Справа № 2а-104/2007року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 року м.Коломия
Коломийський міськрайонни суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Ілюка Б .В.
секретаря Уграк В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А-0742 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення в сумі 7 376, 82 гривень та 3 083, 36 гривень компенсації за порушення строків виплати продовольчого забезпечення. В подальшому позивач змінив та збільшив позовні вимоги. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що він проходив військову службу у відповідача до 14.10.2004 року. За період з 11.03.2000 року по день звільнення з військової служби йому не видавалися продовольчі пайки внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість по продовольчому забезпеченню з врахуванням середніх роздрібних цін на продовольчі товари в розмірі 10 618,48 гривень та 4 459,93 гривень компенсації в зв"язку із порушенням строків виплати продовольчого забезпечення. З врахуванням того, що відповідач порушив його гарантоване державою право на отримання продовольчого забезпечення просить суд ухвалити постанову, якою позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в частині стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення в сумі 7 376,82 гривень. Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що дійсно з 11.03.2000 року відповідачу продовольче забезпечення не видавалося і обліку заборгованості по продовольчому забезпеченню у військовій частині не велося в зв"язку із зупиненням Законом України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року надання продовольчого забезпечення передбаченого Постановою KM України № 316 від 12.03.1996 року
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині А-0742 до 16.08.2004 року, про що свідчить послужний список ОСОБА_1 Видача продовольчого пайка та грошової компенсації за нього була припинена військовою частиною з 11.03.2000 року. Згідно довідки військової частини вартість продовольчого пайка відповідно до норми № 7 встановленої Постановою Кабінету Міністрів України № 316 від 12.03.1996 року, станом на 11.03.2000 року становила 1,75 гривень, станом на 1.08.2000 року-2,08 гривень, станом на 1.10.2000 року-2,75 гривень. Відповідно до Норми №1 встановленої Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року, вартість продовольчого пайка станом на 30.03.2002 року становить 5,97 гривень, станом на 1.12.2002 року - 5,36 гривень, станом на 10.12.2003 року - 5,83 гривень, станом на 7.04.2004 року становить 6,37 гривень.
Відповідно до Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, за їх бажанням, грошову компенсацію.
Статтею 16 Закону України „Про збройні сили України" яка набрала чинності у 2001 році, гарантується отримання військовослужбовцями за рахунок держави різних видів забезпечення в тому числі і продовольчого.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року „Про норми харчування військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань" затверджені норми харчування військовослужбовців, відповідно до яких за нормою харчування № 1 мають право військовослужбовці офіцерського складу, прапорщики, мічмани і військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що з військової частини А-0742 підлягає стягненню грошова компенсація вартості продовольчого забезпечення, не видане позивачу з 11.03.2000 року, до часу його звільнення з військової служби за нормою харчування №7 та №1, що становить 7 376, 82 гривень.
На підставі наведеного, відповідно до Закону України „ Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України „Про Збройні Сили України", Постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 12.03.1996 року „Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу Міністерства внутрішніх справ", Постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року „Про норми харчування військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань", керуючись ст.ст. 6,17,98,104,158,163 КАС України
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А-0742 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, задовольнити.
Стягнути з військової частини А-1267 (м.Коломия Івано-Франківської області, вул.Крип"якевича, 163) в користь ОСОБА_1 - 7 376, 82 гривень грошової компенсації за продовольче забезпечення не одержане ним за період з 11.03.2000 року по 16.08.2004 року та в доход держави 73, 77 гривень судового збору.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до Львівського Апеляційного Адміністративного суду (адреса: м.Львів, вул.Чоловського,2) через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.