Справа № 22-109-08 Головуючий суддя у І інстанції - Маринич В.К.
Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк З.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 лютого 2007 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.
суддів Демянчук С.В., Григоренка М.П.
з участю секретаря судового засідання Колесової Л.В.
апелянта
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду від 15 вересня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинковолодіння і земельної ділянки та позовом ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_2, до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача - Костопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Костопільського районного суду від 15 вересня 2005 року позов ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_2, до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача - Костопільська районна державна нотаріальна контора, задоволено. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке було видане Костопільською районною державною нотаріальною конторою 23 жовтня 2003 року ОСОБА_1 на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_1.
За ОСОБА_1 на підставі цього свідоцтва про право на спадщину за заповітом визнано право власності на ј частину спірного домоволодіння, а саме: на прибудову 1-6, частину вітальні 1-5, жилу кімнату 1-7, вхідні сходи "а-2", сарай "б-1", ј частину сараю "Б", Ѕ частину погреба "Пг/Б", Ѕ частину огорожі № 1 та на Ѕ частину замощення І - всього на суму 10853 грн., що становить 26/100 частин від усього домоволодіння. Виділено в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 162,8 кв. м конфігурацією, визначеною схематичним планом № 2 будівельно-технічної експертизи.
Зобов"язано ОСОБА_1 сплатити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 грошову компенсації в сумі 253 грн.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на ј частину спірного будинковолодіння.
Виділено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прибудову 1-1, коридор 1-2, частину вітальні 1-5, жилі кімнати 1-4 та 1-8, кухню 1-3, ѕ сараю "Б", літню кухню "В", Ѕ частину погреба "ПгБ", навіс "б-2", навіс "Г", гараж "Д", вбиральню "Ж", огорожу № 2, Ѕ частину огорожі № 1 та на Ѕ частину замощення І - всього на суму 31547 грн., що становить 74/100 частин від усього домоволодіння. Зобов"язано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в коридорі 1-5 влаштувати перегородку та перенести дверний проріз.
Виділено в користування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 488,2 кв. м конфігурацією, визначеною схематичним планом № 2 будівельно-технічної експертизи.
Порядок користування спірною земельною ділянкою між сторонами встановлено згідно схематично плану № 2, що запропонований будівельно-технічною експертизою.
ОСОБА_1 у задоволенні її позову до ОСОБА_2 про поділ спірного домоволодіння і земельної ділянки по Ѕ частині кожному - відмовлено за безпідставністю.
В ухвалі від 6 лютого 2006 року про роз"яснення ухваленого у справі рішення роз"яснено, що за ОСОБА_1 судом визнано право власності на 26/100 спірного будинковолодіння на АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 - на 24/100, а разом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виділено у власність - 74/100 спірного домоволодіння (24/100+ 50/100=74/100).
В поданій на це рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погодившись із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення, яким ОСОБА_3 у задоволенні позову відмовити за пропуском строку позовної давності, а її позовні вимоги про поділ будинковолодіння задовольнити, взявши за основу поділу садиби 4 варіант, запропонований будівельно-технічною експертизою.
Свої доводи обгрунтовує тим, що місцевий суд у порушення вимог цивільно-процесуального законодавства виділив ОСОБА_2 частину спірного домоволодіння, незважаючи на те, що такого позову вона не заявляла; розглянув справу без участі нотаріуса; будівельно-технічну експертизу у справі призначив протокольною ухвалою.
Вважає, що суд безпідставно визнав частково недійсним її свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке було видане їй Костопільською районною державною нотаріальною конторою 23 жовтня 2003 року на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_1.
Оскільки ОСОБА_3 не заявляла вимог про визнання за нею права власності на половину будинку як на спільне майно подружжя - суд не вправі був визнавати за нею таке право власності, а також додатково визнавати за нею ще й право власності на ј цього будинку без визнання частково недійсним раніше виданого їй свідоцтва про право на спадщину на половину цього будинку.
Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке було видано ОСОБА_3 4 березня 1994 року Костопільською районною державною нотаріальною конторою, однозначно вбачається, що вона успадкувала лише половину будинку, а на другу його половину свідоцтво ніким на той час ще не було отримано і залишалося відкритим для неї, апелянта у справі, як для другого спадкоємця. Технічний паспорт ОСОБА_3 у 1994 році також отримала лише на половину будинку (а. с. 19).
Тому за таких обставин у місцевого суду, на думку апелянта, не було підстав вважати, що ОСОБА_3 не пропустила строку позовної давності, оскільки про порушення свого права нібито дізналася лише після 23 жовтня 2003 року, коли їй, апелянту, 23 жовтня 2003 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на іншу половину спірного домоволодіння.
При визначенні варіанту розподілу спірного будинку суд першої інстанції не врахував затрат (близько 17000 грн.), які вона, апелянт, повинна понести для облаштування виділеної частини спірного будинку. Не зважив на те, що вона з чоловіком є інвалідами та не мають іншого житла.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалене місцевим судом рішення скасуванню з ухваленням у справі апеляційним судом нового рішення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції незаконно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її позову до ОСОБА_2 про поділ спірного домоволодіння і земельної ділянки за безпідставністю, оскільки вона є одним із співвласників цього домоволодіння. Одночасно суд у порушення правил ст. 11 ЦПК України розділив спірне майно між сторонами у справі і виділив частину спірного домоволодіння і земельної ділянки ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2, незважаючи на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 таких позовних вимог про його поділ, на відміну від ОСОБА_1, не заявляли.
З урахуванням викладеного рішення місцевого суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, через що підлягає скасуванню.
Як видно з позовної заяви, ОСОБА_3, обгрунтовуючи свої позовні вимоги до ОСОБА_1 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, посилалася на те, що спірний будинок був збудований нею та її чоловіком ОСОБА_4 у період шлюбу і становив їх спільну сумісну власність (а. с. 14-15).
Із зазначеними обставинами в судовому засіданні апеляційного суду погодилася і ОСОБА_1
У зв"язку з цим місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ОСОБА_1 і ОСОБА_3 могли успадкувати лише по ј частині спірного будинковолодіння, оскільки інша його половина до спадкового майна не ввійшла і становила власність ОСОБА_3
Таким чином, свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке було видане Костопільською районною державною нотаріальною конторою 23 жовтня 2003 року ОСОБА_1 на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_1, відповідно до заявлених ОСОБА_3 позовних вимог підлягає визнанню частково недійсним.
У зв"язку з викладеним позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ спірного будинковолодіння також підлягають частковому задоволенню, виходячи з того, що вона має право на лише ј його частину.
Решту домоволодіння Ѕ + ј = ѕ належало було б залишити у власності ОСОБА_3, яка як і ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 Проте ОСОБА_3 19 листопада 2003 року Ѕ частину спірного житлового будинку з надвірними будівлями подарувала ОСОБА_2 Через це в її власності слід залишити лише ј частину спірного будинковолодіння.
Зважаючи на юридичну необізнаність ОСОБА_3 та на її похилий вік (понад 80 років), апеляційний суд приходить до висновку про те, що пропущений нею трирічний строк позовної давності відповідно до правил ст. 80 ЦК України 1963 р. та ст. 267 чинного ЦК України підлягає поновленню, оскільки він пропущений нею з поважних причин.
Тому на підставі викладеного спірне будинковолодіння відповідно до позовних вимог ОСОБА_1 підлягає поділу між сторонами у справі згідно з їх ідеальними частками у праві власності на цю домобудівлю, виходячи з того, що ОСОБА_1 належить ј , а ОСОБА_3 та обдарованій нею ОСОБА_2, які, як видно зі справи, висловили бажання отримати належні їм частки разом, - ѕ (ј + Ѕ) частини спірного житлового будинку з надвірними будівлями, що цілком відповідає 1-му варіанту розподілу будинковолодіння, запропонованому будівельно-технічною експертизою від 4 вересня 2004 року.
Обираючи зазначений варіант розподілу домобудівлі, колегія суддів зважає на порядок користування спірним житловим будинком, який вже склався між сторонами, а також на побажання самих сторін у справі.
Відповідно до роз”яснень пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 (з наступними змінами і доповненнями) “Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок”, якщо виділ належної позивачу частки в будинку є технічно можливим, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилася.
Виходячи з ідеальних часток сторін у справі та вартості спірного будинковолодіння, ОСОБА_1 слід виділити у власність майна на суму 10600 грн., а решту майна на суму 31800 грн. залишити у власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (вартість усього домоволодіння - 42400 грн.)
Відповідно до 1-го варіанту розподілу будинковолодіння, запропонованого будівельно-технічною експертизою від 4 вересня 2004 року:
ОСОБА_1 слід виділити у власність - прибудову 1-6, частину вітальні 1-5, жилу кімнату 1-7, вхідні сходи "а-2", сарай "б-1", ј частину сараю "Б", Ѕ частину погреба "Пг/Б", Ѕ частину огорожі № 1 та ј частину замощення І - всього на суму 10853 грн., що становить 26/100 частин від усього домоволодіння.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити у власності решту будинковолодіння - прибудову 1-1, коридор 1-2, частину вітальні 1-5, жилі кімнати 1-4 та 1-8, кухню 1-3, ѕ сараю "Б", літню кухню "В", Ѕ частину погреба "ПгБ", навіс "б-2", навіс "Г", гараж "Д", вбиральню "Ж", огорожу № 2, Ѕ частину огорожі № 1 та ѕ частини замощення І - всього на суму 31547 грн., що становить 74/100 частин від усього домоволодіння.
Зобов"язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в коридорі 1-5 влаштувати перегородку та перенести дверний проріз.
Окрім цього, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слід стягнути 253 грн. грошової компенсації за належну їм частку у спірному домоволодінні.
Оскільки земельна ділянка площею 651 кв.м, на якій знаходиться спірне будинковолодіння, не приватизована, порядок користування нею між сторонами необхідно встановити відповідно до схематичного плану № 2, який запропонований будівельно-технічною експертизою від 04.09.2004р. і відповідає обраному колегією варіанту розподілу будинковолодіння.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 356, 364, 367 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 303, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Костопільського районного суду від 15 вересня 2005 року скасувати.
Позов ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_2, до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача - Костопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину задовольнити.
Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке було видане Костопільською районною державною нотаріальною конторою 23 жовтня 2003 року ОСОБА_1 на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_1, визнати частково недійсним.
Позов ОСОБА_1 про поділ садиби АДРЕСА_1 задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_1 у власність - прибудову 1-6, частину вітальні 1-5, жилу кімнату 1-7, вхідні сходи "а-2", сарай "б-1", ј частину сараю "Б", Ѕ частину погреба "Пг/Б", Ѕ частину огорожі № 1 та ј частину замощення І - всього на суму 10853 грн., що становить 26/100 частин від усього домоволодіння АДРЕСА_1.
Залишити у власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 решту цього будинковолодіння - прибудову 1-1, коридор 1-2, частину вітальні 1-5, жилі кімнати 1-4 та 1-8, кухню 1-3, ѕ сараю "Б", літню кухню "В", Ѕ частину погреба "ПгБ", навіс "б-2", навіс "Г", гараж "Д", вбиральню "Ж", огорожу № 2, Ѕ частину огорожі № 1 та ѕ частини замощення І - всього на суму 31547 грн., що становить 74/100 частин від усього домоволодіння.
Зобов"язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в коридорі 1-5 влаштувати перегородку та перенести дверний проріз.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 253 (двісті п*ятдесят три) грн. грошової компенсації за належну їм частку у спірному домоволодінні.
Виділити в користування ОСОБА_1 частину присадибної земельної ділянки площею 159,3 кв. м відповідно до схематичного плану № 2, який запропонований будівельно-технічною експертизою від 04.09.2004р., що відповідає обраному варіанту розподілу будинковолодіння.
Виділити в користування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 частину присадибної земельної ділянки площею 478 кв. м відповідно до схематичного плану № 2, який запропонований будівельно-технічною експертизою від 04.09.2004р., що відповідає обраному варіанту розподілу будинковолодіння.
Присадибну земельну ділянку площею 13,7 кв. м відповідно до схематичного плану № 2 залишити у спільному користуванні сторін.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: