КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2011 № 18/6
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача:
ОСОБА_1 – представник, дов. б/н від 11.08.2009;
від відповідача:
ОСОБА_2 – представник, дов. № 02-08/957 від 13.04.2011;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011
у справі № 18/6 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі"
до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення № 101
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 розгляд апеляційної скарги у справі № 18/6 відкладено на 11.05.2011.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 у справі № 18/6 позов задоволено повністю, визнано недійсним повністю рішення Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.11.2010 № 101 у справі № 442/81-р-02-06-10; з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 85,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що з доданої до матеріалів справи ксерокопії поштового конверта, в якому була направлена вимога відповідача вих. № 02-06/1365 від 01.07.2010, вбачається, що реєстраційний номер на зазначеному конверті не проставлений; вищезазначені обставини свідчать про те, що відповідачем вимога вих. № 02-06/1365 від 01.07.2010 не відправлялась відповідно до порядку, встановленого Примірною інструкцією з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 № 1153 та Інструкцією з діловодства у структурних підрозділах Антимонопольного комітету України, тому рішення № 101 від 01.11.2010 винесене відповідачем безпідставно, у зв’язку з чим підлягає визнанню недійсним.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 у справі № 18/6 скасувати з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким залишити рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.11.2010 № 101 без змін.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Заявник зазначає, що за інформацією, що міститься у повідомленні про вручення поштового відправлення № 874028, позивач отримав рішення та вимогу голови відділення 04.08.2010; окрім того, копія розпорядження про початок розгляду справи № 442/81-р-02-06-10 та подання про попередні висновки у справі № 442/81-р-02-06-10 були надіслані на адресу позивача та отримані уповноваженою особою Сотник; на адресу Відділення листів, актів про відсутність документа, якого не вистачає у конверті, не надходило.
Заявник вказує на те, що обов’язок надання інформації на вимогу уповноваженої особи територіального відділення Антимонопольного комітету України повинен виконуватись суб’єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом Антимонопольного комітету України, його територіальним відділенням справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших, передбачених законом випадках.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 у справі № 18/6 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення, вказуючи, зокрема, що твердження відповідача, щодо того, що факт вручення конверта позивача є доказом надсилання вимоги від 01.07.2010 № 02-06/1365, не відповідає дійсності, оскільки повідомлення про вручення лише підтверджує факт вручення конверта адресату, а факт наявності конкретного документа підтверджують реєстраційні номери документів, які знаходяться у конверті, проставлені на конверті, або опис вкладення з відміткою службовця поштового відділення; однак, на конверті не проставлено реєстраційний номер вимоги від 01.07.2010, а лист (конверт) було відправлено без опису вкладення.
Позивач у відзиві зазначає, що згідно із листом Військової частини 1471 від 21.10.2010 № 64/1365, відповідач завершив перевірку зазначеної військової частини ще в травні 2010р.; зазначена обставина повністю підтверджується рішенням № 101, в якому вказано, що відповідачем проведено перевірку військової частини 1471, тобто, на момент направлення вимоги, перевірка вже була завершена; посилань на інші, передбачені законом випадки, які в порядку, визначеному ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" надають право відповідачу вимагати від позивача інформацію у вимозі від 22.10.2010 № 02-06/2283 та у вимозі від 07.05.2010 № 02-05/908, не було.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.
Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про визнання повністю недійсним рішення Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.11.2010 № 101 у справі № 442/81-р-02-06-10 та стягнення з відповідача судових витрат.
Згідно із статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 № 3659-ХІІ (далі – Закон № 3659), основним завданням Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 17 Закону № 3659 голову територіального відділення Антимонопольного комітету України наділено повноваженнями вимагати, зокрема, від суб'єктів господарювання інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках.
Згідно зі статтею 22 Закону № 3659 вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ним строки; невиконання таких вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.
За приписами частини першої статті 221 Закону № 3659 суб'єкти господарювання, їх посадові особи та працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 № 2210-ІІІ, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.11.2010 Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рішення № 101 у справі № 442/81-р-02-06-10 "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що позивач, не подавши інформацію, вчинив порушення, яке передбачено пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Київському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України; за порушення накладено на позивача штраф у розмірі 17 000,00 гривень.
Підставою винесення зазначеного рішення № 101 від 01.11.2010, як вказано у цьому рішенні, було те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі", не подавши інформацію Київському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Відділення від 01.07.2010 № 02-06/1365 у встановлений ним строк, вчинено порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк; станом на 01.11.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" не надана відповідь на вимогу від 01.07.2010 № 02-06/1365.
Позивачем не заперечується факт невиконання ним вимоги від 01.07.2010 № 02-06/1365, проте позивач стверджує про неотримання ним такої вимоги.
Відповідач стверджує про те, що вимога Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.07.2010 № 02-06/1365 "Про надання інформації", була направлена позивачу в одному конверті разом з іншими документами – супровідним листом від 01.07.2010 № 02-06/1364 та копією рішення від 30.06.2010 № 59.
Позивач наполягає на тому, що на його адресу надійшов конверт, у якому містилось рішення від 30.06.2010 № 59 та лист від 30.06.2010 щодо надання фінансової допомоги без вихідного номеру, а інших документів не було.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 №1153 затверджена Примірна інструкція з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, згідно із п. 5.4. якої, документи, що надсилаються одночасно одному і тому ж адресату, вкладаються в один конверт; на конверті проставляються реєстраційні номери всіх документів, які знаходяться у конверті.
Згідно із п. 5.10.5. Інструкції з діловодства у структурних підрозділах Антимонопольного комітету України документи, що надсилаються одночасно одному й тому ж адресату, вкладаються в один конверт; на конверті проставляються реєстраційні номери всіх документів, що містяться в конверті.
З доданої позивачем до матеріалів справи ксерокопії поштового конверту, у якому було прийняте від відповідача поштове відправлення підприємством зв’язку, згідно із датою поштового штемпеля – 02.07.2010, вбачається, що на цьому конверті не проставлені реєстраційні номери документів, що містяться в конверті.
Оскільки відповідачем не було дотримано вимоги вищевказаних Примірної інструкції та Інструкції з діловодства, то ним не доведено, що у вказаний поштовий конверт було вкладено три документи, у тому числі вимога від 01.07.2010 № 02-06/1365 "Про надання інформації".
Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем позивачу вимоги від 01.07.2010 за № 02-06/1365 "Про надання інформації", невиконання якої у зазначений у цій вимозі строк вказано підставою винесення рішення від 01.11.2010 № 101.
Із доводами апеляційної скарги немає підстав погодитись, зважаючи не викладене та враховуючи наступні обставини.
Повідомлення про вручення поштового відправлення № 874028 свідчить про отримання позивачем 04.08.2010 поштового відправлення у конверті, проте, за відсутності опису вкладення у зазначене поштове відправлення, немає підстав для твердження про те, що зазначене повідомлення має силу доказу кількості та найменування вкладених до нього документів.
Оскільки підставою винесення рішення від 01.11.2010 № 101 вказано таке порушення, як неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк, витребуваної вимогою від 01.07.2010 № 02-06/1365, а не невиконання розпорядження про початок розгляду справи № 442/81-р-02-06-10 та подання про попередні висновки у справі № 442/81-р-02-06-10, то факт одержання останніх уповноваженою особою Сотник, немає підстав вважати доказом, що має значення для підтвердження правомірності винесення рішення від 01.11.2010 № 101.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 у справі № 18/6 залишити без змін, а скаргу без задоволення.
2. Справу № 18/6 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
12.05.11 (відправлено)
- Номер:
- Опис: стягнення
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 18/6
- Суд: Господарський суд Закарпатської області
- Суддя: Ропій Л.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.12.2010
- Дата етапу: 24.02.2011