11.05.2011

Справа № 2-1644/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

                              головуючого –судді Бойко О.М.

                              при секретарі – Карпенко І.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач у судовому засідання підтримав заявлений позов та просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідачка у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила суд не розлучати їх, оскільки мають з позивачем двох малолітніх дітей, які повинні зростати та виховуватися в повноцінній родині за участю батька та матері.

Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що сторони з 16 листопада 2002 року перебувають у зареєстрованому шлюбі (свідоцтво про шлюб серії І-КИ видане 16.11.2002 року виконкомом Сурсько-Литовської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області). Від даного шлюбу мають двох малолітніх дітей: сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно ухвали суду від 10.01.2011 року судом було надано термін строком у 4 (чотири) місяці для примирення сторін. Після закінчення терміну сторони з’явилися в судове засідання, в якому позивач наполягав на розірванні шлюбу, а відповідачка заперечувала та просила суд відмовити у розірванні шлюбу, оскільки вони продовжують проживати разом і виховувати дітей та вести спільне господарство. Крім того, відповідач пояснила, що за час, наданий судом для примирення, стосунки сторін покращились та вони знаходили спільну мову у багатьох випадках. Про данні обставини не заперечував і позивач.

Відповідно до ст.112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

На підставі наведеного, суд вважає, що вимоги позивача необґрунтовані і не підлягають задоволенню, оскільки встановлено, що сімейні відносини між сторонами не припинялися і вони продовжують проживати разом, вести спільне господарство та виховувати дітей. Крім того, вони мають двох спільних малолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, які потребують батьківської опіки та виховання як зі сторони батька, так і зі сторони матері. Тому суд вважає можливе збереження родини та на підставі наведеного, вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.10,57,60, ЦПК України, ст.ст.105,110,112 СК України, суд –

В И Р І Ш И В :

          У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

          Суддя                                                                                          Бойко О.М.