Справа № 1- 12 / 2008р.

                                                                             ВИРОК

                                                               ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

      05 лютого 2008 року                                   Тиврівський районний суд Вінницької області

                  в складі головуючого судді Ліщишиної М.Ю.

                  при секретарі                        Віценко К.А.

                  з участю прокурора             Базелінського В.П.

                  адвоката                                ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  с. Ворошилівка, Тиврівського району, Вінницької області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, неграмотного, непрацюючого, неодруженого, раніше несудимого,

       у вчиненні злочину  за ч.1 ст.186  КК України ,-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця  м. Гнівань, Тиврівського району, Вінницької області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_2, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, відповідно до ст. 89 КК України раніше несудимого,

       у вчиненні злочину  за ч.1 ст.186  КК України ,-

                                                                          встановив:

           18.04.2007 року, близько 01-00 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,   в АДРЕСА_3 в господарстві ОСОБА_4, маючи намір на  відкрите викрадення чужого майна,   з шиї ОСОБА_5 зірвав мобільний телефон “ SАМSUNG SGH - 500” на шнурку, вартістю згідно висновку експертизи 350 грн, з стартовим пакетом вартістю 25 грн та грішми на рахунку в сумі 9,78 грн., а всього на загальну суму 384,78 грн.,  чим завдав ОСОБА_5 шкоди на вищевказану суму.

            Близько 01-20 год. ОСОБА_2 в господарстві ОСОБА_4 в с. Ворошилівка показав ОСОБА_3 викрадений у ОСОБА_5 мобільний телефон. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, з рук ОСОБА_2 відібрав цей мобільний телефон,  загальною вартістю 384,78 грн.

            Підсудний ОСОБА_2  вину у вчиненні злочину за ч.1 ст.186 КК України визнав повністю і показав,  що 18.04.2007 року перебував в господарстві ОСОБА_4 в с. Ворошилівка. Разом із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вживали спиртне. На шиї у ОСОБА_5 бачив на шнурку мобільний телефон. Через деякий час прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які також стали пити горілку. ОСОБА_5 із ОСОБА_6 вийшли на вулицю. Він із ОСОБА_7 та ОСОБА_3 вийшли слідом.  Він запропонував ОСОБА_7 та ОСОБА_3 викрасти у ОСОБА_5 мобільний телефон. Ті відмовились. Він побіг до ОСОБА_5 зірвав з її шиї мобільний телефон. ОСОБА_5 просила телефон повернути, але він втік. Через хвилин 20 повернувся в господарство ОСОБА_4 і показав телефон ОСОБА_3  ОСОБА_3 відібрав у нього телефон сказавши, що  йому теж потрібен телефон. На слідуючий день ОСОБА_5 просила повернути телефон, але телефон був у ОСОБА_3  У вчиненому кається.

            Підсудний ОСОБА_3   вину у вчиненні злочину за ч.1 ст.186 КК України визнав повністю і показав,  що 18.04.2007 року разом із ОСОБА_7 прийшов до ОСОБА_4 На кухні сиділи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та вживали спиртне. Вони також сіли до столу.  Близько 01-20 год. ОСОБА_2 покликав його в іншу кімнату і показав мобільний телефон, який до цього бачив у ОСОБА_5 Він забрав даний телефон і сказав, що залишить його собі. Телефон у нього вилучили працівники міліції. У вчиненому кається.

             Вина підсудних у скоєнні злочину  за ч. 1 ст. 186 КК України стверджується  :   протоколом огляду місця події - господарства ОСОБА_4. в АДРЕСА_3 ( а.с.5),  протоколом огляду місця події (а.с. 14), згідно якого в правій кишені спортивної куртки ОСОБА_3 було виявлено та вилучено мобільний телефон “ SАМSUNG SGH - 500”,  висновком товарознавчої експертизи № 486 від 18.05.2007 року ( а.с. 27- 29), згідно якого вартість викраденого у ОСОБА_5 мобільного телефона “ SАМSUNG SGH - 500”, складає 350 грн, протоколом огляду вилученого мобільного телефону  ( а.с. 33), та показами свідків.

            Свідок ОСОБА_4 показав, що в його господарстві ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 вживали спиртне. ОСОБА_5 вийшла на вулицю, за нею вийшли всі, а він залишився дивитися телевізор. Через хвилин 20 в будинок зайшли ОСОБА_7 та ОСОБА_3. Вранці ОСОБА_6 просив повернути телефон ОСОБА_5, але хлопці не реагували.

            Свідок ОСОБА_7 показав, що  ОСОБА_2 запропонував йому із  ОСОБА_3 викрасти в ОСОБА_5 мобільний телефон. Вони відмовилися. Коли вони із ОСОБА_3 йшли додому, той показав йому мобільний телефон, сказав що забрав його у ОСОБА_2 Це був телефон ОСОБА_5

             Враховуючи викладене, суд  вважає  доведеною вину ОСОБА_2 та ОСОБА_3  у вчиненні злочину за ч.1 ст.186 КК України, вони відкрито викрали чуже майно  ( грабіж ).

             Призначаючи покарання за вчинене, суд враховує тяжкість скоєного злочину, особи винних та обставини, що пом'якшують покарання, а саме : що ОСОБА_2  вперше вчинив злочин, є  інвалідом ІІ групи, обоє підсудні щиро каються у вчиненому, вину визнали, сприяли розкриттю злочину.

            Суд також враховує, що підсудні  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позитивно характеризуються за місцем проживання .

            Обставиною, що обтяжує покарання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

              Суд, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудного ОСОБА_2 вважає за доцільне застосувати  статтю 69 КК України і призначити  покарання у виді штрафу, але нижче від найнижчої межі, передбаченої в санкції  ч.1 статті 186 КК України .   

             З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного ОСОБА_3 суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без відбування покарання, застосовує ст. 75 КК України звільняє його від покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та покладає на нього обов'язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

                   Керуючись ст.ст.323-324  КПК України,-

                                                                         засудив:

             ОСОБА_2   визнати винним за ч.1 ст.186 КК України, застосувати ст. 69 КК України  і призначити покарання у виді штрафу в прибуток держави в сумі 600 ( шістсот) гривень.

            Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної чинності залишити ОСОБА_2  підписку про невиїзд.

            ОСОБА_3   визнати винним за ч.1 ст.186 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі, терміном на три роки .

           На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку, терміном два роки не вчинить нового злочину.

            На підставі п. п.  2, 3, 4 ст.76 КК України покласти на  ОСОБА_3 такі обов'язки :

        не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,

       повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи ,

      періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

            Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної чинності залишити ОСОБА_3  підписку про невиїзд.

            Речовий доказ по справі (а.с. 35), що знаходиться на зберіганні в потерпілої ОСОБА_5, залишити їй.

            Стягнути з  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на  користь  НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати в сумі 258 ( двісті п'ятдесят вісім ) грн. 92 коп. за проведення товарознавчої експертизи (а .с.  30).

            На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

                        Суддя                                                                     М.Ю.Ліщишина