Справа № 22-ц-1646/2011 Головуючий у I інстанції –Литвиненко І.В.
Категорія –цивільна Доповідач - Шемець Н. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШемець Н.В.,
суддів:Зінченко С.П., Позігуна М.І.,
при секретарі:Штупун О.М.,
за участю:старшого державного виконавця Бабенка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Бабенка Віталія Миколайовича на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 квітня 2011 року у справі за поданням старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України, -
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі Центральний ВДВС Чернігівського міського управління юстиції просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 квітня 2011 року, якою відмовлено у задоволенні подання старшого державного виконавця Центрального ВДВС Чернігівського міського управління юстиції Бабенка В.М., та винести нову ухвалу про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань згідно рішень суду.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушено норми чинного законодавства.
Апелянт зазначає, що на виконанні у Центральному ВДВС Чернігівського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_6 на користь юридичних та фізичних осіб заборгованості на загальну суму 677467,80 грн. Станом на 04 травня 2011 року заборгованість по даному виконавчому провадженню не сплачено, що свідчить про ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань і наявність в особи невиконаних зобов”язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження у праві виїзду за межі України. Також апелянт посилається, що боржником вчинялися дії для перешкоджання проведення державним виконавцем виконавчих дій, про що свідчить ухвала про примусове входження до житла боржника та акти державного виконавця.
Крім того, апелянт зазначає, що він не просив вилучити у боржника паспорт для виїзду за кордон, тому не погоджується з посиланням суду про ненадання ним доказів на підтвердження наявності у боржника паспорту для виїзду за кордон.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що на виконанні Центрального ВДВС Чернігівського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_6 на користь фізичних та юридичних осіб заборгованості на загальну суму 677467,80 грн.
Станом на травень 2011 року заборгованість ОСОБА_6 не сплачено. Державним виконавцем вживались заходи для примусового виконання рішень судів, при цьому було описано Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_1, що належить боржнику. Іншого майна, на яке можна було б звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявлено. ОСОБА_6 було надано пояснення начальнику Центрального ВДВС Чернігівського міського управління юстиції (а.с.25), що від суми заборгованості по зведеному виконавчому провадженні вона не відмовляється, однак, не має можливості її погасити.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що не доведено про ухилення боржника від виконання рішень та наказів по зведеному виконавчому провадженні; боржник з”являється за викликом державного виконавця, надає пояснення; наявне у боржника описане та оцінене майно на даний час не реалізовано; крім того, державним виконавцем не надано доказів на підтвердження наявності у боржника паспорта для виїзду за кордон, та відсутня інформація про серію і номер паспорта, якщо він наявний.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, він ґрунтується на наявних матеріалах справи та відповідає нормам чинного законодавства, що регламентують спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду і в’їзду в Україну громадян України”, громадянинові, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Згідно п.18.ч.3 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження” у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи за межі України –до виконання зобов’язань за рішенням.
Питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням держаного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби - ч.1 ст. 377-1 ЦПК України.
Судам не надано доказів того, що боржник ухиляється від виконання судових рішень та рішень інших органів(посадових осіб), при цьому відсутність у нього коштів, майна, достатніх для погашення заборгованості, не є доказом ухилення від виконання зобов”язань.
Ухвала Новозаводського районного суду м.Чернігова від 25 грудня 2009 року про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника та акти державного виконавця на виконання зазначеної ухвали суду, з врахуванням всіх обставин даної справи, також не можуть бути правовою підставою для встановлення боржнику обмеження у праві виїзду за кордон.
Наміри боржника на виїзд до РФ, як то припускає апелянт, і відсутність потреби при цьому мати паспорт для виїзду за кордон, не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки вимоги подання державного виконавця полягали у встановленні тимчасового обмеження боржнику у праві виїзду за межі України без визначення конкретних країн -тобто, тих для в”їзду до яких як потрібен паспорт для виїзду за кордон, так і для яких достатньо паспорту громадянина України. Крім того, матеріали подання не містять будь-яких даних про наміри боржника щодо виїзду з України, а є лише припущеннями державного виконавця, на яких не може ґрунтуватися судове рішення.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції, постановленої з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312ч.1 п.1, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну старшого державного виконавця скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Бабенка Віталія Миколайовича - відхилити.
Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 квітня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:Судді: