ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.06.11 р.                                                                                 Справа № 19/34                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Енерголиткомплект”, м. Харцизьк Донецької області

про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №014/07-154/73/146038 від 20.07.2007р. в розмірі 46 648,92 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:  ОСОБА_1 за довіреністю.

від відповідача: не з’явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

15.06.2011р. з 10.50 год. по 11.00 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Енерголиткомплект”, м. Харцизьк Донецької області про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №014/07-154/73/146038 від 20.07.2007р. в розмірі 46 648,92 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором поруки №014/07-154/73/146038/83 від 20.07.2007р., укладеного на забезпечення кредитного договору №014/07-154/73/146038 від 20.07.2007р., у зв’язку з чим нараховує пеню.

Ухвалою від 19.05.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/34.

Відповідач у судові засідання не з’явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 19.05.2011р., 01.06.2011р.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-17/2988 від 07.06.2011р., наданого Головним управлінням статистики у Донецькій області, Приватне підприємство „Енерголиткомплект” (код 25604006) зареєстровано за адресою: 86700, м. Харцизьк Донецької області, вул. Калиновського, 32/3.

На адресу суду повернуто поштові відправлення, надіслані відповідачу за вказаною адресою, №№ 12382367, 12614004 з відмітками органу поштового зв’язку „не существует организации по данному адресу”, „не значится”.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43   ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

20 липня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” (далі - кредитор) та ОСОБА_2 (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №014/07-154/73/146038 (далі - договір), на положеннях та умовах якого кредитор надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 69300,00 грн. (п.1.1 договору).

Згідно з п.2 договору, кредит надається на строк по 20 липня 2014р. (включно), згідно з графіком надання кредиту (додаток 1 до договору).

Порядок погашення кредиту визначений сторонами в п.3 договору. Процентна ставка за користування кредитом складає 14% річних.

Пунктом 3.3 договору сторони встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів по договору здійснюється на фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно.

Відповідно до п.5.1 кредитного договору, позичальник зобов’язується здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора щомісячно до 30 числі кожного місяця, починаючи з місяця отримання кредиту часткове погашення кредиту згідно з цим договором, та остаточне погашення отриманого кредиту до 20.07.2014р. (включно) на рахунок, зазначений в п.4.1 договору; щомісячно до 30 числа кожного місяця, починаючи з місяця отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплатити проценти за фактичне використання кредитних коштів на рахунок, зазначений в цьому пункті.

За порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, починаючи з наступного дня після закінчення строку виконання зобов'язань, визначених цим договором. (п.10.1 договору).

Пунктом 8.3 кредитного договору сторони погодили, що зобов'язання позичальника за цим договором не є нерозривно пов’язаними з особою позичальника та можуть бути виконані як самим позичальником, так і будь-якою третьою особою (в тому числі – спадкоємцями позичальника).

Згідно з п.9.1, договір набуває чинності з часу його підписання сторонами та скріплення печаткою кредитора і діє до повного погашення кредитної заборгованості (суми кредиту, процентів за користування, неустойок, відшкодування можливих збитків).

Додатковою угодою №014/07-154/73/146038/1 від 19.03.2009р. тимчасово (на період з 19.03.2009р. по 19.03.2010р.) зменшено розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором до розміру процентів та встановлено новий порядок погашення процентів (п.1.1 додаткової угоди).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України.

20 липня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” (кредитор) та Приватним підприємством „Енерголиткомплект” (далі - поручитель) укладено договір поруки №014/07-154/73/146038/83 (далі – договір поруки).

Пунктом 1.2 вищевказаного договору сторони встановили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника – ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору №014/07-154/73/146038 від 20.07.2007р., а саме: повернути кредит в розмірі 69 300,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

В п.2.1 договору поруки сторонами визначено, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до п.2.4 договору поруки, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, банк має право звернутись до поручителя з письмовою вимогою про погашення боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

В свою чергу, поручитель приймає на себе зобов'язання у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі, протягом 5 банківських днів з дати направлення відповідної письмової вимоги банку (п.2.5 договору поруки). Згідно з п.2.6 договору поруки, подання банком вимоги щодо виконання частини боргових зобов'язань не позбавляє банк права подати до поручителя вимогу щодо погашення іншої частини боргових зобов'язань.

Відповідно до п.2.7 договору, при простроченні виконання своїх обов’язків, визначених п.2.5 договору, поручитель зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день прострочення.

Згідно з п.4.1, договір поруки набирає чинності з дати його підписання сторонами (дата договору) і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.

Проаналізувавши зміст договору поруки №014/07-154/73/146038/83 від 20.07.2007р., суд дійшов висновку, що зазначена угода за своєю правовою природою є засобом забезпечення виконання зобов’язань (в даному випадку - за кредитним договором) та підпадає під правове регулювання §3 Глави 49 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

На підставі п.2.4 договору поруки, 14.10.2009р. відповідачу було направлено вимогу погасити заборгованість за кредитним договором №014/07-154/73/146038 від 20.07.2007р. в сумі 2 164,29 грн., з яких 1 809,29 грн. – заборгованість за процентами, 355,19 грн. – нарахованої пені.

Як зазначає позивач, станом на 12.03.2011р. заборгованість за кредитним договором №014/07-154/73/146038 від 20.07.2007р. становить 46 648,92 грн., в тому числі 28 947,42 грн. - заборгованість за кредитом, 2 149,38 грн. - заборгованість за відсотками, 9 434,38 грн. - пеня за прострочення повернення кредиту, 6 230,67 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків, яку він вимагає стягнути з поручителя – Приватного підприємства „Енерголиткомплект” у зв’язку зі смертю боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник за кредитним договором №014/07-154/73/146038 від 20.07.2007р. – ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

У відповідності до  ст.1216 ЦК України  спадкуванням є  перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До  складу  спадщини  входять  усі права та обов'язки,  що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Аналізуючи зміст ст. 1219 ЦК України, суд приходить до висновку, що обов’язки  ОСОБА_2, що встановлені кредитним договором, входять до складу спадщини.

15.06.2011 року  в судовому засіданні представник позивача пояснив, що він не має  відомостей щодо наявності спадкоємців  померлої, але  робив запит з цього приводу до нотаріальної контори, відповіді не отримав.

Статтею 1281 ЦК України  встановлено порядок звернення кредиторів спадкодавця, за яким їм   належить  протягом шести місяців від дня, коли вони  дізналися  або могли  дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

В силу ст.1282 ЦК України, в разі смерті боржника спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Відсутність спадкоємців  тягне за собою відумерлість спадщини, але покладає на  територіальні громади , яки стають власниками відумерлої спадщіни, зобов’язання виконати вимоги кредиторів (ст.1277 ЦК України).  Тобто, правовими наслідками  такого акту цивільного стану, як смерть фізичної особи - боржника, є заміна його в зобов’язанні спадкоємцем або власником  відумерлого майна.

За   договором   поруки   поручитель   поручається   перед кредитором боржника за виконання ним (боржником) свого обов'язку (ст.553 ЦК України) та не відповідає за виконання цих обов’язків третіми особами (ч.3 ст. 559 ЦК України). Суд враховує приписи ст.25 ЦК України, за якими цивільна  правоздатність  фізичної  особи  припиняється  у момент її смерті, та робить висновок про те, що зі смертю ОСОБА_2 її обов’язки за будь-якими зобов’язаннями  припинилися. Враховуючи викладене, суд робить висновок, що припинення обов’язків  особи, за зобов’язаннями якої надана порука , тягне за собою  припинення обов’язків поручителя, якщо  поручитель не висловив бажання виконати зобов’язання, забезпечене порукою добровільно, або не поручився за виконання зобов’язань спадкоємцями померлого боржника.

Аналогічну за змістом правову позицію викладено в листі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 07.10.2010 "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки)".

Проаналізувавши зміст договору поруки №014/07-154/73/146038/83 від 20.07.2007р., суд дійшов висновку про відсутність в ньому положень, які свідчать про згоду поручителя поручитись за виконання основного зобов'язання в разі заміни боржника (в тому числі – внаслідок його смерті).

Відповідач  в судові засідання не з’являвся, пояснень  стосовно позову не надав, за договором поруки не приймав на себе обов’язок відповідати за виконання зобов’язань іншими  ніж ОСОБА_2 особами, добровільно зобов’язання не виконує, у зв’язку з чим суд приходить до висновку , що покладення на відповідача обов’язків виконати зобов’язання за кредитним договором,  в умовах, які склалися, є неправомірним.

За наявністю викладених обставин, незалежно від наявності/відсутності спадкоємців  майна ОСОБА_2 та незалежно від наявності/відсутності відумерлості спадщини, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” до ПП „Енерголиткомплект” про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №014/07-154/73/146038 від 20.07.2007р. в розмірі 46 648,92 грн., тому позовні вимоги банку по справі №19/34 є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати в повному обсязі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 25, 553, 559,ст. 1216, 1219, 1277, 1281, 1282, §3 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк до Приватного підприємства „Енерголиткомплект”, м. Харцизьк Донецької області про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №014/07-154/73/146038 від 20.07.2007р. в розмірі 46 648,92 грн. – відмовити повністю.

У судовому засіданні 15.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                                                               Демідова П.В.           

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 20.06.2011р.