У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

9 червня 2011 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 27 квітня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається на денному відділенні Полтавського базового медичного коледжу, має незадовільний стан здоров’я та потребує санітарно-курортного лікування, яке за браком коштів позивачка не може забезпечити.    

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 27 квітня 2011 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на період її навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23-річного віку, тобто до 16 січня 2016 року, починаючи з 17 січня 2011 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування ухвалених судових рішень першої й апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

    У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, дійшов вірного висновку та правильно виходив з того, що у зв’язку з навчанням дочки ОСОБА_4 після досягнення нею повноліття, відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України вона потребує матеріальної допомоги, яку, врахувавши всі обставини у справі, обґрунтовано стягнув з відповідача у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу).

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

    Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 27 квітня 2011 року.

Додані до скарг матеріали повернути заявнику.    

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ                                   О.В. Ступак