Справа № 2-2649/2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

15 червня 2007 року                               Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді -     Костюкевича O.K.

при секретарі -                                Олексюк Т.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1,  представника відповідача Луцької міської ради -

Ольховського М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  ОСОБА_3 ОСОБА_4,  ОСОБА_5 Луцької міської

ради про визнання права власності на спадкове майно і самочинно побудоване нерухоме

майно,  -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2  ОСОБА_3 ОСОБА_4,  ОСОБА_5 Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно і самочинно побудоване нерухоме майно.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_2  року помер її батько ОСОБА_7  Після його смерті відкрилась спадщина на належні йому 49/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1  Дана власність належить йому згідно договору купівлі-продажу від 30.12.1982 року.

Зазначає,  що 18.03.1988 року ОСОБА_7 3робив заповіт на її користь на належну вищезазначену частину будинковолодіння. Крім того,  при житті спадкодавець для потреб сім'ї самочинно побудував добудови до належної йому частини житлового будинку,  а саме: кухню (3-2),  площею 8, 3 кв. м. ,  ванну з туалетом (3-8),  площею 6, 4 кв. м. . переобладнав приміщення кухні (3-3) у кімнату,  площею 8, 7 кв. м. ,  а також самочинно побудовав сарай (В-1).

Покликається на те,  що немає можливості оформити свідоцтво про право на спадщину через те,  що є самочинно побудовані приміщення.

Просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно,  а саме: на 49/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 а також самочинно побудовані приміщення до цього житлового будинку: кухню (3-2),  площею 8, 3 кв. м. ,  ванну з туалетом (3-8),  площею 6.4 кв. м. . перевлаштовану кімнату (3-3),  площею 8, 7 кв. м. ,  загальною площею 11,  2 кв. м. ,  житловою - 8, 1 кв. м.  та сарай (В-1).

Позивач ОСОБА_1. в судовому засіданні позовну заяву підтримала з підстав в ній зазначених. Просила суд її задовольнити.

Предстаник відповідача Луцької міської ради Ольховський М. В. в судовому засіданні позов визнав. Проти його задоволення не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2 ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5. в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин,  хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи. Про причини неявки суд не повідомили. На думку суду в справі є достатньо доказів для її розгляду у відсутності відповідачів ОСОБА_2 ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши докази в справі,  суд прийшов до висновку,  що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено,  що ІНФОРМАЦІЯ_2  року помер ОСОБА_7  що підтверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_1  від 20.08.2002 року (а.с. 7). Після його смерті відкрилась спадщина на належні йому 49/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 що належить йому згідно договору купівлі-продажу від 30.12.1982 року (а.с. 11-12).

Як вбачається із заповіту від 18.03.1988 року (а.с. 9) померлий ОСОБА_7 3аповів належну йому частину жилого будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 ОСОБА_1 позивачу по справі,  яка змінила призвіще на ОСОБА_1 згідно свідоцтва про переміну призвіща,  імені,  по батькові від 04.12.2002 року (а.с. 8).

Відповідно до ч.1  ст.  1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи,  які є живими на час відкриття спадщини,  а також особи,  які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно  ст.  1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

З пояснень позивача ОСОБА_1 та досліджених в судовому засіданні доказів суд встановив,  що остання вчасно звернулась в нотконтору для прийняття спадщини,  постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,  а тому вважається такою,  що прийняла спадщину в порядку  ст.  1268 ЦК України. Про відмову від прийняття спадщини не заявляла.

З дослідженого в судовому засіданні технічного паспорта від 17.12.2003 року (а.с. 13-19) та пояснень позивача судом встановлено,  що при житті спадкодавець ОСОБА_7  для потреб сім'ї самочинно побудував добудови до належної йому частини житлового будинку,  а саме: кухню (3-2),  площею 8, 3 кв. м. ,  ванну з туалетом (3-8),  площею 6, 4 кв. м. ,  переобладнав приміщення кухні (3-3) у кімнату,  площею 8, 7 кв. м. ,  а також самочинно побудовав сарай (В-1).

Відповідно до ч.1  ст.  376 ЦК України,  житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом,  якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці,  що не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту,  або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч.3  ст.  376 ЦК України,  право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці,  що не була їй відведена для цієї мети,  за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Як вбачається з експертного заключения ТАМП „Волиньархпроект" від 07.11.2005 року (а.с. 21-34) суд встановив,  що планування,  конструктивні елементи та габарити самовільних добудов АДРЕСА_1 відповідає дійсним державним будівельним,  санітарно-гігієнічним та протипожежним нормам.

Таким чином,  оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності,  враховуючи те,  що самочинні добудови АДРЕСА_1  збудовані без порушення дійсних будівельних норм та порушень прав інших осіб,  суд вважає за доцільне позов задовольнити.

Керуючись  ст.   ст.  10,  11,  58,  60,  213-215 ЦПК України,   ст.   ст.  328,  376,  392,  1222,  1223,  1233,  1268,  1270 ЦК України,  суд,  -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно,  а саме: на 49/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 а також самочинно побудовані приміщення до цього житлового будинку: кухню (3-2),  площею 8, 3 кв. м. ,  ванну з туалетом (3-8),  площею 6, 4 кв. м. ,  перевлаштовану кімнату (3-3),  площею 8, 7 кв. м. ,  загальною площею 11,  2 кв. м. ,  житловою - 8, 1 кв. м.  та сарай (В-1).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений  ст.  294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.