Справа №  2-1309/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

  18.02.2011 р. Святошинський  районний   суд м. Києва

у  складі  головуючого Наборозняк М.І.,

секретаря  Слепець  Є.С.,

розглянувши  цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті  особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про  стягнення  аліментів,  додаткових витрат,  понесених     на  оплату  навчання   сина, аліментів  на  дочку, яка  продовжує навчання

                                                  встановив:

Позивач    14.06.2010 року звернулась до суду з  позовом  до відповідача,  який      в остаточному  варіанті  уточнила   24.01.2011 року    про стягнення  на  її  користь з нього  :

-          аліментів ,   у  зв*язку   із   навчанням  їх сина  ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,   в твердій  грошовій   по 1035 грн  щомісячно за  період  з   14-го  по  30 червня 2010 року, тобто  за  17 днів червня, що  становить  585,5 грн;

-          аліментів   у  зв*язку   із   навчанням дочки  ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2,   в сумі    по 1135 грн  двічі  на  рік.  Починаючи  із дня  звернення  до  суду, тобто, з 14.06.2010 року до 11.03.2013 року;

Також  просить  зобов*язати  відповідача  виплатити  їй 5226 грн в  рахунок   половини  її  вже  понесених  нею додаткових  витрат  при  сплаті  у 2007-2009 роках за  навчання їх  сина  ОСОБА_3 у Державному  університеті  інформаційно-комунікаційних  технологій.

Позов  мотивувала  тим, що   від їх  шлюбу  у них є  двоє  дітей, які  за  станом  на  період звернення  до суду  є  повнолітніми.

Вона  та  відповідач  перебувають у шлюбі, однак  у  кінці  2007 року  останній   залишив  сім*ю  та   проживає   з  іншою  жінкою. Син  та  дочка  проживають з  нею, що   підтверджується  довідкою  житлово-експлуатаційної  організації. Дочка ОСОБА_4. 17.07.2010 року  вийшла заміж, змінила  прізвище  на  «ОСОБА_4».  Вона  навчається  з 1.09.2010 року  у  Київському  національному  лінгвістичному  університеті  на 2 курсі  за  кошти  державного бюджету.  Син ОСОБА_3 навчався    у  університеті    з 1.09.2005 року   по 30.06.2010 року. За  навчання  сина  вона  сплачувала   6500 грн за  кожний  курс.  Відповідач  не  сплачував  за  навчання  сина  в  період 2007-2009 року.

Він  добровільно відмовляється  надавати їй повноцінну матеріальну  допомогу для   її дорослих дітей.  

В судовому засіданні  позов  підтримала  в  повному  обсязі,  посилаючись на  викладені   у  ньому  обставини.  Пояснила, що  відповідач  вів  із  нею  спільне  господарство, вони  мали  спільний  бюджет   до кінця  2007 року; він  отримує набагато  більшу  зарплату, ніж вказана у наданій  ним  суду  довідці (945 грн); доказів  про таку  зарплату  у неї немає,  але  його  спосіб життя дозволяє їй  зробити  такий висновок.  Також  пояснила, що  вона  визначала  розмір  аліментів та  сум, які, на  її  думку, підлягають  стягненню із  відповідача,  враховуючи  суми,  які  вже  сплачені  за  навчання  сина  за  навчання  сина  та  будуть  сплачуватись за  навчання  дочки.   Не  заперечила, що  її дочка ОСОБА_4  після  одруження з  17.07.2010 року  проживає  не разом  із  нею, а  в  іншому  місці, разом   зі  своїм  чоловіком;  вони  мають  окремий  бюджет  від  неї; вона (позивачка)   по  мірі  можливості   допомагає дочці  матеріально.

 користь Щодо  стягнення  плати за  навчання  сина, просить  стягнути аліменти з часу  подання  позову –   (26.05.2010 року)   в розмірі 1/4   частини всіх  видів заробітку щомісячно  із  відповідача.

Відповідач  в  судовому засіданні    позов  не визнав. Пояснив, що він   з 2008 року   не  має  спільного  бюджету  із  позивачкою,  до  цього  часу  оплачував  навчання  сина;  проживає   окремо  від неї з  початку  2008 року, шлюб  між  ними  не  розірвано.  Він  приймав  участь в  утриманні  дітей  постійно, в тому  числі  і  до  періоду  подання  нею позову  до  суду, купував  окремі  речі  для  них, надавав  іншу  допомогу,  враховуючи  своєї  матеріальні  можливості;  у  нього  є   мама, яка  в  силу  свого  віку  потребує  матеріальної допомоги, інших , крім нього  осіб, які  повинні їй  допомагати; він  допомагає  матері. Наполягає на  тому, що  розмір  його доходів  складає  945 грн щомісячно,  інших доходів  у нього немає.  Заперечує  можливість  стягнення  з  нього  аліментів на  утримання  дочки на  користь позивачки, оскільки  дочка  вийшла заміж, проживає  окремо  від матері  і її, на його думку,  повинен  утримувати її  чоловік.

Третя  особа ОСОБА_3  позов  своєї  матері  підтримує,  пояснив, що  відповідач  сплачував  за  його  навчання   у вузі  у 2007 році.

Третя  особа ОСОБА_4  також  позов  своєї  матері  підтримує,  пояснила,  що  з 17.076.20101 року  вона  проживає  окремо від  матері, зі  своїм  чоловіком, спільного  бюджету  вони  не  мають.

Суд, вислухавши пояснення сторін, третіх  осіб,  дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов  підлягає частковому  задоволенню за такими підставами.

Відповідно  до  ст.199  СК України  якщо    повнолітні  дочка,  син   продовжують  навчання і  у  зв*язку  з  цим   потребують  матеріальної   допомоги,  батьки  зобов*язані  їх   утримувати до досягнення   23  років за   умови,  що   вони   можуть  надавати    матеріальну  допомогу.

Право на звернення до  суду з позовом  про стягнення аліментів  має той  із  батьків, з ким проживає  дочка, син, а також  самі  дочка,  син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 182 СК України  при визначенні  розміру  аліментів суд враховує:

-          стан здоров*я та матеріальне становище  дитини;

-          стан здоров*я  та матеріальне становище  платника  аліментів;

-          наявність  у платника аліментів інших дітей,  непрацездатних  батьків,  дружини, дочки,  сина;

-          інші  обставини, що  мають  істотне значення.

Суд, заслухавши  пояснення  позивачки, дослідивши  матеріали справи вважає, що її   позовні  вимоги  про  стягнення  на її  користь  аліментів  на  утримання  сина  та  дочки, у  зв*язку слід задовольнити.

Відповідач  не заперечує факт  навчання його  сина  та  дочки.

Суд  вважає за  можливе   стягнути із відповідача  аліменти на  утримання  сина у зв*язку  із його навчанням. Розмір   таких  аліментів  суд визначає у твердій  грошовій  сумі в розмірі  ?  частини його доходів, тобто: 935грн:4= 271 грн. У  суду  немає  підстав  не  вважати доказом заперечень  відповідача наданий  ним  письмовий  документ  - довідку   адвокатського об*єднання «Харченко  і партнери» від 17.02.2011 року за №17/02,  в котрій  зазначено  про  те, що  оклад ОСОБА_2 становить  945 грн. Оскільки ОСОБА_2  пояснив, що такий  оклад є його щомісячним  доходом і більше   у нього доходів немає, то  суд  при  ухваленні  розміру  аліментів приймає до уваги  вказану  довідку, а  не  пояснення  позивача  про  те, що розмір  його доходів  є значно  більшим.   При   цьому  суд  керується  приписами  ст.ст.57-60 ЦПК України, зокрема, щодо   належності  доказів.

Також  суд  враховує, що   позивач  наполягає  на   стягненні  аліментів у тверді          й  грошовій  сумі, а не  у  частці  від його доходів.   При   цьому  суд  враховує диспозитивність заявлених вимог   позивача (ст. 11 ЦПК України).

У  такому ж  розмірі  (з тих же  міркувань та  доказів) суд  стягує  аліменти на  користь  позивача на  утримання її дочки  ОСОБА_4 у зв*язку  із її  навчанням.

          Оскільки позивач (а також ОСОБА_4.)  пояснила, що з  17.07.2010 року  з  нею не проживає, спільного  господарства  з нею не  ведеться, то  суд  не має  правових  підстав  для  стягнення  аліментів на   утримання  дочки на  користь  позивачки із  вказаної  дати, оскільки  позивач її  не  утримує.  Викладене  не  позбавляє права  самої ОСОБА_4 заявити  позов  до свого батька  щодо   стягнення   вказаних вище аліментів на її  користь із зазначеної дати.

Суд  відмовляє  позивачу  у  задоволенні  її  вимоги про зобов*язання

відповідача  виплатити  їй 5226 грн в  рахунок   половини  її  вже  понесених  нею додаткових  витрат  при  сплаті  у 2007-2009 роках за  навчання їх  сина  ОСОБА_3 у Державному  університеті  інформаційно-комунікаційних  технологій.

При  цьому  суд  керується обставинами, дослідженими  в судовому засіданні  та  підтвердженими належними  доказами.

Оскільки  позивач крім  власних  пояснень не  надала  доказів  про  сплату  нею коштів на  навчання  сина,  а  відповідач  заперечує задоволення її  вимог  в цій  частині,  зазначає, що він до 2008 року  оплачував  таке  навчання, то   суд  немає  правових  підстав  для   задоволення  вимог в цій  частині. Немає таких  підстав,  враховуючи, що   позивач  назвала  свою  вимогу не як  аліменти, а як кошти в рахунок  половини  вже  понесених нею додаткових  витрат по  сплаті  у 2007-2009 роках за  навчання  сина сторін ОСОБА_3

Згідно зі   ст. 185 СК України   додаткові  витрати –це  витрати, що  викликані особливими  обставинами (розвитком  здібностей  дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо). Суд  вважає, що  оплата   навчання у вузі  після  закінчення  середньої школи не є додатковими  витратами, стягення  яких  регулюється  ст.. 185 СК України.  Крім  того, такі  додаткові  витрати  можуть  стягуватись на  користь  фактичного утримувача дитини, а не  повнолітнього  сина (в даному  випадку  ОСОБА_3 у 2007 році  вже  був  повнолітнім.

Позивачка  не  заявила  вимог  до  відповідача  про  стягнення з  нього аліментів на  утримання  повнолітнього  сина звірюка С.С.  у  зв8язку  із  навчанням останнього за час, який  передував її  зверненню до  суду, тобто, до 14.06.2010 року.  Тому  суд  не  може  задовольнити її  вимоги  про  стягнення  5226 грн, як стягнення  аліментів, оскільки  вона  такої  вимоги  не  заявляла. При  цьому  суд  враховує, що  у  позивачки було  достатньо  часу  на  визначення  її  вимог, вона  постійно їх  частково  змінювала,  тому  судом  20.10.2011 року  (через  півроку  з   дати  відкриття  провадження у справі)  їй  було  надано  ухвалу  про  недоліки її  позову.   Вимог  про  стягнення   5226 грн у вигляді  аліментів вона  не  заявляла, доказів  про  неможливість  стягнення   таких  сум  за  минулий (до звернення  до  суду 14.06.2010 року)  час  не  надавала.

За  таких  обставин, суд,  враховуючи  матеріальний  стан відповідача та  інші, зазначені  ним  обставини, які  підтверджуються  матеріалами  справи визначає аліменти в розмірі   у  твердій  сумі, але  не в такій, як бажає  відповідачка, а   по  271 грн щомісячно і на  утримання   сина і на  утримання  дочки.

Щодо  визначення  конкретної  суми  стягнення,   враховуючи  певні  періоди  у тримання  сина та  дочки, то  суд  вважає, що  такі  конкретні  сумі  вирішуватиме  Державна  виконавча  служба  при  вирішенні  питання про  виконання  судового  рішення у разі  звернення  до  неї ОСОБА_1 із  таким  питанням.

Судові  витрати суд відповідно до ст. 88 ЦПК України  покладає на відповідача.

Як видно  із  матеріалів  справи  позивачка  сплатила  судові  витрати  у зв*язку  із  зверненням до  суду  із  позовними  вимогами  про  стягнення із  відповідача не  аліментів (оскільки  від  сплати  таких  витрат  вона  звільнена), а  у зв*язку  із  зверненням з  вимогами  про  стягнення  із  відповідача  коштів на  покриття  додаткових  витрат,  понесених нею. На  оплату  навчання  повнолітнього  сина.  Враховуючи, що судом   вимоги  в цій  частині  в  повному  обсязі  залишені  без  задоволення, то  підстав  для  стягнення судових  витрат  із  відповідача  на  її  користь  немає.

 Суд  стягує  із  відповідача  судовий  збір на користь  держави в сумі 51 грн за  часткове задоволення вимог щодо  стягнення   аліментів. Оскільки   витрати  на  інформаційно- технічне  забезпечення  розгляду  справи   в сумі 120грн  сплачені, але  за  інші  вимоги, тобто  вони   фактично  оплачені  по  вказаній  справі, то  підстав    стягувати  їх із  відповідача  немає.

На підставі  викладеного та керуючись  ст.ст.  213- 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов  задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає  у   по АДРЕСА_1  на  користь ОСОБА_1,  яка  проживає у АДРЕСА_2 аліменти   у  зв*язку   із   навчанням сина  ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,   в сумі    по 271 грн щомісячно за  період  з   14-го  по  30 червня 2010 року   включно.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає  у   по АДРЕСА_1  на  користь ОСОБА_1,  яка  проживає у АДРЕСА_2 аліменти   у  зв*язку   із   навчанням дочки  ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2,   в сумі    по 271 грн щомісячно за  період  з   14.06.2010 року  по 17.07.2010 року  включно.

Стягнути із  ОСОБА_2   судовий  збір на користь  держави в сумі 51 грн.

          В решті  вимог  відмовити.

Рішення суду  в частині стягнення аліментів  в  розмірі  за  1 місяць  підлягає негайному виконанню.

Апеляційна  скарга  на рішення   суду  може  бути  подана  протягом  10  днів   з дня   його проголошення  -   на  адресу  Апеляційного  суду м.Києва      через Святошинський  районний   суд м. Києва.

Суддя: