Справа №2-3870/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 червня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Лівандовської Т.В.

при секретарі                             Мартинюку О.М.

з участю позивача   ОСОБА_1

відповідача                                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Посунька Олександра Володимировича про розірвання шлюбу,

встановив:

24.05.2007 рокуОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  мотивуючи свій позов тим,  що перебуває з відповідачем у шлюбі з 01 червня 2002 року,  зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області,  актовий запис за № 380. Від шлюбу в них народився син ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Після народження дитини,  стосунки між сторонами погіршились,  внаслідок непорозуміння,  різних поглядів. З початку 2006 року сторони проживають окремо. Сім'я існує формально. Збереження шлюбу є недоцільним,  примирення небажаним.  Посилаючись на викладене,  просить шлюб між нею та відповідачем розірвати,  сина залишити проживати з позивачем та покласти на неї витрати по реєстрації розірвання шлюбу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги,  з підстав зазначених в позовній заяві,  підтримала в повному обсязі,  пояснивши,  що подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливими.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав,  відносно його задоволення не заперечував.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши письмові докази,  суд приходить до висновку,  що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З свідоцтва про укладення шлюбу,  копії свідоцтва про народження дитини,  в судовому засіданні встановлено,  що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 01.06.2002 року. Від шлюбу в них народилась одна неповнолітня дитина-Посунько ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Окрім того,  встановлено,  що сторони з початку 2006 року разом не проживають,  подружніх відносин не підтримують. Спільного господарства не ведуть. Сім'я існує формально. Позивач наполягає на розірванні шлюбу,  а відповідач не вчиняє ніяких дій для збереження сім'ї.

На підставі наведеного,  суд приходить до висновку,  що вживання судом заходів для примирення подружжя буде суперечити їх інтересам,  а також інтересам їх неповнолітньої дитини,  тому,  шлюб між ними слід розірвати.

За погодженням сторін,  неповнолітню дитину слід залишити на проживання при матері. Підстав,  щоб не погодитись з таким рішенням,  в суду не має. ,    Витрати по реєстрації розірвання шлюбу слід покласти на позивача

Також встановлено,  що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права,  свободи та інтереси інших осіб,  тому,  суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні.

На підставі ч.2  ст. 104,  ч.3  ст. 105,  ч.1  ст.  110,  111,  112 Сімейного кодексу України ,  керуючись  ст.  ст. 6,  10,  11,  58,  60,  213,  214,  215 ЦПК України,  суд,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  від якого вони мають одну неповнолітню дитину,  зареєстрований 01 червня 2002 року відділом рагсу Луцького міського управління юстиції Волинської* області,  актовий запис за № 380 - розірвати.

Неповнолітню дитину- ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,  залишити на проживання при ОСОБА_1

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути в дохід держави з ОСОБА_1 17 (сімнадцять) гривень,  а ОСОБА_2 від сплати звільнити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Крім цього,  апеляційна скарга на дане рішення може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений  ст.  294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.