.22 ГПК України, приймає зменшення розміру позовних вимог.
За клопотанням відповідача з метою забезпечення реалізації прав, наданих йому Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, на подання доказів, укладення мирової угоди тощо, під час розгляду справи оголошено перерву до 16.06.2011 року.
В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, що викладені у позовної заяві №2707/7/00/01/00 від 31.03.2011 року (а.с.3-4), письмових поясненнях б/н від 02.06.2011 року (а.с.42-44) та б/н від 16.06.2011 року (а.с.58-59) зменшені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити їх у повному обсязі.
Натомість, представник відповідача проти позову заперечив. Суду пояснив, що він не користувався послугами мобільного зв'язку, оскільки отримані ним на підставі договору про надання послуг стільникового мобільного зв'язку НОМЕР_3 від 22.01.2010 року SIM-карти викрадені та ним не використовувались.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі документи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що закрите акціонерне товариство "Київстар Дж.Ес.Ем." (ідент. код 21673832) відповідно до вимог ч.5 розділу XVII Закону України "Про акціонерні товариства" перейменоване в приватне акціонерне товариство "Київстар" (ідент. код 21673832), що стверджується установчими документами позивача, оглянутими під час розгляду справи в суді.
Між закритим акціонерним товариством "Київстар Дж.Ес.Ем."(оператор) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (абонент) 22.01.2010 року укладено договір НОМЕР_3 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800.
Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3. договору абонент має право користуватися замовленими послугами мережі оператора в Україні, а також в мережах інших операторів, з якими операторами укладені відповідні угоди щодо роумінгу та які мають технічну можливість надавати такі послуги. Абонент має право отримувати від оператора в центрі обслуговування абонентів, на корпоративному сайті оператора або по телефону інформацію щодо послуг, поточного покриття мережі, тарифів та розміру залишку авансового платежу. Абонент має право звертатися письмово з будь-якими вимогами щодо послуг та розрахунків до Центру обслуговування абонентів. Оператор повинен надати письмову відповідь на таке письмове звернення.
Згідно п.3.2.1. укладеного договору абонент зобов'язався своєчасно оплачувати послуги стільникового мобільного зв'язку оператора згідно з діючими тарифами, підтримувати авансовий платіж на рівні не нижче мінімального та сплачувати щомісячну абонентську платню. Абонентська платня сплачується абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг призупинено за несплату наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку. У випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку, абонент зобов'язаний ліквідувати таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше: (а) отримання від оператора відповідного повідомлення, або (б) припинення надання послуг стільникового мобільного зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.
Пунктом 3.2.2. договору сторони домовились, що роумінг у мережах інших операторів стільникового мобільного зв'язку абонент отримує та оплачує за встановленими правилами та тарифами оператора.
Пунктами 3.2.2 договору передбачено, що абонент повинен негайно письмово інформувати оператора про такі обставини: викрадення або втрату мобільного телефонного терміналу або SIM-карти (в цьому випадку абонент несе відповідальність за SIM-карту до моменту призупинення надання оператором послуг за одержаним ним відповідним повідомленням).
Абонент несе відповідальність за неналежне використання та зберігання SIM-карти (п.3.2.5. договору).
Згідно п.3.3.2 договору оператор має право в односторонньому порядку припинити (анулювати) дію угоди по відношенню до будь-якого телефонного номеру при негативному балансі особового рахунку - якщо абонент має неоплачену заборгованість щодо наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку та не користується послугами стільникового мобільного зв'язку понад 30 днів.
Відповідно до розділу 4 договору при підключенні до мережі оператора абонент здійснює оплату замовлених послуг та початкові платежі згідно діючому тарифному плану. Оплата абонентом послуг стільникового мобільного зв'язку здійснюється згідно діючому тарифному плану.
Пунктом 4.4. договору визначено, що платежі можуть здійснюватись безготівковим перерахуванням на рахунок оператора; готівкою: через каси та відділення банків, вказані оператором; стретч-картками поповнення рахунків; електронними кодами поповнення рахунків; за допомогою автоматів самообслуговування тощо.
Пунктом 40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ №720 від 09.08.2005 року визначено, що плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.
Відповідно до договору НОМЕР_3 від 22.01.2010 року і замовлення №1 до нього відповідачу виділений телефонний номер в мережі стільникового зв'язку - НОМЕР_4.
За лютий 2010 року абонент фізична особа - підприємець ОСОБА_1 отримав послуги у приватного акціонерного товариства "Київстар" на загальну суму 65136,20 грн., з них: абонентська плата - 7,92 грн., інші разові нарахування за додаткові послуги зв'язку (крім абонентської плати та оплати за з'єднання) - 4,17 грн.; послуги роумінгу, надані позивачем - 51075,13 грн.; збір до Пенсійного Фонду - 3831,54 грн. та податок на додану вартість - 10217,44 грн.
Заборгованість відповідача стверджується: рахунком фактурою №2-1951191 від 01.03.2010 року (а.с.11); усними та письмовими поясненнями позивача б/н від 02.06.2011 року (а.с.42-44) та б/н від 16.06.2011 року (а.с.58-59); довідкою б/н від 17.05.2011 року (а.с.26); витягом із білінгової системи за період з 11.02.2010 року по 16.02.2010 року з про те, що з телефонного номеру - НОМЕР_4 при знаходженні у роумінгу на території Шрі-Ланки здійснено дзвінки на загальну суму 65120,80 грн. (а.с.60-63); розпорядженнями №95 від 10.06.2009 року (а.с.48-51) та №212/КТ від 15.12.2009 року (а.с.52-53) щодо зон та тарифів на міжнародні дзвінки та іншими матеріалами справи.
В зв'язку з несплатою заборгованості, 16.02.2010 року відповідачу було призупинено надання послуг за номером НОМЕР_4, що підтверджується відповідною довідкою №01/06/11-1 від 01.06.2011 року (а.с.54).
Під час розгляду справи судом встановлено, що 210 грн. (залишок раніше сплачених коштів) зараховані позивачем як плата за надані послуги за телефонним номером в мережі стільникового зв'язку - НОМЕР_4. Окрім цього, відповідач додатково погасив заборгованість, сплативши за допомогою автоматів самообслуговування кошти в сумі 1200,79 грн., з яких 13.08.2010 року - 1000 грн. та 04.04.2011 року - 200,79 грн. Даний факт підтверджується рахунком фактурою №2-1951191 від 01.03.2010 року (а.с.11); усними та письмовими поясненнями позивача б/н від 02.06.2011 року (а.с.42-44) та б/н від 16.06.2011 року (а.с.58-59), розрахунками ціни позову (а.с.8,36), а також поясненнями відповідача, наданими в судовому засіданні.
Таким чином суд дійшов висновку, що станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача за отримані послуги стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800 згідно договору НОМЕР_3 від 22.01.2010 року по особовому рахунку НОМЕР_3 за телефоном НОМЕР_4 становить 63725,41 грн.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Виходячи з доказів по справі, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг.
Згідно зі ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Оскільки позовні вимоги в частині стягнення 63725,41 грн. основного боргу стверджуються матеріалами справи, - вони підлягають задоволенню.
Доводи відповідача щодо некористування послугами судом не приймаються, оскільки відповідно пунктів 3.2.5 договору НОМЕР_3 від 22.01.2010 року саме абонент несе відповідальність за неналежне використання та зберігання SIM-картки. А в разі викрадення або втрати мобільного телефону або SIM-картки абонент зобов'язаний негайно особисто з'явитись до Центру обслуговування абонентів та в письмовій формі повідомити оператора про ці обставини (п.3.2.3 договору). Натомість, з пояснень, наданих відповідачем під час слухання справи 16.06.2011 року вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не пам'ятає коли викрадені у нього SIM-картки, а надання йому послуг припинено не за заявою абонента, а за ініціативою позивача в зв'язку із виникненням заборгованості -16.02.2010 року (а.с.54).
Разом з цим, ознайомившись з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.03.2010 року та листом Ленінського районного відділу міліції ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області №1495в/м від 01.04.2010 року, суд встановив, що 20.03.2010 року (після відключення телефону абонента від мережі) ОСОБА_1 звертався до правоохоронних органів з письмовою заявою про розшук двох стартових пакетів оператора "Київстар" НОМЕР_5 та №НОМЕР_4, однак в порушенні кримінальної справи по даному факту відмовлено на підставі п.2 ст.6 КК України, за відсутністю складу злочину.
Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 ГПК України: обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Натомість, станом на час розгляду справи в суді, відповідач не надав докази на підтвердження факту викрадення у нього стартового пакету оператора "Київстар" за №НОМЕР_4, а відтак не довів, що заборгованість перед позивачем виникла без його вини.
Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, суд вважає, що позивач має правові підстави до звернення до суду з вимогами про стягнення 3% річних та сум, на які збільшився борг внаслідок інфляційних процесів.
При цьому з урахуванням пункту 40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ №720 від 09.08.2005 року, положень частини 5 статті 254 ЦК України, частини 3 статті 51 ГПК України, суд вважає, що граничний строк оплата відповідача за отримані телекомунікаційні послуги за лютий 2010 року - 22 березня 2010 року, оскільки 20.03.2010 року припав на вихідний день (суботу).
Перевіривши правильність нарахування позивачем зазначених сум (у тому числі в базі даних "Законодавство України"), суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції за період з серпня 2010 року по лютий 2011 року та трьох процентів річних за період з 23 березня 2010 року по 18 березня 2011 року підлягають задоволенню в межах позовних вимог в сумі 4986,24 грн. втрат від інфляції та 1192,71 грн. - 3% річних.
Частиною 2 статті 36 Закону України "Про телекомунікації" №1280-ІV від 18.11.2003 року визначено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Пунктом 5.2. договору НОМЕР_3 від 22.01.2010 року сторони домовились, що у разі затримки оплати наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку абонент сплачує оператору неустойку, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується неустойка. Строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки, встановлюється у 3 роки на підставі ст.259 Цивільного кодексу України. Нарахування неустойки здійснюється протягом всього часу існування заборгованості абонента перед оператором.
Проаналізувавши положення законодавства, суд дійшов висновку, що дана умова договору не суперечить положенням ч.6 ст.232 ГК України, та ст.259 ЦК України, які дають право сторонам збільшувати тривалість терміну нарахування штрафних санкцій та позовної давності.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовна вимога про стягнення пені заявлена з урахуванням вимог законодавства. Перевіривши правильність нарахування пені суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню в межах позовних вимог в розмірі 6102,01 грн. за період з 23.03.2010 року по 28.03.2011 року.
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
На підставі викладеного, а також враховуючи, що станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості перед позивачем в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення 63725,41 грн. основного боргу; 4986,24 грн. - "втрат від інфляції"; 1192,71 грн. - 3% річних та пені в розмірі 6102,01 грн. підлягає задоволенню з віднесенням на відповідача здійснених позивачем судових витрат пропорційно задоволеним вимогам відповідно до положень ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, суд
ВИРІШИВ :
Прийняти зменшення розміру позовних вимог.
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_1) на користь приватне акціонерне товариство "Київстар" (03110 м.Київ, проспект Червонозоряний, буд.51; ідент. код 21673832) 63725,41 грн. основного боргу; 4986,24 грн. - втрат від інфляції; 1192,71 грн. - 3% річних; пені в розмірі 6102,01 грн.; 760,06 грн. відшкодування витрат на сплату державного мита та 235,38 грн. відшкодування витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Нешик О.С.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 червня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи