ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.06.11 р. Справа № 30/38
Господарський суд Донецької області у складі судді: Довгалюк В.О.
при секретарі судового засідання Чергинець І.В.
розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного підприємства "Крос'с",
м. Дніпропетровськ
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Енергостіл", м. Донецьк
про: стягнення заборгованості у сумі 3 200 грн. та пені у сумі 9,51 грн.
За участю представників сторін:
від позивача – 1. Надтока Д.М. – директор;
2. ОСОБА_1 за довіреністю;
від відповідача – ОСОБА_2 за довіреністю.
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Приватне підприємство "Крос'с", м. Дніпропетровськ (далі – Позивач), звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Енергостіл", м. Донецьк (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 3 200 грн. та пені у сумі 9,51 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 03/02/10 від 22.02.2010р., додаткову угоду № 1 від 18.03.2010р., додаткову угоду № 1 від 01.11.2010р., додаткову угоду № 1/1 від 08.12.2010р., заявки, листи про зважування, рахунок-фактуру №СФ-046 від 16.03.2011р., акт №ОУ-045 прийому-здачі виконаних робіт від 16.03.2011р., податкову накладну від 16.03.2011р., положення статей 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.
Ухвалою від 29.04.2011 року господарським судом прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 30/38, судове засідання призначено на 24.05.2011р.
Позивач в судовому засіданні 24.05.2011р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач до судового засідання 24.05.2011р. не завився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою від 24.05.2011р. господарським судом Донецької області розгляд справи було відкладено на 09.06.2011р.
Представником позивача надано письмове клопотання від 24.05.2011 року в про застосування до відповідача заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок № 26005001332741 АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно положень ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, одним з заходів по забезпеченню позову є накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові суми, які є у відповідача можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Заявляючи про накладення арешту на рахунок відповідача позивач не надав суду відомостей щодо наявності грошових сум на цьому рахунку. Крім того, заявником не надано взагалі будь-яких доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Враховуючи викладене, письмове клопотання позивача від 24.05.2011 року про застосування до відповідача заходів до забезпеченню позову не підлягає задоволенню.
Представник відповідача у відзиві б/н від 03.06.2011 р. та у судовому засіданні 09.06.2011р. проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що рахунок-фактура №СФ-046 від 16.03.2011р. та акт №ОУ-045 прийому-здачі виконаних робіт від 16.03.2011р. не містить посилання на договір № 03/02/10 від 22.02.2010р. Також, не надано доказів відправлення позивачем на адресу відповідача рахунку-фактури №СФ-046 від 16.03.2011р., податкової накладної від 16.03.2011р. та акту №ОУ-045 прийому-здачі виконаних робіт від 16.03.2011р. Крім того, предметом спірного договору є надання послуг по охороні вантажу, що відправляється залізничним транспортом, тоді як в акті №ОУ-045 прийому-здачі виконаних робіт від 16.03.2011р. зазначено: "супровід та експедиція вантажу".
Представник позивача в запереченні на відзив б/н від 08.06.2011р. та в судовому засіданні 09.06.2011р. заперечував проти доводів відповідача та просив відхилити відзив, обґрунтовуючи вимоги тим, що в заявках та в податковій накладній міститься посилання на договір № 03/02/10 від 22.02.2010 року.
В судовому засіданні 09.06.2011р. представником позивача було надано підписаний та скріплений печатками підприємств акт №ОУ-045 прийому-здачі виконаних робіт від 16.03.2011р., який залучено до матеріалів справи.
Також, представником позивача надано письмове клопотання б/н від 09.06.2011р. про здійснення технічної фіксації судового процесу за допомогою засобів технічної фіксації, яке було задоволено судом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
22 лютого 2010 року між Приватним підприємством "Крос'с" (далі – Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Енергостіл" (далі – Замовник) підписано договір охорони №03/02/10 (далі – Договір), за яким замовник отримує, а виконавець приймає на себе зобов’язання з охорони вантажу, який відправляється залізничним транспортом, на період доставки його до зазначеної замовником станції призначення.
Договір укладено з додатком № 1, яким передбачено вартість наданих послуг по охороні вантажу.
Вищезазначений договір діє з моменту його підписання до 31.12.2010р. (пункт 5.1. Договору).
Додатковою угодою № 1/1 від 08.12.2010р. до Договору строк дії договору продовжено до 31.12.2011р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.
З матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що замовник зобов’язаний своєчасно повідомити виконавця листом-заявкою про кількість та оціночну вартість вантажу, місце та дату приймання вантажу під охорону (за 24 години до відправлення вантажу).
Відповідач, на підставі п. 4.1 Договору №03/02/10 від 22.02.10р. звернувся до позивача з листами-заявками № 173 від 02.03.2011р., № 200 від 14.03.2011р. з проханням прийняти під охорону вагони із вантажем зі шляхом станція призначення Лиман – станція прийняття вантажу під охорону станція Куп'янськ.
Зі змісту листів про зважування вбачається, що послуга по вищевказаним заявкам по охороні вантажу була надана позивачем та прийнята відповідачем без зауважень, що підтверджується підписами обох сторін з прикладанням фірмових печаток підприємств.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що вартість послуг по охороні вантажу визначається на підставі калькуляції (Додаток № 1 до Договору), що є його невід’ємною частиною.
Додатковою угодою № 1 від 01.11.2010р. до Додатку № 1 до Договору змінено вартість наданих послуг по охороні вантажу, з якої вбачається, що вартість охорони одного вагону від станції відправлення до станції призначення по всій території України, окрім маршрутів зазначених в таблиці № 2 та № 3 складає 1 600 грн.
За актом №ОУ-045 прийому-здачі виконаних робіт від 16.03.2011р. була надана послуга по охороні двох вагонів з вантажем на загальну вартість 3 200 грн.
Спірний акт підписаний обома сторонами без зауважень з прикладанням фірмових печаток підприємств.
Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-046 від 16.03.2011р. на сплату послуг по охороні вантажу на загальну суму 3 200 грн.
Відповідно п. 2.3. Договору оплата за супровід вагонів з вантажем здійснюється Замовником протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання поштою оригіналів рахунка-фактури, податкової накладної та акту виконаних робіт до 5-го числа поточного місяцю за надані послуги по охороні та супроводженню ватажу залізничних вагонів у попередньому місяці.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Встановлено, що позивачем 30.03.2011р. рекомендованим листом направлено на адресу відповідача рахунок-фактуру, податкову накладну та акт виконаних робіт.
Відповідачем зазначений лист отримано 06.04.2011р., що підтверджується відповідним підписом у поштовому повідомленні (а.с. 18).
У зв’язку з невиконанням умов Договору, позивачем направлено відповідачу претензію №13/04/2 від 13.04.2011р., із вимогою сплатити суму боргу у розмірі
3 200 грн.
Однак, доказів оплати спірної суми боргу відповідач не надав.
Через не виконання відповідачем своїх обов’язків в частині оплати за надані послуги, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Як встановлено судом, до договору охорони №03/02/10 від 22.02.10р., як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Доводи відповідача, щодо відсутності у рахунку-фактурі №СФ-046 від 16.03.2011р. та в акті №ОУ-045 прийому-здачі виконаних робіт від 16.03.2011р. посилання на договір № 03/02/10 від 22.02.2010р. господарським судом до уваги не приймається з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що в заявках Відповідача міститься посилання на зазначений Договір охорони №03/02/10 від 22.02.2010 р. та зазначено назву маршруту на замовлену охорону та кількість вагонів з їх номерними знаками.
Також, перелік назв маршруту супроводу охорони та кількість вагонів з номерами містить: акт №ОУ-045 прийому-здачі виконаних робіт від 16.03.2011р., рахунок-фактура №СФ-046 від 16.03.2011р., податкова накладна. Крім того, в податковій накладній є посилання на Договір охорони №03/02/10 від 22.02.2010 року.
Враховуючи вищенаведене, відсутність в рахунку-фактурі №СФ-046 від 16.03.2011р. та в акті №ОУ-045 прийому-здачі виконаних робіт від 16.03.2011р. посилання на Договір – не впливає на висновок щодо належності їх до спірного Договору.
Відомості про укладення між сторонами будь-яких інших договорів з приводу надання послуг охорони в спірний період в матеріалах справи відсутні, тому доводи відповідача про надання послуг не в межах Договору охорони №03/02/10 від
22.02.2010 р., господарський суд вважає безпідставними та необґрунтованими.
За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Будь-яких претензій щодо неналежного виконання позивачем умов договору відповідачем не направлялося.
Отже, на час дії Договору позивачем виконано свої зобов’язання в повному обсязі, охорона об’єкту виконувалась належним чином, жодних доказів щодо не виконання своїх зобов’язань позивачем в матеріалах справи не міститься, про наявність таких не заявлено.
Підстав для звільнення відповідача від оплати наданих позивачем послуг з охорони об'єкту, а також – від відповідальності за невиконання зазначено обов’язку – не встановлено.
На момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості за надані послуги.
За вказаних обставин, вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості за надані охоронні послуги в розмірі 3 200 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
У розуміння ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань – порушення строків сплати вартості наданих послуг, позивачем на підставі пункту 3.11. Договору нарахована та пред’явлена до стягнення пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент прострочення виконання зобов’язання, від суми заборгованості за кожен день прострочки у сумі 9,51 грн.
Наданий позивачем розрахунок пені визнаний судом вірним та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 611, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
В И Р I Ш И В :
1. Позов Приватного підприємства "Крос'с", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Енергостіл", м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 3 200 грн. та пені у сумі 9,51 грн. – задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Енергостіл", м. Донецьк на користь Приватного підприємства "Крос'с",
м. Дніпропетровськ заборгованість у сумі 3 200 грн. та пеню у сумі 9,51 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Енергостіл", м. Донецьк на користь Приватного підприємства "Крос'с",
м. Дніпропетровськ витрати зі сплати державного мита в сумі 102 грн. та зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 09.06.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2011р.
Суддя Довгалюк В.О.
Надруковано 3 прим.:
1 прим. - господарському суду Донецької області
2 прим. - сторонам
Вик. - Полякова В.Є.
тел.381-91-18