Справа № 2-2506/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 червня 2007 року                                Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді -            Костюкевича O.K.

при секретарі -                                       Олексюк Т.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1,  відповідачів - ОСОБА_2  ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради,  ОСОБА_4  ОСОБА_2  ОСОБА_3    ОСОБА_5   про   визнання   права   власності   на   самочинне

будівництво,  -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Луцької міської ради,  ОСОБА_4  ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_5 про визнання права власності на самочинне будівництво.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим,  що проживає і є власником квартири АДРЕСА_1

Зазначає,  що в 30-х роках минулого сторіччя попереднім власником вищезазначеного будинку було побудовано літню кухню-сарай та погріб. В 2006 році при виготовленні технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 Волинським БТІ літню кухню-сарай та погріб визнано самочинним будівництвом.

Просить суд визнати за ним право власності на самочинне будівництво,  а саме: на літню кухню-сарай і погріб,  загальною площею - 37 кв. м. ,  що знаходяться по АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримав з підстав в ній зазначених. Просив суд її задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2  ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнали. Проти його задоволення не заперечували.

Відповідачі ОСОБА_4,  ОСОБА_5  представник відповідача Луцької міської ради в судове засідання не з'явились по невідомій суду причині,  хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили. На думку суду в справі є достатньо доказів для її розгляду у відсутності відповідачів ОСОБА_4. ,  ОСОБА_5  представника відповідача Луцької міської ради.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши докази в справі,  суд прийшов до висновку,  що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 19.03.1999 року (а.с. 8) позивач набув у власність квартиру АДРЕСА_1

З пояснень позивача суд встановив,  що в 30-х роках минулого сторіччя попереднім власником вищезазначеного будинку було побудовано літню кухню-сарай та погріб,  які в

технічному паспорті на вищезазначену квартиру від 26.10.2006 року (а.с. 5-6) зазначені як самочинне будівництво.

Відповідно до ч.1  ст.  376 ЦК України,  житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом,  якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці,  що не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту,  або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Ч.3  ст.  376 ЦК України зазначає,  що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці,  що не була їй відведена для цієї мети,  за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

З дослідженого в судовому засіданні заключения ТАМП „Всшиньархпроект" від 07.02.2007 року (а.с. 9) суд встановив,  що планування,  конструктивні елементи та габарити самовільних будівель літньої кухні-сараю та погребу відповідає дійсним державним будівельним,  санітарно-гігієнічним та протипожежним нормам.

Таким чином проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності,  враховуючи те,  що самочинно побудовані літня кухня-сарай та погріб по АДРЕСА_1 збудовані без порушення дійсних будівельних норм та порушень прав інших осіб,  суд вважає за доцільне позов задовольнити.

Керуючись  ст.   ст.  6,  10,  11,  58,  60,  213-215 ЦПК України,   ст.  376,  ЦК України,  суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинне будівництво,  а саме: на літню кухню-сарай і погріб,  загальною площею - 37 кв. м. ,  що знаходяться по АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений  ст.  294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.