УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21» червня 2007 року м. Одеса
Колегія судців Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - Димерлій О.О.
суддів - Золотникова О.С., Стае Л.В.
при секретарі - Кокшарової К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області на постанову Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 22.02.2007 року за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
22.01.2007 року ОСОБА_1звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з держави Україна в особі Управління праці та соціального захисту населення Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області, Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України на його користь суму недоплаченої одноразової щорічної допомоги як учаснику бойових дій у розмірі -4901 грн. 25 коп., в відшкодування завданої моральної шкоди - 3000 грн., а всього - 7901 грн. 25 коп. за рахунок коштів державного бюджету.
Постановою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 22 лютого 2007 року адміністративний позов ОСОБА_1задоволено частково.
Суд ухвалив стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області на користь ОСОБА_2- 1410 грн. недоплаченої щорічної разової допомоги учаснику бойових дій за 2006 рік. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Справа №22а-456/2007
Головуючий першої інстанції суддя - Синьогуб М.С. Категорія № 36
Доповідач суддя - Димерлій О.О.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що на підставі положень ст. 22 Конституції України при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів держава не вправі допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини. При цьому враховано норми ст. 8 КАС України, відповідно до яких людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Крім того, колегія суддів апеляційного суду враховує, що згідно частинам 2 та 3 ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни і ч.1енів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
При цьому суд приймає до уваги правову позицію Конституційного Суду України, який, розглядаючи справу щодо пільг, компенсацій і гарантій (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002), зазначив, що практика ревізування пільг, компенсацій і гарантій, наданих законодавчими актами України, суперечить вимогам ч. 4 ст. 28 Закону України «Про бюджетну систему України», який діяв до набрання чинності Бюджетним кодексом України, та ч. З ст. 27 зазначеного Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї, а також практику Європейського Суду як джерело права.
Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності», яке міститься у ст.1 ч.1 Протоколу № 1 до Конвенції, і яке не обмежене лише власністю на фізичні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатися як «майнові права» і, таким чином, як власність.
Тому, при розгляді справи "Качко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету, держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення суду).
У зв'язку з викладеним Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно до якого встановлені надбавки з бюджету, і який є діючим, та Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як lex specialis.
Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26 рішення Качко проти України).
Таким чином, оскільки правові положення, які передбачають виплату разової щорічної допомоги учасникам бойових дій до Дня Перемоги є чинними, а позивачі є учасниками бойових дій і мають право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Посилання апелянта на те, що Закон України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, тобто спеціальний Закон (lex specialis), має перевагу перед Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким встановлені пільги для ветеранів війни, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття нових Законів, внесення змін до чинного законодавства за ст. 22 Конституції України не допускається.
Із врахуванням наведеного, висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1відповідають як нормам національного законодавства, так і міжнародного - ст. 1 ч. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод, яка є частиною законодавства України, а також практиці Європейського Суду з прав людини як джерелу права.
При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.
За таких обставин підстав для скасування рішень суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись: ст.. СТ..185, 195, 198, ч.1, п.1, 200, 205, ч.1, п.1, 206 КАС України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області - залишити без задоволення, а постанову Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 22.02.2007 року за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій та відшкодування моральної шкоди - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.