Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 09 червня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/5020/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:   

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Голуб В.А.

при секретарі          Пітель В.М.

за участю:

представника позивача                                    Балабко Т.В.,

представник відповідача                                 Щербака Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропіллі Донецької області до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропіллі Донецької області звернулося до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремлений підрозділ шахта «Піонер» про стягнення заборгованості

В обґрунтування позову зазначає, що згідно з актом перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду ССНВ та ПЗ виявлена недоїмка на суму 4 727 360, 59 грн. Згідно постанов Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2010 року № 2а-48/10/0570 та 03.06.2010 року задоволені позови Відділення до ДП «Добропіллявугілля» в особі ВП шахта «Піонер» про стягнення сум недоїмки та пені на загальну суму 4 719 173, 71 грн. Станом на 01.12.2010 сума недоїмки складає 8 186, 88 грн.

Крім того, відповідно до п. 5.1. «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів», затвердженою постановою правління Фонду від 20.04.2001 року № 12, не внесені страхувальником у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються з нарахуванням пені. Пеня нараховується з суми недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати. Сума пені складає 442898, 36 грн. Загальна сума складає 451 085, 24 грн.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму недоїмки у розмірі 8 186, 88 грн. та пені у розмірі 442 898, 36 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в письмових запереченнях зазначив наступне. У своїй позовній заяві позивач як на доказ наявності заборгованості посилається на акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 180 від 01.12.2010 року, з якого вбачається, що за період стягнення заборгованості з 01.11.2009 року по 30.11.2010 року минуло понад шести місяців, тобто минув шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи у стягненні заборгованості. Крім того, з позовної заяви відповідачу не відомо з чого саме позивачем була розрахована сума пені у розмірі 442 898,36 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 23.09.1999 року передбачена відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків, зокрема ч. 2 даної статті, що діяла по 01.01.2011 року, передбачала за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків стягнення із страхувальника пені згідно із законом. Закону, який передбачав нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) даного виду страхування не існує.

В додаткове обґрунтування заперечень до адміністративного позову представник відповідача зазначив, що позивачем до суду не надано жодного документа, який підтверджує суму недоїмки в розмірі 8 186, 88 грн., незважаючи на неодноразові пропозиції суду.

Згідно ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Окрім того, в додатку 2 до акту перевірки вказано кількість днів прострочення сплачених страхових внесків. Згідно вказаного додатку позивач не враховує призначення платежу (сплата поточних нарахувань), а спрямовує сплачені суми в порядку календарної черговості виникнення боргу без врахування призначення платежу, визначеного підприємством. Згідно вказаного додатку, позивач за березень-квітень, червень-листопад 2010 року сплачував страхові внески без порушення граничних строків. Тобто, страхові внески, які визначені в розрахунках суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування, за вищевказані місяці сплачені в повному обсязі без порушення граничних строків сплати.

Тому представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропіллі Донецької області – зареєстрований виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 26.12.2000 року, ідентифікаційний код юридичної особи 25968286, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 543844 (а.с.32).

Відповідач – Державне підприємство «Добропіллявугілля» - зареєстрований виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 11.03.2003 року, ідентифікаційний код юридичної особи 32186934, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 291209 (а.с.33).

Відокремлений підрозділ шахта «Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області, дата створення 01.04.2003 року, ідентифікаційний код 26319454, правовий статус – без права юридичної особи, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.35).

Як встановлено у судовому засіданні, Відокремлений підрозділ шахта «Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля» зареєстровано як платника страхових внесків у Відділенні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропіллі Донецької області.

01.12.2010 року Відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від  нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропіллі Донецької області було проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від  нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за результатами якої складено акт № 180 від 01 грудня 2010 року. Актом встановлено наявність у відповідача недоїмки зі сплати страхових внесків у розмірі 4 596 308, 26 грн. та пені у розмірі 131 052, 33 грн. (а.с. 7). Вищевказаний акт підписано та отримано керівником Відокремленого підрозділу шахта «Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля» без заперечень.

Крім того додаток № 2 до акту перевірки № 180 від 01.12.2010 року «Співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами» підписано головним бухгалтером Відокремленого підрозділу шахта «Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля» без заперечень (а.с.8).

Як встановлено у судовому засіданні, відповідачем станом на момент розгляду справи заборгованість у розмірі 451 085, 24 гривень не погашено.

Відповідно до ст. 45 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 23.09.1999 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з п. 5.1 Інструкції  про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (вказана Інструкція була чинною та підлягала застосуванню на час виникнення спірних правовідносин) не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

Згідно з п. 4.12 цієї ж Інструкції страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду;

- добровільно застрахована особа сплачує внесок до Фонду соціального страхування у такому порядку:

перший внесок у розмірі однієї четвертої частини мінімальної заробітної плати, установленої на день сплати страхового внеску, одночасно з укладенням з робочими органами виконавчої дирекції Фонду Договору. При цьому до Договору додається платіжний документ, що підтверджує сплату страхового внеску до Фонду;

наступний внесок - сплачується кожних три місяці в розмірі однієї четвертої частини мінімальної заробітної плати, установленої на день сплати страхового внеску, у термін, установлений Договором та в повідомленні про взяття на облік, але не пізніше трьох місяців з дня сплати попереднього страхового внеску. Якщо день сплати страхового внеску припадає на вихідний і неробочий день, то днем сплати вважається наступний за вихідним і неробочим день;

якщо добровільно застрахована особа одночасно з укладенням з робочими органами виконавчої дирекції Фонду Договору сплатила страховий внесок у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої на день сплати страхового внеску, то наступний внесок уноситься не пізніше одного календарного року з дати укладення Договору. При зміні розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок авансового платежу. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду добровільно застрахованій особі надсилається повідомлення про розмір доплати.

Щодо посилань відповідача на не підтвердження суми недоїмки у розмірі 8 186, 88 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 8.5 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України встановлено, що за результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, та керівником і головним бухгалтером страхувальника і скріплюється печаткою страхувальника в разі її наявності. Один з примірників акта передається під підпис керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, а в разі відмови керівника від підпису акта перевірки один примірник акта надсилається страхувальнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення адресату.

В акті зазначаються: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення в нарахуванні і сплаті страхових внесків та пені, обчисленні і виплаті допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю; відображаються суми додатково нарахованих страхових внесків і пені та суми витрат, які приймаються до заліку за рахунок внесків чи підлягають виплаті застрахованим особам додатково.

За наявності заперечень чи зауважень щодо змісту акта перевірки з боку страхувальника його керівник або головний бухгалтер підписує акт із зауваженнями в письмовій формі, що подається для розгляду в установленому порядку органу, який проводив перевірку.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, акт перевірки підписаний керівником та головним бухгалтером без зауважень. У випадку не згоди з сумою встановленої недоїмки, уповноважена особа відповідача мала право надати зауваження до акту перевірки в письмовій формі. Отже відповідач, фактично погодився з сумою недоїмки, встановленою актом перевірки.

Крім того, вказана сума недоїмки підтверджується наступним.

Відповідно до співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами по Відокремленому підрозділу шахта «Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля», належить до сплати 11 825 352, 42 грн.

Згідно із переліком ідентифікованих платежів страхувальників за період з 01.12.2009 року по 25.11.2010 року, наданим представником позивача у судовому засіданні, всього відповідачем здійснено платежів на суму 7 229 044, 16 грн.

Отже, недоїмка дорівнює 4 596 308, 26 грн. (11 825 352, 42 - 7 229 044, 16).

Як вбачається із розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2009 рік, підписана керівником та головним бухгалтером Відокремленого підрозділу шахта «Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля», несплачена пеня останнього складає 131 052, 33 грн. (рядок № 6).

Сума заборгованості за платником страхових внесків складає 4 727 360, 59 грн. (4 596 308, 26 + 131 052, 33). Саме така сума вказана в акті перевірки від 01.12.2010 року № 180.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2010 року по адміністративній справі № 2а-48/10/0570 позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропіллі до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремленого підрозділу шахта «Піонер» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 3 066 539, 45 грн. та пені у розмірі 131 052, 33 грн. задоволений повністю. Стягнуто з Державного підприємства «Добропіллявугілля» на користь позивача заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 3 066 539, 45 грн. та пеня у розмірі 131 052, 33 грн. (а.с.5-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.06.2010 року по адміністративній справі № 2а-11517/10/0570 позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропіллі Донецької області до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Піонер» про стягнення заборгованості по страховим внескам в розмірі 1 521 581, 93 грн. задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Піонер» на користь позивача заборгованість зі страхових внесків у сумі 1 521 581, 93 грн. (а.с.4).

Враховуючи наведене, сума недоїмки відповідача складає 8 186, 88 грн. (4 727 360, 59 - 3 066 539, 45 - 131 052, 33 - 1 521 581, 93) та підлягає стягненню. Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропіллі Донецької області в цій частині підлягають задоволенню.    

Щодо посилань представника відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач дізнався про порушення свого права під час проведення перевірки 01.12.2010 року, саме з цієї дати обчислюється строк звернення до адміністративного суду. Згідно штампу вхідної кореспонденції, позов подано 31.03.2011 року, тобто без порушення строку, передбаченого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідно до 5.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми пені, яка нарахована на суми недоїмки, суд зазначає наступне.

Статтею 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 23 вересня 1999 року передбачена відповідальність страхувальника за невиконання  своїх обов’язків, зокрема ч. 2 даної статті ( в редакції Закону України № 435-5 від 12 грудня 2006 року), що діяла по 1 січня 2011 року передбачала за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків стягнення із страхувальника пені згідно із законом. Закону, який передбачав нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) даного виду страхування не існує.

Пунктом 22 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається  виключно законами. Конституцій Суд України Рішенням від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) вирішив (пункт 1.1 резолютивної частини Рішення) положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ним безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної,  адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння. Зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 4 ст. 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України.

З огляду на вищевикладене, не може бути правовою підставою стягнення пені відповідно до Інструкції № 36, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 12 липня 2007 року.  

На підставі викладено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 442 898, 36 грн., яка нарахована на суму недоїмки, суд відмовляє.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропіллі Донецької області до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремлений підрозділ шахта «Піонер» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропіллі Донецької області недоїмку зі страхових внесків у розмірі 8 186, 88 грн. (вісім тисяч сто вісімдесят шість гривень вісімдесят вісім копійок).

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 442 898, 36 грн. (чотириста сорок дві тисячі вісімсот дев’яносто вісім гривень тридцять шість копійок), – відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 09 червня 2011 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 14 червня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                      Голуб В. А.