Справа № 2 - 137/2008

                                                           РІШЕННЯ

                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            23.01.2008 р.                                                                                    м. Сімферополь

            Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Кукти М.В. при секретарі с/з Чичуа Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання право власності на будівельні матеріали, -

                                                           ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, послідовно змінюючи свої вимоги, остаточно просить суд визнати право власності на будівельні матеріали, яки були використані при будівництві будинку літ. «Г-2», навісу літ. «г1», тамбуру літ. «г», веранди літ. «г-2», сараїв «Е», «Д», розташованих за адресою АДРЕСА_1.

             У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримала, посилаючись на те, що сторони знаходились у фактичних шлюбних стосунках, позивач придбав за свої кошти будівельні матеріали, що підтверджується квитанціями та рахунками за період 1990 - 1992 р.р., з яких був збудований будинок за адресою АДРЕСА_1. Після погіршання відносин відповідач чинить перешкоди позивачу у користування житлом, у зв'язку з чим він вимушений звернутися до суду. Також посилається на відсутність достатніх грошей у відповідача самостійно придбати времянку, розташовану за цією адресою, на місті якої вони згодом почали будівництво будинку.

            На час розгляду справи судом право власності на будинок не визнано, в експлуатацію він не введений.

            В обгрунтовані своїх вимог позивач посилається на ст. 331 ЦК України та ст. 57 СК України.

            Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що квитанції про придбання будівельних матеріалів не відповідають крітерию допустимості та відносності. В них відсутні штампи та інші необхідні реквізити, що повинні бути. Ці матеріали, з огляду на дати їх придбання, були придбані ще до того як відповідач купила времянку. Також вказує на відсутність доказів, що саме ті будівельні матеріали , на придбанні яких наголошує позивач були згодом використані при будівництві.

            Щодо зауважень про відсутність грошей у відповідача, її представник зазначив, що це не відповідає дійсності, тому, що вона працювала як за основним місцем роботи у лікарні, так і підроботувала масажисткою. Посилається у письмових зауваженнях на позов на те, що позивач вступив у шлюб формально, з метою виїзду на постійне проживання до Ізраїлю.

            Просить відмовити у задоволенні позову.

            Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, сповіщені про час слухання справи належним чином у судове засідання не явились, підстав неявки до суду не повідомили, у зв'язку з думкою сторін, відсутності до них вимог з боку позивача, суд розглядає справу за їх відсутності.

            Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню частково, у частині визнання за позивачем права власності на будівельні матеріали.

            Судом встановлено, що позивач первісно звернувся до суду з позовом до відповідача про розподіл спільного майна подружжя, вказуючи на те, що сторони знаходились з 1986 р. по 1997 р.  в фактичних шлюбних відносинах, придбали майно, яке відповідач, після 1999 р.  привласнила.

            06.12.1997 р. між сторонами був укладений шлюб.

            Після погіршення стосунків позивач у 2002 р. звернувся до суду з позовом.

            Право власності на спірний будинок за будь якими особами не визнавалось, в експлуатацію не вводився.

По справі було винесено три рішення судами першої інстанції, яки були згодом скасовані Апеляційним судом.

            До остаточних змін своїх вимог позивачем, для усунення підстав скасування попереднього рішення, суд з'ясовував питання щодо джерела повернення відповідачем 2000 руб. ссуди, прийняв до уваги накладні на ім'я позивача про придбання ним будівельних матеріалів (т.1, с.с. 186, 187 та 201, 202), направив до СМБРТІ запит, щодо наявності інших співвласників домоволодіння, та залучив ухвалою від 11.06.2007 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Щодо  різниці між розміром ссуди та вартістю будинку, на чому загострювала увагу колегія Апеляційного суду АРК в ухвалі від 04.10.2006 р. було встановлено, що відповідач, окрім ссуди в розмірі 8000 руб. мала особисті накопичення та гроші матері.

Зауваження представника відповідача щодо наявності особистих грошей у відповідача на той час та обставин отримання ссуди, з урахуванням того, що представник позивача в свою чергу не навів жодних конкретних доказів, що спростовували б пояснення представника відповідача, суд вважає їх такими, що не виключають наявність грошей у відповідача.

Експертиза, проведена за ухвалою суду на вимогу представника позивача, у зв'язку зі зміною вимог позивачем залишена без уваги.

Під час судового засідання позивач ще раз уточнив свої вимоги до відповідача та остаточно просить суд визнати за ним право власності на будівельні матеріали, з яких побудований спірний будинок.

            Під час судового засідання було з'ясовано, що позивачем, за свої кошти у 1990 - 1992 р.  були придбані  будівельні матеріали:

-     дошка полова 12м³;

-     дошка кровельна 102 м³;

-     шифер 120 м³;

-     цемент 80 мішків;

-     камінь ракушка, 1000 шт.;

-     дошка віконна, 4 м³;

-     цвяхи, 42 кг.;

-     ванна, 1 шт.;

-     унітаз, 2 шт.;

-     кахель, 127 м²;

-     лінолеум, 135 м²;

-     покриття для підлоги, 127 м²;

-     фарба, 10 банок;

-     шпалери, 80 м.;

-     камінь ракушка, 150 м³;

-     плити ПК 60*1,2, 16 шт.;

-     цемент М-400, 6,5 кг.;

-     віконні блоки ОБ 2*1,2, 8 шт.;

-                              ОБ 0,8*1,2, 2 шт.;

-     Дверні блоки ДБ 1,4*2,1, 2 шт.;

-                              ДБ 1,0*2,1, 14 шт.;

-     Асбестоізоляція восьмі волнова, 100 шт.

Це підтверджується відповідними накладними на ім'я позивача (т.1, с.с. 186, 187 та

201, 202), яки були досліджені під час судового засідання та приєднані до матеріалів справи.

            Розглядаючи справу в межах позовних вимог, суд відзначає, що усі зауваження представника відповідача  зводяться до того, що позивач підробив накладні.

            З урахуванням відсутності будь яких доказів того, що відповідач підробив ці накладні, тієї обставини, що суд апеляційної інстанції знайшов можливість прийняти накладні, що позивач знайшов після майже чотири річного розгляду справи у суді, після  ухваленні трьох рішень, та визнати поважної причину, з якої позивач своєчасно не надав їх у судове засідання,  суд вважає за можливе прийняти їх до уваги, як доказ придбання позивачем будівельних матеріалів та обгрунтовані вимог позивача.

            Відповідач не претендує на будівельні матеріали, вказані у накладних позивача.

Інші зауваження представника відповідача щодо пояснень представника позивача про необґрунтованість вимог позивача суд, з урахуванням меж розгляду справи вказаних в уточнених вимогах позивача (т. 2, с.с.69),  знаходить не заслуговуючи ми на увагу.

В той же час, суд, з урахуванням змісту ст. 331 ЦК України,  відзначає, що позивач та його представник не навели доказів того, що саме з придбаних 1990 - 1992 р.р.  позивачем матеріалів був згодом побудований будинок АДРЕСА_1.

Суд відзначає, що жодного доказу того, що при будівництві спірного будинку були використані будівельні матеріали позивача суду не надано.

Частина з них (т.2 , с.с. 78, 80) була придбана позивачем ще до укладення договору купівлі продажу між відповідачем та 29.12.1990 р. (т.1, с.с. 27).

Під час пояснення та доказування використання при будівництві спірного будинку з матеріалів позивача його представник посилалась виключно на накладні, пояснення свідків та логіку.

Стосовно пояснення свідків у частині будівництва  позивачем спірного будинку, суд ставиться до них критично.

У більшості їх пояснень вони посилаються на те, що їм повідомив сам позивач.

Крім того, вони проживають на значній відстані від спірного будинку, не брали участь у його будівництві, їх пояснення відносного того, що відповідач була не спроможна матеріально будувати спірний будинок, покупати будівельні матеріали ґрунтуються на їх життєвому досвіду, про те, що саме чоловік є головним у родині, вони бачили як позивач був присутнім під час будівництва, але жодним словом не обмовились відносно придбання позивачем будь яких будівельних матеріалів, чи будівництва з них спірного будинку.

Відносно пояснення того, що окрім позивача відсутні особи, яки здатні були будувати спірний будинок, суд не приймає це до уваги у зв'язку з тим, що в ці пояснення не ґрунтуються на доказах.

Інших доказів в обґрунтування своїх вимог позивач та його представник під час судового засідання не повідомили.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що позивач та його представник не довели в судовому засіданні, як того вимагає ст. 331 ЦК України, що придбані позивачем матеріали були використані в процесі будівництва  АДРЕСА_1.

            Посилання представник позивача на ст. 57 СК України суд вважає помилковими, у зв'язку з тим, що дія цієї статті зворотної сили до правовідносин, що виникли між сторонами до вступу СК України в законну силу, не має.

            Куди та коли  були використані чи перевезені  будівельні матеріали позивачем, та їх місце знаходження представнику відповідача невідомо, а судом встановити не має можливості.

            У зв'язку з чим суд не може погодитись з вимогами позивача про визнання за ним права власності на будівельні матеріали з яких побудований спірний будинок.

            На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 60, 208 - 223 ЦПК України, ст. 331 ЦК України, суд

                                                          ВИРІШИВ:

            Позов задовольнити частково.

            Визнати право власності за ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали:

-     дошка полова 12м³;

-     дошка кровельна 102 м³;

-     шифер 120 м³;

-     цемент 80 мішків;

-     камінь ракушка, 1000 шт.;

-     дошка віконна, 4 м³;

-     цвяхи, 42 кг.;

-     ванна, 1 шт.;

-     унітаз, 2 шт.;

-     кахель, 127 м²;

-     лінолеум, 135 м²;

-     покриття для підлоги, 127 м²;

-     фарба, 10 банок;

-     шпалери, 80 м.;

-     камінь ракушка, 150 м³;

-     плити ПК 60*1,2, 16 шт.;

-     цемент М-400, 6,5 кг.;

-     віконні блоки ОБ 2*1,2, 8 шт.;

-                              ОБ 0,8*1,2, 2 шт.;

-     Дверни блоки ДБ 1,4*2,1, 2 шт.;

-                              ДБ 1,0*2,1, 14 шт.;

-     Асбестоізоляція восьмі волнова, 100 шт.

В інших вимогах відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський

районний суд м. Сімферополя у відповідності до вимог ст. 291, 296 ЦПК України.

                        Суддя: