справа № 2-200/11 .

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07.06.2011 року                                                  Франківський районний суд м.Львова

в складі:

головуючої - судді                                      Дякович О.В.

при секретарі                                                Мазепі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву представника відповідачів ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, з участю третьої особи Львівського МРЕВ ДАІ ГУМВСУ у Львівській області про визнання правочину недійсним, визнання права власності на автомобіль, витребування такого з чужого незаконного володіння, перереєстрацію транспортного засобу, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 21.04.2011 року частково задоволено позовні вимоги у справі  за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, з участю третьої особи Львівського МРЕВ ДАІ ГУМВСУ у Львівській області про визнання правочину недійсним, визнання права власності на автомобіль, витребування такого з чужого незаконного володіння, перереєстрацію транспортного засобу.

Представник відповідача звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення суду мотивуючи тим, що позивачем було змінено та уточнено позовні вимоги від 20.05.2009 року згідно яких повністю було змінено попередні вимоги. Крім того, просить ухвалити додаткове рішення щодо пропорційного розподілу між сторонами судових витрат та скасувати ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 29.09.2009 року про забезпечення позову.

У судовому засіданні  представник позивача заяву заперечив частково та пояснив, що суд ухвалюючи рішення вирішив усі питання щодо заявлених позовних вимог. Що стосується вимоги в частині ухвалення додаткового рішення з врахуванням уточнення позовних вимог то суд вірно вирішив по-іншому сформулювавши заявлену вимогу.  

Представник відповідачів у судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав. Просить таку задовольнити.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд вважає, що в задоволенні зяви слід відмовити.

У відповідності до ст. 220 ч. 5 ЦПК України про відмову в ухваленні рішення суд постановляє ухвалу.

У судовому засіданні встановлено, що суд при ухваленні рішення позов задовольнив частково та визнав за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки «RENAULT KANGOO», шасі (кузов) № НОМЕР_2, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Витребував автомобіль марки «RENAULT KANGOO», шасі (кузов) № НОМЕР_2, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 з володіння ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2. Визнав недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки «RENAULT KANGOO», шасі (кузов) № НОМЕР_2, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 укладений 25 січня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Стягнув солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 500 грн. 00 коп. судового збору та 250 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення рзгляду справи. Судом досліджувалось та вирішувалось питання чи позивач ОСОБА_2 є власником спірного автомобіля оскільки застосовані судом наслідки недійснсті правочину передбачають повернення майна дійсному власникові, а тому позовні вимоги розглянуті судом у повному обсязі відповідно до приписів ст. 216 ЦК України з врахуванням досліджених у судовому засіданні обставин. Заявою від 29.03.2010 року позивач не лише змінив, а і уточнив попередні вимоги від яких не відмовився, а тому вирішення судом питання про право власності на автомобіль вирішено судом не виходячи за межі заявленого позову.

Що стосується вимоги про розподіл судових витрат то така теж вирішена судом під час ухвалення рішення  та такі стягнуті з відповідачів солідарно у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

Що стосується вимоги про скасування ухвали про забезпечення позову то така вимога не підлягає до задоволення, оскільки не була предметом розгляду під час розгляду справи по суті та враховуючи п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміну способу його виконання.   

Керуючись ст. 220 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, з участю третьої особи Львівського МРЕВ ДАІ ГУМВСУ у Львівській області про визнання правочину недійсним, визнання права власності на автомобіль, витребування такого з чужого незаконного володіння, перереєстрацію транспортного засобу задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки «RENAULT KANGOO», шасі (кузов) № НОМЕР_2, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Витребувати автомобіль марки «RENAULT KANGOO», шасі (кузов) № НОМЕР_2, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 з володіння ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки «RENAULT KANGOO», шасі (кузов) № НОМЕР_2, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 укладений 25 січня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 500 (п»ятсот) грн. 00 коп. судового збору та 250 (двісті п»ятдесят) грн. 00. коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позовних вимог відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м.Львова в загальному порядку.

Суддя                                                                                                                     О.В.Дякович