Судове рішення #16100649

Справа № 2A-717 2009 року

 ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12 червня 2009 року Гірницький районний суд м. Макіївки, Донецкой області у складі головуючого судді Стасєєвої Г.М.

при секретарі Панічкиної М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок пенсії по інвалідності.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок пенсії по інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є інвалідом 3 групи по захворюванню, пов’язаним з роботою по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки та отримує пенсію з 1174грн. 10 коп. Відповідно до ст.. 54 п.4 Закону України №231-У від 05.10. 2006 року про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який набрав чинності 31.101 2006 року, основна пенсія по інвалідності інвалідам 3 групи не повинна бути нижче шести мінімальних пенсій за віком. Згідно п.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про державний бюджет» мінімальна пенсія за віком відповідає розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян. Оскільки пенсія виплачувалася позивачу в меншому розмірі, ніж передбачено законодавством України, він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок, але йому було відмовлено. Просив визнати такі дії неправомірними, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії з 01.05. 2009 року.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, діюча за довіреністю від 06. 04. 2009 року, позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі..

Представник відповідача, діючий на підставі довіреності ОСОБА_3, позов не визнала та пояснила, що ОСОБА_1 дійсно є інвалідом 3 групи по захворюванню, пов’язаним з роботою по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 1174 грн. 10 коп.(у тому числі основна пенсія за віком - 1099 грн. 40 коп., додаткова 74грн. 70 коп.) У разі переведення позивача з одного виду пенсії на інший вид відповідно до заяви про перерахунок пенсії по інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком з якою ОСОБА_1 звернувся 05.03. 2009 року до управління ПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки він буде отримувати пенсію по інвалідності 3 групи по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який перебував у зоні відчуження з 14.05. 1986 року по 21.05. 1986 року. Розмір пенсії до виплати, з урахуванням основного розміру пенсії, додаткової пенсії, підвищень, передбачених законодавством, буде складати -1054 грн. 70 коп. у тому числі(основний розмір пенсії 980 грн., додаткова пенсія 74, 70 коп.) Частиною 3 ст. 46 Конституції України передбачено: що пенсії, є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.03. 2009 року складає 498 грн., розмір пенсії позивача ОСОБА_1 складає 1174 грн. 10 коп., що забезпечує рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Розмір пенсії позивача за період за яким заявлено позов не зменшувався.. Відповідно до ст.. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до 1 категорії, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно вимог ст.. 54 зазначено Закону, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та пенсії у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (до внесення змін з 01.01. 2008 року) мінімальний розмір пенсії для інвалідів З групи, відносно яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижче 6 мінімальних пенсій за віком. Разом з цим, постановою KM України від 28.05. 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» визначено, що розмір основної пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1987 року -інвалідів 3 групи, не може бути нижче ніж 870 та щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 15 % від прожиткового мінімуму та Постановою КМУ №654 від 16.07.08 року « Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» установлено починаючи з 01.липня 2008 року, у разі, коли розмір пенсії(без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) не досягає - у інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році - інвалідів 3 групи - 980 грн.. Ці постанови прийняті до виконання вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та є обов’язковим для виконання. Вважає, що ОСОБА_4 отримує пенсію у розмірі 1174грн. 10 коп., що забезпечує рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановлено Законом, тобто його права не порушені.. Просила в задоволенні позову відмовити позивачеві у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач віднесений до першої категорії, як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 062122 та є інвалідом 3 групи (а.с. 5-9)

Позивач 01.03.. 2009 року звернувся до УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком.

13.03. 2009 року заступник начальника Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки, Донецької області рішенням №35 відмовив позивачу у перерахунку зазначеної пенсії з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення управлінням розрахунку.

Згідно ст.. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що представник відповідача не доказав правомірність своїх дій.

З 01 січня 2004 року набрав чинності ОСОБА_2 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-4, преамбула якого визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом; другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 ст. 4 цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законом про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визнане ст.. 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Приписами зазначеної статті встановлено, що з 01 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного утримання(з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на місяць згідно із законом № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий саме граничний розмір визначений даною для пенсій, призначених у 2006-2007 році відповідно до Закону України № 3235-15 від 20.12. 2005 року.

Проаналізувавши норми даної статті, суд приходить до висновку, що ними призначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону, у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій, призначених за спеціальним законом у 2006 році..

Пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія(щомісячне довічне утримання) іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію(щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсій: за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, призначається один з цих видів пенсії за її вибором. Особа, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на яку має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Основні положення щодо реалізації Конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України № 231-У від 05. 10. 2006 року, який набрав чинності з 31.10. 2006 року «Про внесення змін до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки згідно ст.. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров» я довкілля та на відшкодування завданої порушення цього права шкоди»

Стаття 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія відповідно до ст.. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України« Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, зазначені норми розповсюджуються на позивача ОСОБА_1, . як віднесеного до першої категорії.

Частина перша та друга даної статті передбачає призначення пенсії за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, але у всіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у наведених роках не може перевищувати 3, 0тис.грн.

Частиною 3 статті 54 вказаного Закону (із змінами, внесеними згідно із Законом №3108-4 від 17. 11. 2005 року) передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання(у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у якому призначення пенсії по інвалідності визначено розділом 4 (ст. 30-35 Закону).

Частина четверта статті 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по Згрупі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій у зв’язку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року №523(із змінами та доповненнями).

Даною нормою визначений для надої категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального Закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 ст. 54 даного Закону встановлений нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державної Конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає ОСОБА_2 України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14 Законом України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017 -111, згідно ст.. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року і діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіціальних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, з 01.03. 2009 року складає 489грн.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України №10рп від 22.05. 2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України ((конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 11, пункту 3 розділу 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-У1 і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, положення п. 28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

До того ж, у вищезазначеному Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що при прийнятті оспорю ванного Закону всупереч правовим позиціям, викладеним у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6рп/2007(справа про соціальні гарантії громадян) законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів(стаття 67 розділу 1) і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них не чинними(розділ 11).

Таким чином, для позивача, як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватись, виходячи із положень ст.. ст.. 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» що діяли у попередній редакції(тобто до внесення до нього змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на Постанови КМУ від 28.05. 2008 року №530 та від 16.07. 2008 року №654. До того ж, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему(про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У Рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Суд виходить з того, що Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадян в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов»язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд з огляду на частину 2 статті 8 КАС України, якою принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зазначає, що по спорам даної категорії, де судами було встановлено порушення пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено у рішеннях суду у справах «Припіна проти України», «Кечко проти України».

Також, згідно ч.1 ст. 2 Закону України « Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду» від 23.02. 2006 року, рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Згідно ст.. 17 Закону України « Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо виплати пенсії позивачу(державної і додаткової пенсії) у розмірах, менших від визначених ст.. ст.. 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправними.

Суд вважає за необхідне зобов»язати УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.03. 2009 року.

Суд прийшов до висновку, що зазначений перерахунок має бути здійснений, оскільки порядок проведення перерахунку пенсій встановлений ст.. 45 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», у відповідності до частини 4 якої перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою ст.. 35, частиною другою ст.. 38, частиною 3 ст. 42 і частиною п»ятою ст.. 48 цього Закону, у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа..

Згідно п. 18 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01. 1993 року, громадяни, віднесені до категорії 1 и 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.

На підставі викладеного, ст.1, 13, 49, 50, 54, 67, 71 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст..8 Закону України № Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст..22, 50 Конституції України, ст.. 50, 54, «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» ст. 22 Конституції України, та керуючись ст. 8, 10, 11, 14, 15, 23, 69-71, 79, 86, 87, 98, 104, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки, Донецької області про визнання неправомірними, зобов»язання провести перерахунок пенсії задовольнити..

Визнати не правомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки, Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності(основної та додаткової) відповідно до ст.. 50, ч.4 ст. 54 Закону України« Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Зобов»язати Управління пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки, Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності (основної і додаткової) відповідно до ст.. 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи з, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру 6(шести) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальних пенсій за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, за період з 01.03. 2009 року.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького окружного адміністративного суду через Гірницький районний суд міста Макіївки, Донецької області шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація