Справа № 11 - 467/2007                                                        Головуючий у 1 інстанції Білий В.М..

Категорія ст. 185 ч.3КК                                                          Доповідач  ЗенченкоТ.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 червня 2007 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого -   судді Широян Т.А. суддів - Зенченко Т.С., Антипець В.М. з участю прокурора - Гапеєвої Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2007 року.

Цим вироком ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець та мешканець м. Мена Чернігівської області, громадянин України, освіта середня-спеціальна, не одружений, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимого

засуджений за ст. 185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого на користь потерпілоїОСОБА_32975 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з засудженого на користь держави 254 грн. 27 коп. судових витрат за проведення судово-дактилоскопічних експертиз.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

В ніч на 20 грудня 2006 року ОСОБА_1 з метою викрадення чужого майна прибув до домоволодіння по АДРЕСА_1, в якому мешкає ОСОБА_2., де шляхом вибиття замка проник в житло, звідки таємно викрав „Ноубук",  вартістю  4399  грн,  що  належав  ТОВ  „Снекленд",  дві  пари

джинсових штанів вартістю одних 100 грн., записну книжку   вартістю ЗО грн., що належали ОСОБА_2., а всього на загальну суму 4629 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно в ніч на 28 грудня 2006 року близько 2 години ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, матеріали справи якої виділені в окреме провадження, з метою викрадення чужого майна, прибули до магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2", що в м. Мена, де умисно, шляхом відкриття віконних жалюзів та розбиття скла, через вікно проникли в приміщення, звідки таємно викрали товарно - матеріальні цінності суб'єкта підприємницької діяльності „ОСОБА_3", а саме: горілчані вироби, ковбаси, копчені м'ясні вироби, солодощі, а всього на загальну суму 5951,93 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_3 значної шкоди.

Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію.

Як видно із змісту апеляції засудженого, він просить вирок суду змінити, пом'якшити міру покарання, застосувати ст. 69 КК України та звільнити його від відбуття покарання з випробуванням. Доводи апеляції обґрунтовуються тим, що дійсно 28 грудня 2006 року він разом ОСОБА_4 скоїв крадіжку з магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" товарно-матеріальних цінностей. Проте він не згоден з сумою викраденого 5951,93 коп. Під час досудового слідства слідчий Росомаха сфальсифікував зазначену суму, так як вони не змогли таку кількість продуктів перевезти на велосипеді. Вони викрали близько ЗО пляшок горілки, декілька палок ковбаси, приблизно на загальну суму 1000 гривень.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріли справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у злочині, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними в ній доказами, які судом належно досліджені та правильно оцінені.

Твердження засудженого про те, що він разом з ОСОБА_4 не викрадав товарно - матеріальних цінностей на суму 5951 грн. 93 коп., а висновки суду, які викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, позбавлені підстав.

Як видно із матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції відповідно до вимог кримінально-процесуального закону дослідив всі докази і, давши їм оцінку обґрунтовано поклав в основу вироку показання засудженого на досудовому слідстві та в суді, потерпілоїОСОБА_3та свідків.

Як на досудовому слідстві, так і в суді першої інстанції потерпілаОСОБА_3підтвердила, що дійсно з її магазину було здійснена крадіжка спиртних напоїв та продуктів харчування. Після завершення огляду магазину міліцією, вона разом з працівниками магазину в той же день, тобто 28 грудня 2006 року зробила інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей і за її результатами було встановлено нестачу товару на загальну суму 5951 грн. 93 коп. Інвентаризація по магазину проводиться щомісячно по мірі необхідності. Останній раз інвентаризація магазину була проведена 16 грудня 2006 року, за результатами якої були встановлені лишки в сумі 17 гривень.

Аналогічні покази в суді дала і свідок ОСОБА_5., яка працює в магазині продавцем.

З протоколу огляду місця події від 28 грудня 2006 року вбачається, що при огляді магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" встановлено відсутність у магазині алкогольних напоїв, м'ясних та ковбасних виробів (а. с. 65-67).

Згідно з матеріалами інвентаризації від 28 .12.2006 року в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_2" нестача товарно - матеріальних цінностей становить 5951 грн. 93 коп.

Крадіжку, яку ОСОБА_1 скоїв в ніч на 20 грудня 2006 року з будинку ОСОБА_2., засуджений не заперечує, з сумою викраденого погоджується.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в приміщення. За цим обвинуваченням суд повно і всебічно перевірив зібрані у справі докази. У вироку з належною мотивацією наведено достатньо доказів на підтвердження обвинувачення ОСОБА_1

Дії засудженого відповідно до встановлених фактичних обставин справи правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.3 КК України.

Вирок відповідає вимогам статей 323, 327, 334 КПК України.

Як роз'яснено у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання" ( зі змінами, внесеними згідно з постановою від 10 грудня 2004 року № 18) згідно зі ст. 69 КК України призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин, може мати місце лише за наявності кількох ( не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості цього злочину, з урахуванням особи винного.

Під час розгляду справи достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_1 ст. 69 КК судом не встановлено і в апеляції засудженим також не наведено. При призначенні ОСОБА_1 покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, а також усі обставини справи ( в тому числі й ті, на які є посилання в апеляції).

Підстав для зміни вироку і застосування ст. 75 цього ж Кодексу про що йдеться в скарзі засудженого, колегія суддів не вбачає.

Покарання, яке призначене судом першої інстанції, на думку апеляційного суду, є достатнім для виправлення і перевиховання засудженого, зміні воно не підлягає.

Постановлене судове рішення відповідає вимогам закону. Підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.