Справа №  2-а-1016/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 червня 2011 року

   Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Бусленко В.П.,   

при секретарі: Светові В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області про перерахунок пенсії за втратою годувальника, -  

ВСТАНОВИВ

  Позивачі звернулись до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказують, що вони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - діти ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ( копії свідоцтв про народження та свідоцтва про смерть додаються). Після цього вони стали отримувати пенсію за втратою годувальника: ОСОБА_1 за період з вересня 1997 року по липень 2002 року (до досягнення 18 років); ОСОБА_2 за період з вересня 1997 року по червень 2004 року (до досягнення 18 років) та з вересня 2004 року по червень 2007 року ( у зв'язку з продовженням навчання). Однак з розміром фактично отриманої ними пенсії позивачі не згодні на підставі наступного: Згідно ст. 46 Конституції України кожному громадянину, який отримує пенсії, соціальні виплати та допомоги, гарантується отримувати їх в розмірі не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законодавством. Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року законодавчо було введене поняття прожиткового мінімуму. Згідно до ст. 2 цього Закону прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України. Для дітей віком від 6 до 18 років прожитковий мінімум встановлено:

- на 2000 рік Законом України „ Про затвердження прожиткового мінімуму на          2000 рік„ від 05.10.2000 року № 2025-3 (ст. 1), в розмірі-297,29 грн.

  - на 2001 рік Законом України „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001

рік„ від 22.03.2001 року № 2330-3 (ст.1), в розмірі - 345,66 грн.

  -          на 2002 - 2003 роки Законом України „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік від 15.10.2001 року №2780-3 (ст. 1) в розмірі - 384,00 грн.  

  -          на 2004 рік Законом України „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік,, від 11.05.2004 року   № 1704-4 (ст. 1) в розмірі - 404,79 грн.

4.          Для працездатних осіб прожитковий мінімум встановлено:

-          на 2004 рік Законом України „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік,, від
11.05.2004 року   № 1704-4 (ст. 1) в розмірі - 386,73 грн.

- на 2005 рік Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік „ від 23.12.2004 року № 2285-4 (ст. 61) в розмірі - 453,00 грн.

-          на 2006 рік Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік,, від 20.12.2005 року № 3235-4 (ст. 65) 3 01.01.2006 р. по 31.03.2006 р. в розмірі 483,00 грн.;          з 01.04.2006 р. по 30.09.2006 р. - 496,00 грн.; з 01.10.2006 р.  по 31.12.2006 р. - 505,00 грн.

-          на 2007 рік Законом України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік,,          від 19.12.2006 року № 489-5 (ст. 62) з 01.01.2007 р. по 31.03.2007 р. в розмірі 525,00 грн.;          з 01. 04.2007 р. по 30.09.2007 р. - 561,00 грн.

Згідно довідок, виданих відповідачем, розмір фактично отриманих сум набагато нижче

наведеного розміру прожиткового мінімуму

Таким чином позивачі вважають, що пенсія за втратою годувальника у відповідності до Основного Закону України - Конституції України, а також вищенаведених законів повинна сплачуватися у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для певної категорії громадян

Відповідно до принципу верховенства права та законності - суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави.

Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя», - судам необхідно виходити з того, що нормативно - правові акти будь - якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність Конституції України.

До спірних правовідносин позивачі вважають за можливим застосувати: ч. 2 ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно до якої суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком; ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-№, згідно до якої нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь яким строком. У зв'язку з порушенням, на думку позивачів, їх прав вони звернулися до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області (заява від 21.12.2010 р. отримана відповідачем 23.12.2010 року), на що отримали відмову - відповідь Управління Пенсійного фонду України м. Свердловську Луганської області від 06.01.2011 р. №3871/А-14 (копія додана до позову), що є доказом протиправного рішення відповідача.

Враховуючи викладене, позивачі просять суд визнати рішення Управління пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області від 06.01.2011 р. №3871/А-14 про відмову в перерахунку пенсії протиправними. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в місті Свердловську зробити перерахунок пенсії за втратою годувальника ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 31 липня 2002 року, встановивши її у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років з виплатою ОСОБА_1 донарахованих сум. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області зробити перерахунок пенсії за втратою годувальника ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 30 червня 2004 року, встановивши її у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, та з 01 вересня 2004 року по 30 червня 2007 року , встановивши її у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з виплатою ОСОБА_2 донарахованих сум.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснень по суті заявлених вимог не надав та пояснив, що даний позов до суду подавав не він, а його батько, який також підписував за нього дану позовну заяву.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснень по суті заявлених вимог не надав та пояснив, що даний позов до суду подавав його батько, тому пояснень по суті позову він надати не в змозі.

Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області в судовому засіданні позов не визнала, просить відмовити  в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, матеріали архівної пенсійної справи позивачів, вважає, що позовні вимоги позивачів не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.37 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні,члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Непрацездатними членами сім'ї вважаються - діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 - річного віку:

Згідно статті 43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення"  пенсія в разі втрати годувальника, який помер внаслідок загального захворювання чи каліцтва, не пов’язаного з роботою, призначається, якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності.

Відповідно до статті 44 ЗУ "Про пенсійне забезпечення"  пенсії в разі втрати годувальника призначаються на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 30% заробітку годувальника але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних.

Стаття 48 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" зазначає, що на всіх членів сім,ї, які мають право на пенсію; призначається одна спільна пенсія.

Згідно архівної пенсійної справі позивачів, з 16.09.1997 року до 31.07.2002 року пенсія в разі втрати годувальника виплачувалась батьку позивачів на двох утриманців (Євгена Сергійовича та Михайла Сергійовича), розрахована як 30% від заробітної плати померлого годувальника 11,92 грн. (30% х 39,74 - заробітна плата померлого годувальника). Загальний розмір пенсійної виплати на двох утриманців в подальшому доводився цільовими доплатами, встановленими законодавством до розміру:

з 16.09.1997 року - 74,00 грн;;          

з 01.09.1999 року - 80,52 грн.;          

з 01.12.2000 року - 87,68 грн.;          

з 01.01.2001 року - 90,96 грн.;          

з 01.03.2001 року – 94,22 грн,;          

3 01.08.2001 року - 110,22 грн.;          .          

з 01.01.2002 року - 116,22 грн.;          

з 01.04.2002 року - 123,42 грн.          

З 01.08.2002 року пенсія в разі втрати годувальника виплачувалась на одного утриманця (Михайла Сергійовича), розрахована як 30%  від заробітної плати померлого ґодувальника 11,92 грн. (30% х 39,74 - заробітна плата померлого годувальника). Загальний розмір пенсійної виплати на одного утриманця в подальшому доводився цільовими доплатами, встановленими законодавцем, до розміру:

з 01.08.2002 року – 61,71 грн,;          

з 01.07.2003 року – 63,91грн.          

З 01.01.2004 року введено в дію Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового Державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм і загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Зі зміною пенсійного законодавства з 01.01.2004 року змінився і порядок розрахунку пенсій. Так, розмір пенсії – це заробітна плата (дохід) застрахованої особи (92,62 грн.), визначена відповідно до статті 40 цього закону, з якої обчислюється пенсія, помножена на коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи; визначений відповідно до статті 25 цього Закону (0,35167). Крім того, зазначений Закон містить норму про мінімальну пенсію Мінімальна пенсія - це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом. Встановлена мінімальна пенсія в 2004 році на рівні 20% від середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік, тобто у 2004 році мінімальна пенсія визначається із середньої зарплати за 2003 рік. Мінімальна пенсія за віком у 2004 році дорівнювала 92,45 грн. (462,27 гри. х 20%). Перерахунок пенсії позивачів здійснено управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську на підставі документів про вік, стаж, заробітну плату (дохід) годувальника та інших документів, що знаходяться в їх пенсійній справі і відповідають вимогам нині діючого пенсійного законодавства.

Статтею 37 Закону передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50% пенсії за віком померлого годувальника. За новим Законом основний розмір пенсії годувальника склав 32,57 грн. (92,62 х 0,35167). Але з 01.01.2004 року мінімальний розмір пенсії за віком становив 92,45 грн. У відповідності до змін законодавства виплату пенсії позивачів з 01.01.2004 року збільшено з 61,71 грн. до 71,58 грн., а в подальшому збільшено відповідно нормативно - правових актів. З 01.09.2004 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.2004 року № 1215 установлена щомісячна державна адресна допомога до пенсії (Дотація), якщо розмір отримуваної пенсії не досягає розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. Тобто з 01.09.2004 року до отримуваного розміру пенсії встановлюється дотація, в зв'язку з чим загальний розмір пенсійної виплати повинен становити 284,69 грн. Такий перерахунок було проведено і пенсії позивачів, яку вони отримували до 30.06.2007 року у вищезазначеному розмірі. Все це свідчить про те, що управлінням Пенсійного фонду позивачам здійснювалась виплата пенсії відповідно до змін законодавства. Тлумачення позивачами статті 46 Конститущї України не є підставою для ствердження, що пенсія їм виплачувалась не в повному обсязі. Ч.3 ст.46 Конституції України містить: «Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму встановленого законом.

Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено застосування прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. При розрахунку пенсії Пенсійний фонд користується основним Законом - Законом України "Про пенсійне забезпечення» та «Законом України "Про загальнообов'язкове Державне пенсійне страхування", який вступив в дію з 01.01,2004 року, на підставі яких пенсія обчислюються з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За вищеозначеним, немає достатніх доводів щодо невірного розрахунку пенсійної виплати, яка була розрахована відповідно до діючих на той час нормативно - правових актів,

За таких обставин, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про перерахунок пенсії за втратою годувальника задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.6-18,86,87,99,100, 122,158-163, 186, 254-255 КАС України,  на підставі ст.19 Конституції України, ст..37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  суд

ПОСТАНОВИВ

  В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області про перерахунок пенсії за втратою годувальника - відмовити за необґрунтованістю.  

На постанову  може бути подана  апеляційна скарга  протягом десяти днів  з дня проголошення рішення до апеляційного суду Луганської області, через Свердловський міський суд. Постанова   суду  набирає  законної  сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу  не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної сили  після  розгляду   справи апеляційним судом.

Суддя :

.