ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2006 Справа № А17/127
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)
суддів: Євстигнєєв О.С., Чохи Л.В.
при секретарі судового засідання: Стуковенковій Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача - Проценко П.А., посвідчення депутата, міський голова,
Константинова Л.Г., довіреність № 259 від 15.08.06;
від відповідача - Кізік А.М., довіреність № 2801/10-023 від 18.04.06
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Орджонікідзевської об"єднаної державної податкової інспекції, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.06р. у справі № А17/127
за позовом Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Саночистка", м. Орджонікідзе Дніпропетровської області
до Орджонікідзевської об"єднаної державної податкової інспекції, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, визнання недійсним запису про наявність податкової застави, спонукання виключити запис
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні 27.09.06 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
По справі оголошувалась перерва до 27.09.06.
Орджонікідзевське міське комунальне підприємство „Саночистка” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним акту ненормативного характеру —податкового повідомлення-рішення Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції (у подальшому —відповідач) № 0001061501/0 від 26.07.2005 року, визнання недійсним запису про наявність податкової застави активів позивача в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, спонукання відповідача виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про перебування активів позивача у податковій заставі.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2006 року по справі № А17/127 (суддя Стрілець Т.Г.) позовні вимоги задоволені, визнано недійсним податкове повідомлення –рішення Орджонікідзевської об"єднаної державної податкової інспекції № 0001061501/0 від 26.07.2005 року, визнано недійсним запис про наявність податкової застави активів Орджонікідзевського сільського комунального підприємства „Саночистка” в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 02.03.2006 року, зобов”язано об”єднану державну податкову інспекцію виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про перебування активів Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Саночистка" у податковій заставі.
Не погодившись із постановою, Орджонікідзевська об"єднана державна податкова інспекція подала до суду апеляційну скаргу, в якій просила постанову скасувати, а в позові відмовити, посилаючись на такі обставини.
Згідно Статуту Орджонікідзевського сільського комунального підприємства „Саночистка” підприємство створене з метою санітарного утримання міста і отримання прибутку за рахунок надання послуг населенню, підприємствам міста. Основним напрямком та предметом діяльності підприємства є: збирання, вивіз та знищення твердих та рідких побутових відходів.
Згідно зі статтею 1 Закону України „Про відходи” від 05.03.1998 року №187/98 до збирання відходів відноситься діяльність, пов”язана з вилученням, накопичуванням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об”єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення. Тобто згідно вказаного закону поняття збирання включає в себе поняття розміщення відходів, а отже і потребує отримання лімітів.
Дозволи на розміщення, ні ліміти на розміщення побутових відходів на земельні ділянки позивачем не отримувались.
Якщо підприємство фактично здійснює скид та розміщення забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, то не отримання ним лімітів на дане розміщення не є підставою для звільнення підприємства від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.
При перегляді справи за апеляційною скаргою встановлено наступне.
Орджонікідзевське міське комунальне підприємство „Саночистка” було створено відповідно до Рішення ІХ сесії двадцять четвертого скликання Орджонікідзевської міської ради від 25.12.2002 року.
Відповідно до Статуту позивач створений з метою санітарного утримання міста і отримання прибутку за рахунок надання послуг населенню, підприємствам міста. Основними напрямками і предметом діяльності позивача є збирання, вивіз та знищення твердих та рідких побутових відходів.
Згідно з Довідкою про включення позивача до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України № 81 видами діяльності позивача за КВЕД є діяльність з оброблення твердих відходів, інша діяльність з прибирання сміття та очищення територій, діяльність автомобільного вантажного транспорту.
Згідно з листом Виконавчого комітету міської ради, м. Орджонікідзе від 17.10.2005 року № 14/160-1335 відповідача було повідомлено про те, що рішенням Покровської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області від 13.03.1995 року Орджонікідзевському міськвиконкому було виділено земельну ділянку під міське сміттєзвалище (відпрацьовані землі Олексіївського кар’єру ВАТ “ОГЗК”).
В податковому розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2004 рік позивач нарахував та сплатив збір за розміщення побутових відходів в сумі 9095,04 грн.
Внаслідок самостійного виявлення помилки позивач в уточненому розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища в 4 кварталі 2005 року виправив розрахунок за 2004 рік шляхом зазначення належної до нарахування і сплати суми у розмірі 54,00 грн. після проведення перевірки), а також направив відповідачеві пояснювальну записку № 296 від 23.06.2005 року з цього приводу.
Відповідачем проведено камеральну перевірку податкового розрахунку позивача по збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2004 рік. За результатами перевірки був складений Акт від 26.07.2005 року № 108/15, згідно з яким встановлено, що у порушення пункту 8 Інструкції розмір податкового зобов’язання позивача зі збору за забруднення навколишнього природного середовища є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, так як при заповненні податкового розрахунку позивачем при відсутності затверджених в установленому порядку лімітів за розміщення відходів, нарахування проведено без врахування п’ятикратного розміру, що призвело до заниження податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2004 рік на суму 36236,16 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0001061501/0 від 26.07.2005 року, яким позивачу було визначене податкове зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 38047,97 грн., у тому числі 36236,16 грн. —основний платіж, 1811,91 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
Оскільки, позивачем не було сплачено суму податкового зобов’язання, 09.09.2005 року відповідачем була винесена перша податкова вимога № 1/149, у якій позивач повідомлявся про те, що з 09.09.2005 року усі його активи, включаючи грошові кошти, рухоме і нерухоме майно та цінні папери, перебувають у податковій заставі. Листом від 15.09.2005 року № 391 позивач просив відповідача призупинити дію першої податкової вимоги до роз’яснення відповідачем законодавчих підстав для сплати позивачем збору за розміщення твердих побутових відходів.
20.10.2005 року відповідачем було винесено другу податкову вимогу № 2/152, відповідно до якої позивач був попереджений про наступне: у разі несплати податкового боргу буде застосування передбачених законодавством заходів стягнення.
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої спільним наказом ДПА України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 544/3837 від 06.08.99, вона визначає єдиний на території України порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщені відходи та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору.
Згідно з пункту 1.4 Інструкції за нею, зокрема, обчислюються суми збору, які справляються за розміщення відходів.
Пунктом 2.1 Інструкції встановлено, що платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.
Доводи скаржника повинні бути взяті до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про відходи” від 05.03.1998 року № 187/98-ВР розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах; захоронення відходів - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів; зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.
Статтею 33 Закону України “Про відходи” від 05.03.1998 року № 187/98-ВР встановлено, що на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Позивач у 2004 році здійснював перевезення, скид і розміщення забруднюючих речовин у навколишнє середовище.
Доказів, які б підтверджували, що забруднюючі речовини, які перевезенні і скинуті позивачем, а розміщувались іншою юридичною особою –суду не надано.
Тобто, колегія суду вважає, що самовільний вивіз забруднюючих речовин на земельну ділянку, яка не є спеціально відведеним місцем для зберігання та знищення відходів, і на яку станом на 17.10.2005 року не був оформлений санітарний паспорт, та відсутній проект реконструкції звалища, не звільняє позивача від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Оскільки, відповідач фактично здійснював скид і розміщення забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, не отримавши лімітів на дане розміщення, то це не є підставою для звільнення даного підприємства від сплати вказаного збору.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2006 року по справі № А17/127 підлягає скасуванню, а в позові слід відмовити.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 196, 197, 198, 204, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2006 року по справі № А17/127 –скасувати.
В задоволені позовних вимог –відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя О.С.Євстигнеєв
Суддя Л.В.Чоха