Судове рішення #1607605
Україна

Україна

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-363/2007р.                                  Головуючий у першій інстанції - Алєйніков В.О.

Доповідач - Милосердний М. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

2007 року червня місяця 12 дня                                Судова колегія судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Милосердного М. М.

суддів                                - Бітова А.І.

- Золонікова О.С.  при секретарі - Усенко С. М.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Центрального районного суду м.  Миколаєва від 22 лютого 2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до Відділу фінансових ресурсів і економіки Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Миколаївській області,  Головного Управління пенсійного фонду України у Миколаївській області про захист права на пенсійне забезпечення,  -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

В травні 2006 рокуОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Відділу фінансових ресурсів і економіки Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Миколаївській області,  Головному Управлінню пенсійного фонду України у Миколаївській області про визнання права на перерахунок розміру пенсії та зобов'язання провести перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням Указу Президента України №847 «Про додаткові заходи по упорядкуванню грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» від 14 липня 1999 року,  Указу Президента України від 23 лютого 2002 року №173 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового,  начальницького складу органів внутрішніх справ»,  Указу Президента України від 05 травня 2003 року №389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України,  Міністерства внутрішніх справ України... за безперервну службу»,  Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року №829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців».

Рішенням Центрального районного суду м.  Миколаєва від 22 лютого 2007 рокуОСОБА_1. відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзіОСОБА_1. ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим,  що воно постановлено з порушенням норм матеріального права,  суперечить Конституції України,  Законам України,  Указам Президента України.

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши доповідача,  доводи апеляційної скаргиОСОБА_1.,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги,  судова колегія вважає,  що апеляційна скаргаОСОБА_1. не підлягає задоволенню,  з таких підстав.

Згідно зі  ст.  63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" призначені військовослужбовцям,  особам,  які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців,  осіб,  які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ч.3  ст.  43 цього Закону (в редакції до 15.06.2004 року,  яка діяла до 01.01.2005 року) пенсії особам офіцерського складу,  прапорщикам і мічманам,  військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом,  особам,  які

 

мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою,  військовим чи спеціальним званням,  процентна надбавка за вислугу років,  надбавки за вчене звання і вчену ступінь,  кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах,  що визначаються Кабінетом Міністрів України. У Законі будь-яких обмежень щодо розміру пенсії не встановлено,  а вирішення цього питання віднесено на розсуд Кабінету Міністрів.

Згідно з п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років,  призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу,  прапорщикам,  мічманам,  військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом,  особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою,  займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення,  що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь,  кваліфікацію та умови служби). При цьому розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих,  хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією.

Тому суд першої інстанції при вирішенні справи обґрунтовано виходив з того,  що запроваджені Указом Президента України №847 від 14 липня 1999 року,  Указом Президента України та № 173 від 23 лютого 2002 року,  Указом Президента України № 389 від 05 травня 2003 року,  надбавки військовослужбовцям належать до додаткових видів грошового забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії особам,  які отримували їх під час проходження служби й звільнені після їх запровадження. Оскільки позивач є пенсіонером МВС і був звільнений зі служби у 1998 році і з цього ж часу він отримував пенсію за вислугу років,  а отже при проходженні служби вищевказаних надбавок не отримував і дія зазначених Указів Президента України на нього не поширюється.

Вказане підтверджується матеріалами справи,  згідно яких пенсія позивачу перераховувалася і підвищувалася з інших підстав,  не вказаних у позові.

Тому суд першої інстанції,  враховуючи положення закону,  що регулюють правовідносини,  які виникли між сторонами,  прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у позові. Враховуючи все вшцевикладене,  судова колегія вважає,  що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив,  а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись  ст.  ст.  195,  196; п.1 ч.1  ст.  198;  ст.  200; п.1 ч.1  ст.  205;  ст.  206; ч.5  ст.  254 КАС України,  судова колегія,  -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 залишити  без  задоволення,   а рішення Центрального районного суду м.  Миколаєва від 22 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення,  але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація