|
|
|
Справа № 22ц-199/2008 року Головуючий у 1 інстанції - Карнаух А.С..
Категорія - цивільна Доповідач - Острянський В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
05 лютого 2008 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області у складі:
Головуючого - судді Коренькової З.Д.,
суддів - Острянського В.І., Квача М.О.,
при секретарі - Вареник О.М.
за участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2,його представника ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_4 і ОСОБА_5, представника Чернігівської райдержадміністрації Синько О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду від 10 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Чернігівської райдержадміністрації, Киїнської сільської ради Чернігівського району про поділ житлового будинку з господарськими спорудами, про визначення порядку користування земельною ділянкою та про визнання частково недійсним державного акту про право власності на землю,
В С Т А Н О В И В:
На рішення Чернігівського районного суду від 10 грудня 2007 року, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, відповідачем по справі ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, у якій він ставить питання про скасування оскаржуваного рішення місцевого суду в частині реального розподілу домоволодіння, встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, про стягнення грошової компенсації і судових витрат та про постановлення нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні вказаних вимог. Просить, також, в іншій частині рішення залишити без змін.
Апелянт посилається на те, що оскаржуване ним рішення суду є необгрунтованим і постановленим з порушенням норм процесуального права, т.я. на підставі правовстановлюючих документів сторонам належить по ½ частині спірного домоволодіння і ще за життя покійного батька-спадкодавця житловий будинок був фактично поділений між позивачем і відповідачем по справі, що земельна ділянка між сторонами теж була в добровільному порядку поділена між ним і його братом-позивачем по справі і претензій сторони не мали до 2006 року. Вказує, також, на те, що в 2001 році ним було приватизовано присадибну земельну ділянку розміром 0,16 га, що складається з трьох окремих ділянок зі згоди позивача та інших суміжниих землекористувачів; що позивач здійснив переобладнання у займаній ним частині будинку; що з висновком судово-технічної експертизи по справі він не згоден і вважає його необ”єктивним; що позивач пропустив трьохрічний термін позовної давності, оскільки з 1996 року сторони користуються спірним домоволодінням в тому порядку з яким не згоден позивач; що суд вирішивши спір на основі висновку експертизи, порушив його право приватної власності на землю, оскільки встановлений судовим рішенням порядок користування земельною ділянкою суперечить державному акту на право приватної власності на землю на ім”я ОСОБА_1.
Оскаржуваним рішенням місцевого суду позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Чернігівської райдержадміністрації, Киїнської сільської ради Чернігівського району про поділ житлового будинку з господарськими спорудами, визначення порядку користування земельною ділянкою та про визнання частково недійсним державного акту про право власності на землю задоволено частково. Суд виділив згідно з висновком судово-технічної експертизи від 02.10.2007 року ОСОБА_2 в житловому будинку: кімнату 1-4, площею 9,4 кв.м; кухню 1-5,площею 14,4 кв.м; коридор 1-1, площею 4,7 кв.м; веранду а; 1\2 вартості 2,5 кв.м ганку; 1\2 частину сараю Б-1; 1\2 частину погреба В, загальною вартістю 18675 грн. та визнав за ним право власності на ці житлові приміщення та господарські споруди. Зобов”язав ОСОБА_2 відновити дверний отвір між кухнею 1-5 та коридором 1-1 і встановити дверний блок, замурувати дверний отвір між коридором 1-1 та кімнатою 1-3, влаштувати перегородку в погребі В, розділивши його на дві рівні частини. Виділив ОСОБА_2 в користування земельну ділянку площею 625,9 кв.м, в тому числі: під житловою забудовою, площею 46,4 кв.м; під господарчою забудовою, площею 43,6 кв.м; під двором спільного користування 6,5 кв.м; під двором, городом, площею 529,4 кв.м.
Виділив ОСОБА_1 в житловому будинку: кімнату 1-2, площею 5,9 кв.м; кімнату 1-3, площею 23,6 кв.м; 8,4 кв.м ганку; 1/2 вартості 2,5 кв.м ганку; ½ частину сараю Б-1; ½ частину погреба В, загальною вартістю 18441 грн. та визнав за ним право власності на ці житлові приміщення і господарські споруди. Зобов”язав ОСОБА_1 влаштувати вхід-вихід до своєї частини будинку через дверний отвір в кімнаті 1-2 та встановити дверний блок з подвійними полотнами; встановити перегородку в сараї Б-1, розділивши його, разом з горищем, на дві рівні частини. Стягнув з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за отримання надлишку при розподілі домоволодіння на дві рівні частки в розмірі 117 грн.. Стягнув з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 грошову компенсацію для порівняння ідеальних частин вртості робіт з переобладнання домоволодіння в сумі 24 грн. та в задоволенні позову про визнання частково недійсним державного акта про право приватної власності на землю на ім”я ОСОБА_1 відмовив. Також суд стягнув з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 2295 грн. судових витрат по справі і в користь держави - 23 грн. 75 коп. судового збору. Суд стягнув з ОСОБА_2 в користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору по справі.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи,
апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі правовстановлюючих документів, маючи у власності по ½ його ідеальній частці, чого сторони не оспорюють; що сторони, постійно проживаючи в спірному домоволодінні з 1996 року, в установленому законом порядку реальний розподіл житлового будинку разом з господарськими спорудами відповідно до часток в ньому, не здійснили, а фактичне користування будинком здійснювалось без врахування ідеальних долей, внаслідок чого позивач користувався значно меншою частиною будинку (а.с.202). Тому, позивач, використавши своє право, поставив питання в судовому порядку про його розподіл відповідно до належних сторонам долей (часток).
З висновку судово-технічної експертизи від 02 жовтня 2007 року (а.с.117-144) видно, що спірний житловий будинок підлягає поділу на дві рівні частини, як і допоміжні споруди та земельна ділянка; що загальна вартість спірного домоволодіння складає 37 тис. 116 грн., а загальна площа земельної ділянки, закріпленої за домоволодінням складає 0,30 га (а.с.11). Зокрема, земельна ділянка розміром 0,16 га належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а земельна ділянка розміром 0,14 га на підставі рішення Киїнської сільської ради № 32 від 17 квітня 1996 року передана ОСОБА_2 в користування.
З довідки Киїнської сільської ради № 97 від 10 квітня 2007 року (а.с.63) слідує, що виконком Киїнської сільської ради не заперечує проти переобладнання будинку АДРЕСА_1 між двома співвласниками: ОСОБА_2 і ОСОБА_1.Тому, суд і прийшов до висновку про необхідність розподілу домоволодіння між співвласниками за варіантом висновку судово-технічної експертизи та виконав вимоги ст.152 ЖК України. Такий висновок місцевого суду в цій частині рішення підтверджується матеріалами справи, яким він дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Проте, апеляцйний суд не може погодитись з рішенням місцевого суду в частині вирішення питання про визнання частково недійсним державного акту про право приватної власності на землю на ім”я ОСОБА_1, яким суд відмовив у задоволенні цих вимог.
З копії державного акту на право приватної власності на землю на ім”я ОСОБА_1, звіреного з оригіналом в апеляційному суді (а.с.67 і зворот) видно, що ОСОБА_1передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,16 га, яка складається з трьох її частин, в т.ч. і земельної ділянки площею 0,12 га, позначеної в акті буквами: АБВГДЕЄ, на якій знаходиться частина житлового будинку АДРЕСА_1 та частина допоміжних споруд.
З висновку судово-технічної експертизи від 02 жовтня 2007 року (а.с.117-143) слідує, що варіант розподілу домоволодіння, покладений судом в основу рішення, суперечить державному акту на право приватної власності на землю в частині розміру та конфігурації земельної ділянки площею 0,12 га , на якій знаходиться частина житлового будинку та допоміжні споруди, яка після розподілу за цим висновком експертизи, загалом, є меншою за розмір, вказаний в акті на 18,9 кв.м (а.с.135, аркуш 19 висновку експертизи).
За таких обставин рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про визнання частково недійсним акту про право приватної власності на землю суперечить обставинам справи і підлягає скасуванню, а вимоги про визнання цього акту частково недійсним є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Тому, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.364 Цивільного кодексу України, ст.120 Земельного кодексу України апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 грудня 2007 року в частині відмови у визнанні частково недійсним Державного Акту на право приватної власності на землю на ім”я ОСОБА_1 скасувати.
Визнати Державний Акт на право приватної власності на землю на ім”я ОСОБА_1, виданий Киїнською сільською радою 14 березня
2001 року в частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,12 га і позначеної в Акті буквами: АБВГДЕЄ та її конфігурації - недійсним.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня вступу його в законну силу.
Головуючий: Судді: