Справа №  2-а-761/11

ПОСТАНОВА

06 червня 2011 року

 Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Бусленко В.П.,   

при секретарі: Светові В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Свердловська Луганської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Свердловського виконавчого комітету Свердловської міської ради Луганської області про визнання неправомірною бездіяльність суб,єкта влади щодо не нарахування щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не нижче прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років, та поновлення строків звертання до суду,

ВСТАНОВИВ

    Позивачка звернулась до суду з даним позовом, де в обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку, ОСОБА_2, на доказ чого надає копію свідоцтва про народження, виданого Свердловським відділом РАЦС (НОМЕР_1), про що зроблено запис у книзі реєстрації народжень № 514 від 10 вересня 2009 року. На цей час перебуває у відпустці по догляду за дитиною по досягненню дитиною 3-х років. За період відпустки позивачка отримує допомогу по догляду за дитиною у розмірі:

09.2009 рік - 00 грн. 00 коп.

10.2009 рік - 37 грн. 74 коп.

11.2009   рік  -  130 грн. 00 коп.

12.2009 рік - 0 грн. 00 коп.

01.2010 рік - 130 грн. 00 коп.

02.2010 рік -  130 грн. 00 коп.

03.2010 рік -  130 грн. 00 коп.

04.2010 рік  - 130 грн. 00 коп.

05.2010 рік  -  130 грн. 00 коп.

06.2010 рік  - 130 грн. 00 коп.

07.2010 рік - 130 грн.  00 коп.

08.2010 рік -  130 грн. 00 коп.

09.2010 рік -  130 грн. 00 коп.

що підтверджується Довідкою про доходи сім'ї, наданої на запит позивачки УТСЗН № 1964 від 10.09.2010 року. Позивачка вважає, що призначений розмір допомоги по догляду за дитиною по досягненню дитиною 3-х років не законний. Відповідно до ч.2 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно до ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім,ї в розрахунку на одну за попередні за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.  Позивачка вказує, що для неї та для її дитини ця допомога є основним засобом існування, тому що позивачка не працює, бо доглядає дитину. Згідно ЗУ «Про державний бюджет України 2009 року встановленого для працездатних осіб складає: 01.2009 рік-699 грн., 02.2009 рік - 699 грн., 03.2009 рік-699 грн., 04.2009 рік-699 грн., 05.2009 рік-699 грн., 06.2009 рік- 699грн., 07.2009 рік- 699грн., 08.2009 рік- 699грн., 09.2009 рік- 699грн., 10.2009 рік- 699грн., 11.2009 рік-744 грн., 12.2009 рік-744 грн.

Згідно ЗУ «Про державний бюджет України 2010 року» розмір прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб складає:

01.2010 рік- 869 грн.

02.2010 рік- 869 грн.

03.2010 рік-   869 грн.

04.2010 рік —884 грн.

05.2010 рік—884 грн.

06.2010 рік —884 грн.

07.2010 рік—888 грн.

08.2010 рік- 888 грн.

09.2010 рік- 888 грн.

10.2010 рік- 907 грн.

У зв'язку з цим, у вересні 2010 року, позивачка звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради (відповідача) з проханням про перерахування та сплати їй заборгованості по допомозі по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку, починаючи з серпня 2009 року та по теперішній. У відповіді Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради №01/18-7-124-01/16 від 13.09.2010р. зазначено, що згідно до ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між з 01 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень. Позивачка звертає увагу Суду на те, що у своїй відповіді №01/18-7-124-01/16 від 13.09.2010р. Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради посилається на недійсну редакцію ст.15 31 «Про державну допомогу сім'ям з дітьми. У чинній редакції від 12.06.2009 року ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладена у такій редакції: Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім 'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.  сукупним доходом сім 'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гри вень. Також, позивачка звертає увагу суду на те, що згідно ст. 17 ч. 1 Закону Украли «Про виконання рішення та за стосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права. При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини заува жив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дот римано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих вип латах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). Таким чином, посилання відповідача на ст.15 ЗУ „ Про державну допомогу сім'ям з дітьми" не враховуючи при цьому втрату чинності змін внесених розділом II «внесення змін до деяких зако нодавчих актів України» ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» не законно брати до ува ги, оскільки це суперечить дійочому законодавству України та значно звужує, на думку позивачки, її права на отримання допомоги у повному. Окрім цього, згідно з ЗУ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ": Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права грома дян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включаються: розмір державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. Основні державні соціальні гарантії, які є ос новним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"). Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, (ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"). Тобто, наділивши осіб, які мають дітей віком до трьох років вищезазначеною соціальною гарантією, держава взяла на себе публічне зобов,язання забезпечити їм належний матеріальний рівень життя і повинна цей обов,язок виконувати. Відповідно до ч.4 ст.8 ЦПК України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції Україні закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою Україні або   іншому    правовому    акту    суд    застосовує правовий акт, який має вище юридичну силу; Згідно із статтею 5 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", всі види державної допомоги
сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків. Враховуючи таке, позивачка що відповідачем за даним позовом є УТСЗН Свердловського виконавчого комітету Свердловської міської ради.

Враховуючи вищевикладене, позивачка просить суд: прийняти позовну заяву до розгляду. Поновити строк звертання до суду. Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Свердловського виконавчого комітету щодо не нарахування їй у повному обсязі щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Свердловського виконавчого комітету, перерахувати та сплатити їй - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, недоплаче ну суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно чинного законодавства, з урахуванням виплаченої допомоги за період з ІНФОРМАЦІЯ_2 на весь період терміну відпустки по догляду за дитиною по досягненню нею 3- х річного віку. Відшкодувати понесені витрати на оплату судового збору 3-40 грн..

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення, в якому вказує, що Управління праці та соціального захисту населення у своїй діяльності керуються Конституцією України, Бюджетним кодексом України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, та іншими правовими актами. Виплати грошової допомоги різним пільговим категоріям потребує фінансування з Державного бюджету України, її обсяги не можуть визначатися будь - яким іншим законом, крім Закону України "Про Державний бюджет України". Частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, при здійсненні бюджетного процесу, положення нормативно - правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать закону про Державний бюджет України. В частині 2 статті 51  Бюджетного кодексу України вказано, що відповідно до "затвердженого бюджетного розпису     розпорядники коштів Держбюджету одержують "бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Кошторис є основним плановим документом для установ. Статтею 95 Конституції України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямовання цих видатків. Головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство Соціальної Політики України, а розпорядником коштів, які надходять в якості субвенцій то що, являються управління праці та соціального захисту населення. Останнім здійснювати призначення допомоги, компенсації та інше в ручному режимі заборонено так як призначення державної допомоги, компенсації здійснюється автоматизовано згідно з програмним забезпеченням, яке розробляється та надходить від інформаційно -  обчислювального центру на замовлення Міністерства праці то соціальної політики України. УТСЗН працює тільки з законодавчою базою і на своєму рівні не в змозі підміняти чи самостійно змінювати будь - які нормативні акти на користь будь кого. Згідно Цивільного   кодексу України ст. 176 "Розмежування відповідальності за зобоов"язаннями держави, територіальних громад та створеннях  ними  юридичних  осіб "Юридичні особи, створені   державою, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями відповідно держави, територіальних громад". По суті заявленого позову заперечує те, що позивач правильно оцінив ситуацію та вибрав належного відповідача. У судовому засіданні з,ясовано, що позивач отримав виплати які були сплачені управлінням соціального захисту населення - як розпорядником бюджетних коштів і проти цього не заперечує. У судовому ж засіданні з,ясовано, що більші грошові виплати Управління не може сплатити так як гроші не надійшли від головного розпорядника бюджетних коштів - Міністерства соціальної політики України. Про що це говорить, притягуючи Управління до відповідальності та не дотримуються  вимог кодексу адміністративного судочинства України ст..52. Просить суд відмовити у задоволенні позову  на підставі пропуску позивачкою  строку звернення до суду, вважає, що він був пропущений позивачкою не з поважних причин, так як той факт, що вона займалась вихованням дитини  не є поважною причиною для поновлення строку.

Суд, вислухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України  “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 року встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги  сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Частиною 1 вказаного Закону встановлено, що громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України  “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”  передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається у розмірі встановленого Законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» № 489 від 19.12.2006 року дію вказаної норми на 2007 рік зупинено і ст. 56 цього Закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»… здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом – у розмірі, що дорівнює  різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячний сукупним  доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гр. для незастрахованих осіб, для застрахованих осіб, - у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії частини 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». З моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність, а тому з 09.07.2007 року відновлено дію вказаної норми, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, тому в частині позову щодо стягнення суми за вказаний період він підлягає задоволенню лише з 09.07.2007 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату  державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Відсутність  бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат  не можуть бути причиною  відмови у задоволенні позову, з огляду на те, що  судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства незалежно від наявності  коштів Державного бюджету України. Крім того, пункт 3 Перехідних положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  передбачає, що розмір державної допомоги сім’ям з дітьми  передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в Законі «Про Державний бюджет України» на відповідний вік у відсотковому відношенні  до прожиткового  мінімуму, для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам  зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року – 50 % цього прожиткового мінімуму.

Законами України «Про Державний бюджет України» на 2007 взагалі не визначався розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, а ті зміни, які вносились до ст. 15 зазначеного Закону, лише з 09.07.2007 року визнані неконституційними.    

Згідно з ст. 99  ч.  2 КАС України  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та інтересів  особи встановлюється  шестимісячний строк, який, якщо  не встановлено інше, обчислюється з дня, коли  особа дізналася або повинна була дізнатись  про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову  на підставі ст. 100 КАС України, так як  наполягав на застосуванні строку звернення до суду, що він був пропущений позивачкою не з поважних причин, так як той факт, що вона займалась вихованням дитини  не є поважною причиною для поновлення строку.

Суд, вважає, що  строк звернення до суду позивачу не може бути поновлений судом, так як суд не вважає  поважною причиною, те що позивач займалась вихованням дитини, так як позивач мала змогу звернутись до суду  у межах строку звернення до суду, передбачених ст. 99 КАС України, так як  про порушення своїх прав позивач могла дізнатись з дати оприлюднення рішення Конституційного суду України  від 09.07.2007 року, та з дати отримання  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з вересня 2009 року, на протязі всього часу позивачка  отримувала державну допомогу, до суду ОСОБА_1 звернулась  лише 23.11.2010 року, тобто з порушенням строку.  

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач разом із за явленням клопотання про поновлення строку звернення до суду не навела поважних причин його пропуску. Суд, вважає, цю незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.

Тому на підставі вищевикладеного суд, вважає, у позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради про  визнання неправомірною бездіяльність суб,єкта влади щодо не нарахування щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не нижче прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років, та поновлення строків звертання до суду

відмовити у зв’язку з пропуском звернення до суду.  

На підставі викладеного, керуючись ст.3, ч.2 ст.51, 56 Конституції України, Законом України «Про державну допомогу сім,ям з дітьми», Законом України «Про державний бюджет України», рішенням Конституційного суду від 09.07.2007 року №6-рп/2007 р., ст. 18,86,87, 122,158-163, 186, 254-255 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

  У позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради про визнання неправомірною бездіяльність суб,єкта влади щодо не нарахування щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не нижче прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років, та поновлення строків звертання до суду відмовити у зв’язку з пропуском звернення до суду.  

На постанова суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Свердловський міський суд Луганської області, а в разі застосування судом  ч. 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя :