Справа № 1-31\2008 р.

ВИРОК

ІМ”ЯМ УКРАЇНИ

22 січня 2008 року                                                                            м.Прилуки

 Прилуцький  міськрайонний суд  Чернігівської області в складі:

                                     головуючого судді Білоус М.В.

                                     при секретарі Чміль С.І.

                                     з участю  прокурора  Луценка  М.В.

  розглянувши матеріали по кримінальній справі   по обвинуваченню  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,  освіта середня, раніше судимого,  непрацюючого;

   за ч.1 ст.164 КК України,-

                                                      В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується  в злісному ухилянні від сплати аліментів за рішенням  Прилуцького міського  суду  від 23.08.1994 року  на користь ОСОБА_2  на утримання  доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ¼ частини всіх видів заробітку, внаслідок чого станом на 01.09.2007 року утворилась заборгованість  на суму 7363 грн. 20 коп.  На попередження державного виконавця та виклики до ДВС не реагував, в Прилуцькому центрі зайнятості на обліку не перебуває.

 Будучи допитаним, в якості підсудного, ОСОБА_1  визнав себе винним  повністю та підтвердив факт несплати аліментів на утримання своєї доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,   так як ніде не працює та немає змоги сплачувати такі. 

            Заслухавши пояснення підсудного в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною винність в обвинуваченні ОСОБА_1   в повному обсязі.

Після допиту в судовому засіданні підсудного ОСОБА_1, останній просив справу розглянути без дослідження  письмових доказів по справі, правильно розуміючи зміст даних обставин справи і наявних  доказів, згідно пред”явленого  йому обвинувачення за ч.1 ст.164 КК України. Інші учасники судового розгляду не заперечували проти цього, а тому  суд, відповідно до  ст.299  КПК України, обмежив фактичні обставини справи допитом підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які  ніким не оспорювались. Учасникам  процесу  роз”яснено, що в такому разі,  вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що органи  досудового слідства  правильно кваліфікували дії підсудного ОСОБА_1   за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення  від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей                        (аліментів), за що підсудний повинен нести кримінальну відповідальність.

  Обираючи підсудному покарання, суд враховує, суспільну небезпеку скоєного, дані про особу винного, обставини, що пом”якшують його відповідальність.

ОСОБА_1 визнав себе винним повністю та суттєво кається  в скоєному, своїми діями сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання характеризується позитивно, що слід визнати обставинами, що пом”якшують його відповідальність.

            Керуючись ст.ст.323, 324, 327 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1   визнати винним за ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

             На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1  від відбування покарання  за даним вироком з випробуванням строком  на 1 (один) рік, зобов”язавши  його повідомляти органи  кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з”являтися  до них для реєстрації та  без їх  дозволу  не  залишати місце проживання.

До вступу вироку в законну силу,  ОСОБА_1   залишити   зобов”язання  з”являтись  за викликом  до органів дізнання та суду та повідомляти про зміну місця проживання.

  На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області  через Прилуцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ