ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "07" червня 2011 р.                                                                                    Справа № 2/61-Д  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –судді      Саранюка В.І., доповідача у справі

суддів :Кочерової Н.О.

Іванової Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства "Арболіт"

на постанову

відРівненського апеляційного господарського суду

28.03.2011 р.

у справі

господарського суду№ 2/61-Д

Житомирської області

за позовомПриватного підприємства "Арболіт"

до

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1. Товариства з обмеженою відповідальністю

"Дніпровторстальмет"

2. Відкритого акціонерного товариства "Житомирвтормет"

Малинська районна спілка споживчих товариств

провизнання частково недійсним договору купівлі-

продажу рухомого майна

за участю представників сторін

від позивача Гарбар К.Т., Бережний А.О.

від відповідача 1

від відповідача 2

від третьої особи Федотов А.В.

не з'явився

не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Арболіт" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Дніпровторстальмет" та Відкритого акціонерного товариства "Житомирвтормет" про визнання частково недійсним договору закупівлі-продажу рухомого майна №ЖИТ-ДН-01/12/2004 від 01.12.2004 р. в частині продажу 125 м. під'їзної колії.

В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги і просив суд визнати за ним право власності на 125 погонних метрів колії та витребувати зазначене майно у Товариства з обмеженою відповідальністю  "Дніпровстальмет".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.02.2010 р. у справі № 2/61-Д (суддя Тимошенко О.М.) позов задоволено.

Визнано частково недійсним договір закупівлі-продажу рухомого майна №ЖИТ-ДН-01/12/2004 від 01.12.2004 р., який укладений між продавцем - Відкритим акціонерним товариством "Житомирвтормет" та покупцем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровстальмет" в частині продажу 125 погонних метрів залізничної колії за адресою: м. Малин, 2-й провулок Тухачевського, 1.

Визнано за Приватним підприємством "Арболіт" право власності на 125 погонних метрів залізничної колії за адресою: м. Малин, 2-й провулок Тухачевського, 1.

Витребувано з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю  "Дніпровстальмет" на користь Приватного підприємства "Арболіт" 125 погонних метрів залізничної колії за адресою: м. Малин, 2-й провулок Тухачевського, 1.

Стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючого - судді Савченко Г.І., суддів Тимошенко О.М. , Грязнова В.В.), за наслідками розгляду апеляційної скарги Товаритсва з обмеженою відповідальністю "Дніпровстальмет", рішення господарського суду Житомирської області від 15.02.2010 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

У касаційній скарзі Приватне підприємство "Арболіт", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2011 р. та залишити в силі рішення господарського Житомирської області від 15.02.2011 р.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2004 р. між Малинською районною спілкою споживчих товариств та Приватним підприємством "Арболіт" був укладений договір купівлі-продажу частки будівлі торгової бази та під'їзної колії залізної дороги виробничого комплексу торгової бази, відповідно до якого райспоживспілка продала, а Приватне підприємство "Арболіт" купило частку будівлі торгової бази загальною площею 1 889, 2 кв.м. та під'їзну колію залізної дороги виробничого комплексу торгової бази за адресою: м. Малин, 2-й провулок Базарний, 6.  

Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1. та зареєстровано в реєстрі за №3461.

Відповідно до акта приймання-передачі майна від 03.06.2004 р. продавець, на виконання п. 2.3. вищезазначеного договору купівлі-продажу, передав покупцю частку будівлі торгової бази загальною площею 1 889, 2 кв.м. та під'їзну колію залізної дороги виробничого комплексу торгової бази загальною довжиною 293, 1 метрів погонних, що знаходиться за адресою: м. Малин, 2-й провулок Базарний, 6.

З журналу зовнішніх обмірів та ескізів поповерхового плану будівлі по 2-му провулку Базарному, 6, наданих Малинським районним державним підприємством по технічній інвентаризації станом на 03.06.2004 р. вбачається, що довжина залізничної колії складає 293, 10 м.

01.12.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством "Житомирвтормет" (відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровстальмет" (відповідач 1) було укладено договір закупілі-продажу рухомого майна №ЖИТ-ДН-01/12/2004, відповідно до якого відповідач 2 зобов'язався передати відповідачу 1 рухоме майно згідно з додатком №1 до договору.

В п. 15 даного додатку зазначено: залізна дорога 125 п.м. за адресою об'єкта: м. Малин, 2-1 пров. Тухачевського, 1.

Актом приймання-передачі майна від 01.12.2004 р. підтверджується, що зазначене в Додатку №1 майно передане продавцем покупцю.

Як на підставу набуття Відкритим акціонерним товариством  "Житомирвтормет" права власності на 125 м. колії відповідачі посилаються на акт прийому-передачі від 02.09.2003 р., відповідно до якого Споживче товариство "Артіль" продає, а Відкрите акціонерне товариство "Житомирвтормет" купує частину залізничної колії від залізничної розвилки до воріт оптової бази за 13 135 грн. Станом на 02.09.2003 р. всі умови договору виконані.

З пояснень представників сторін судами встановлено, що 293,1 м. колії, яка є предметом договору від 03.06.2004 р. включають 125 м. колії, яка є предметом договору від 01.12.2004 р.

Рішення місцевого господарського суду  мотивоване тим, що право власності позивача підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 03.06.2004 р., тоді як набуття відповідачем 2 права власності на 125 м. колії не доведено. Враховуючи викладене, виходячи з положень ст. 658 ЦК України, суд дійшов висновку, що ВАТ "Житомирвтормет" не мало права продажу залізничної колії довжиною 125 м. за договором від 01.12.2004 р., що стало підставою для визнання зазначеного договору в цій частині недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Апеляційний господарський суд з висновками місцевого господарського суду не погодився і при прийнятті нового рішення про відмову в позові виходив з того, що

договір купівлі-продажу від 03.06.2004 р. в частині продажу під'їзної колії є неукладеним, оскільки в договорі відсутня істотна умова щодо предмету купівлі-продажу (ст. 656 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України), а також відсутня така характеристика предмету купівлі-продажу, як довжина колії. На цій підставі суд прийшов до висновку, що позивач не має правових підстав для пред'явлення позову до відповідачів, оскільки його право власності на спірне майно не підтверджене.

          Однак, із зазначеними висновками апеляційного господарського суду не можна погодитись з огляду на наступне.

          Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з п. 1 договору купівлі-продажу від 03.06.2004 р., яким позивач обґрунтовує своє право власності на спірне майно, його предметом є частка будівлі торгової бази, що знаходиться за адресою: м. Малин Житомирської області, 2-й провулок Базарний, буд. 6 та під'їзна колія залізної дороги виробничого комплексу торгової бази.

З наведеного пункту випливає належність під'їзної колії в цілому до виробничого комплексу торгової бази.

Враховуючи наведене, висновок апеляційного господарського суду про відсутність в договорі істотної умови щодо предмету договору в частині купівлі-продажу колії, слід визнати безпідставним.

Не відповідає обставинам справи і твердження суду апеляційної інстанції про те, що в тексті договору від 03.06.2004 р. чітко зазначено, що позивачем придбана залізнична колія, яка проходить лише по території виробничого комплексу торгової бази.  

          Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

          Виходячи з презумпції правомірності правочину, беручи до уваги акт приймання передачі майна від 03.03.2004 р., складений на виконання договору купівлі-продажу від 03.06.2004 р., колегія суддів приходить до висновку, що позивачем набуто у власність під'їзну колію виробничого комплексу торгової бази, що знаходиться в м. Малин,  2-й пров. Базарний, 6 довжиною 293, 1 погонних метрів.

Враховуючи, що на час укладення договору купівлі-продажу від 01.12.2004 р., який оспорюється позивачем, останній уже був власником спірного майна, у нього наявні правові підстави для захисту свого права.

Протилежні висновки суду апеляційної інстанції колегією суддів визнаються помилковими, оскільки вони не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на порушенні та неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме ст. ст. 638, 204 Цивільного кодексу України.

В той же час, місцевий господарський суд повно встановив обставини справи, дав їм вірну правову оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

За таких обставин, постанова Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 28.03.2011 р. підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Житомирської області від 15.02.2011 р. –залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Арболіт" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2011 р. у справі №2/61-Д  скасувати, рішення господарського суду Житомирської області  від 15.02.2010 р. у справі № 2/61-Д залишити в силі.

Головуючий - суддя                                                            В.І. Саранюк

Судді                                                                                          Н.О. Кочерова

                                                                                                            Л.Б. Іванова